Для чого нам новий проект правопису?

Як кажуть розробники – то все заради того, аби українці користувались правописом, створеним на фундаменті української правописної традиції з урахуванням новітніх мовних явищ, що набувають поширення в різних сферах суспільного, наукового та культурного життя.

Правописна комісія повернула до життя низку особливостей “харківського” правопису, який затвердили в 1928 році. На переконання членів комісії, їхнє поновлення має наукове підґрунтя. Автори впевнені, що саме так ми зможемо повернутись до “питомої української мови”.

Хто його розробляв?

Спеціально створена робоча група Комісії з питань правопису Міністерства освіти і науки України, до якої увійшли провідні філологи країни і урядовці.

Обговорення проекту триватимуть до 15 вересня і участь у ньому може взяти кожен бажаючий. Зауваження та пропозиції до проекту нової редакції правопису можна надсилати на електронну адресу секретаря Української національної комісії з питань правопису larisa_shevchenko@ukr.net.

При цьому розробники наголосили: “Правописна комісія виходила із розуміння того, що Український правопис, як правопис і будь-якої іншої мови, не може бути вичерпним; він кодифікує засадничі, найбільш поширені або спірні орфографічні положення. Правописна комісія розраховує на уважне прочитання, конструктивні пропозиції і доброзичливу критику всіх зацікавлених користувачів і знавців української мови”.

Що він змінить?

Переважна кількість змін стосується слів іноземного походження – змінюється варіативність їхнього відтворення українською. Щоправда, офіційних документів найрадикальніші варіації, запропоновані авторами проекту нового правопису, не зачеплять.

Повний текст нової редакції Українського правопису можна прочитати тут.

Головні зміни, на думку журналістів сайту 24 каналу, виглядають наступним чином:

• “И” на початку слова

Це, власне, компроміс із правописом 1928 року, який передбачав вживання літери “и”на початку слів. У проекті нового правопису надається перевага літері “і”, однак перед приголосними “н” та “р” можна вживати два варіанти написання: “індик” та “индик”, “ирій” та “вирій”, “ірод” та “ирод” тощо.

Також, наприклад, пропонується затвердити вживання “и” на початку:

дієслова “икати” та іменника “икавка” та похідних від цих слів.

У художніх текстах допускатиметься заміна і на и вкінці слів під час відмінювання: “смерти”, “радости”.

• Більше “Ґ” у словах

Новий правопис пропонує розширити застосування “ґ” у, наприклад, іноземних власних назвах, деяких іменах. У прізвищах та іменах людей в разі ухвалення нового правопису допускатиметься передавання звука [g] двома способами: як із використанням букви “г” так із використанням “ґ” – і як, наприклад, Гуллівер, і як Ґуллівер.

Запозичені з європейських та деяких східних мов слова, які містять звук [h], і фонетично близькі до нього звуки передавати пропонують буквою “х” (тобто, слова“хобі”, “хокей” і “холдинг” лишаться незмінними). Але, наприклад, слово “хостел” пропонується вживати як “гостел”, оскільки при англійській вимові цього слова чується більше [г], ніж [х].

• Більше “етерів”

Пропонується кілька варіантів написання слів грецького походження, де зазвичай звук [th] передається літерою “ф”: “анафема” – “анатема”, “ефір “- “етер”, “міф”, “міфологія” – “міт” і “мітологія”, “Афіни” – “Атени”.

Слова англійського походження ця зміна не зачіпає – Артури та Агати писатимуться традиційно.

• Повернення йотування

Ще один компроміс із правописом 1928 року.

Звук [j] у сполученні із голосними буде передаватись буквами “є”, “ї”, “ю”, “я”: “проєкт”, “проєкція”, “траєкторія”, “фоє” тощо.

• Менше дефісів

Новий правопис пропонує слова з першим іноземним частками писати разом (зараз частина з них пишеться разом, а частина через дефіс), відтак слова “попмузика”, “вебсторінка” “пресконференція” і “експрезидент” писатимуться без дефісу.

• “Пів яблука” та “пів години”

Новий правопис пропонує писати невідмінюваний числівник “пів” (у значення “половина”) окремо: пів Києва, пів яблука, пів години. Разом з “пів” писатимуться лише ті слова у називному відмінку, що виражають єдине поняття: “півострів”, “півзахист” або “півоберт”, наприклад.

• “Авдієнція” та “фавна”

Новий правопис пропонує урізноманітнити традицію передавання буквосполучення “au” та розширити можливі варіанти транслітерації. Проект документу допускає орфографічні варіанти: “аудієнція” і “авдієнція”, “аудиторія” та “авдиторія”, “пауза” та “павза”, “фауна” та “фавна”.

• Менше “лапок”

Проект нового правопису пропонує деякі назви продуктових товарів писати без лапок з маленької літери, як загальновживані, наприклад  – писати просто кока-кола, не вживаючи зайвих знаків. Однак, критерії загальновживаності прописані досить туманно.

Чому це важливо?

Тому що нова редакція правопису буде використовуватися в усіх сферах життя українців, що стосуються застосування мови на письмі. Тобто, все, що ви писатимете, потрібно буде писати згідно із правилами правопису.

Що про нього кажуть?

Всяке. З одного боку, філологи схвалюють зміни, оскільки, за їхніми словами, новий правопис буде значно більш українським – він поверне нам мову до тих принципів та норм української мови, які властиві українцям, які існували в Україні до абсолютної русифікації, яка відбувалася в 50-ті роки. Крім того, науковці запевняють, що багато норм залишається.

З іншого боку, правопис не враховує чимало тих змін, яких зазнала наша мова із радянських, а тим більше – дорадянських часів. Тому чимало запропонованих конструкцій сьогодні виглядають, скажімо, дещо штучно. І якщо вони будуть прийняті, будуть тільки ускладнювати життя школярам, яким доведеться вчитись за новими правилами.