Минулого тижня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відмовилася розглядати питання по проекту інвестиційної програм для КП «Чернівціводоканал», хоча без постанови НКРЕКП програма не може бути запущена в дію. Разом із директором підприємства Борисом Максимюком на засіданні від міської ради був присутній лише депутат Богдан Ковалюк.

У комісії зазначили, що для розгляду питання  необхідна присутність керівника підприємсства і міського голови чи його заступника, який відповідає за цей напрямок. Тож розгляд питання відклали.

Запис НКРЕКП не стала розглядати інвестиційну програму КП «Чернівціводоканал» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Загальною метою проекту є залучення науковців для покращення інвестиційної привабливості Буковини: проведення семінарів для студентів, навчання працівників інноваційних інституцій. Ми допомагаємо науковцям чи починаючим у здобутті патенту. Являємося тією зв’язною ланкою між науковцем і підприємством, яке реалізує інновацію, – розповів Віталій Кирпушко, представник Буковинського центру Реконструкції і Розвитку.

Проект розрахований на 18 місяців із загальним бюджетом понад 470 тис. євро. 90% фінансування надається ЄС. З регіонів України у проекті візьмуть участь тільки Чернівці. З Румунії – Сучава та Ясси. З Молдови – Кишинів.

– ЄС намагається збільшити їхню значимість, об’єднати в єдиний дослідницький простір і включити до Європейського дослідницького простору. Наш інститут особливо зацікавлений у торгових марках і винаходах на території України, – зазначив пан Мірча Фрунзе, представник Наукової фундації інноваційної культури та вдосконалення Румунського винахідницького інституту – IRIIS.

Представник Торгової промислової палати в Румунії (Сучава), пані Кармен Федюк розповіла, що їхні дії спрямовані на підтримку малого та середнього бізнесу, дослідницьких та навчальних закладів, окремих винахідників та дослідників.

Представники проекту також наголосили на створенні 3-мовного Інтернет-порталу, який допоможе науковцям реєструвати свої винаходи і шукати зацікавлених підприємців. Крім порталу додатково випустять також тримовний каталог та брошуру інноваційних пропозицій. Хоча вони запевняють, що на цьому діяльність не закінчиться: семінарські заняття з 5-ма тис. студентів щодо вивчення закордонного досвіду, проведення зустрічей круглого столу по кращим практикам інноваційного менеджменту, інформаційні заходи, конкурси з винагородою. Про це вони будуть повідомляти згодом.

Тетяна ЩЕРБАН, Юлія ОРИЩУК, студенти-журналісти

Запис Зелене світло інвестиціям спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Частина гінекологічних відділень і додаткові медичні послуги функціонуватимуть у корпусі «старого пологового» по вул. Головній, 129.

– Переселення закладу зумовлене тим, що до кінця року, а саме в день святого Миколая буде відкрито обласний перинатальний центр, – розповідає Ігор Шкробанець, директор Департаменту охорони здоров’я та цивільного захисту населення обласної державної адміністрації. – Центр буде розміщений в колишній будівлі акушерського корпусу пологового будинку №1  за адресою вул. Буковинська, 1а. Приміщення мають повністю реконструювати. Саме тому пологовий будинок тимчасово припинив діяльність за цією адресою та переселився.

Головна мета створення центру – безпека здоров’я матері й дитини в умовах ускладненої вагітності. З державних коштів на це виділили 85 млн. грн., 68 з них надійдуть у вигляді державних інвестицій. Решта – з державного бюджету.

За словами Ігоря Шкробанця, у перинатальному центрі працюватимуть усі 440 медичних працівників пологового будинку №1, ніхто не втратить роботу, а, навпаки, з часом наберуть іще працівників.

– Пологовий будинок розмістили в усіх вільних приміщеннях дитячої лікарні, – додав Сергій СТОРОЖУК, головний лікар Чернівецької міської дитячої лікарні. – Тому ми чітко розмежували територію дитячої лікарні та пологового будинку.

До слова, першою в новому приміщенні першого ж дня народилася дівчинка.

Лідія КИРИЛЮК, «Версіі», фото автора

Запис Пологовий будинок переїхав спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Наприкінці травня директор Чернівецького регіонального центру з інвестицій та розвитку Держагентства з інвестицій та управління національними проектами України Борис Деркач повідомив, що бальнеологічний санаторій «Брусниця» матиме інвестора.

Фото Світлани Ісаченко 

Легенда про появу благодійника овіяна романтичною таємничістю: кажуть, що одна з пацієнток закладу розповіла про нього синові-мільйонерові і той захотів врятувати об’єкт.

– Наразі минув перший етап підготовки проекту, маємо надію, що інвестор таки залишиться. Реконструювати об’єкт буде фірма «Енгром консалтинг лімітед», – зазначив Борис Деркач. – Документ про співпрацю ще не підписаний, бо проходить процедуру входження інвестора. Ми подали до ОДА відповідний проект вартістю 16 млн. грн. (2 млн дол). – Наразі цей об’єкт знаходиться в жахливому стані. Підтверджують це й неодноразові звернення трудового колективу: майже сотні співробітникам вже тривалий час не виплачують зарплату. Але інвестиції реально можуть покращити ситуацію».

Інакше бачить ситуацію депутат обласної ради, член постійної депутатської комісії з питань охорони здоров’я Степан Спіжавка:

«2 мільйони доларів – це всього-навсього 16 мільйонів гривень. За рахунок продажу путівок цей санаторій щороку повертає собі 6 мільйонів гривень. Тобто суму, яку обіцяє вкласти інвестор, санаторій сам може заробити менш ніж за три роки. Цю інформацію влада не надто охоче поширює, навіть депутатам облради спочатку повідомляли, що санаторій приносить якихось 600 тис. грн. на рік. Але неважко підрахувати, яка сума буде, якщо 170 ліжок, які функціонують в закладі, кожних 20 днів (а така тривалість лікування за путівками) прийматимуть пацієнтів. Тобто пропонована інвестиція – це не вкладання коштів у розвиток закладу, це занадто мала сума.

Інше питання, що путівки перестали пропонувати пацієнтам. Від початку року хворі неврологічного та ортопедичного профілю з буковинських сіл, які були основними клієнтами санаторію, не отримують путівок до Брусниці. Держава, яка раніше закуповувала путівки, зараз усунута від цього. Для загалу це виглядає як відсутність попиту. Понад 80 осіб персоналу санаторію переведені на 0,25 ставки. А це вже начебто й відсутність пропозиції. Тож немає попиту – немає пропозиції – немає санаторію?

А насправді Брусницю можна назвати буковинською Мацестою. Подібне сірководневе джерело є лише в Сочі, для України Брусниця – унікальний курорт. У нього можуть бути великі перспективи, але для цього потрібні серйоні інвестиції.

Інвестор, зрозуміло, хоче мати прибуток. Але якщо інвестор практично стає власником (а 75%, на які претендує інвестор – це означає, що він буде фактично володіти санаторієм), та ще й за безцінь – яка користь від цього громаді? Яка позиція влади, що має стояти на сторожі інтересів громади? Я кажу про те, що інвестиції – це добре і потрібно, але справжні, серйозні інвестиції, з прописаними умовами, за якими громада має від них користь. Наразі підходи, запропоновані владою, несерйозні, недалекоглядні й невигідні для краю, громади і самого санаторію. Так виглядає, що інвестор прийшов не З інвестиціями, а ЗА інвестиціями».

Голова Брусницької сільради Іван Загарія підтверджує, що попит на путівки до Брусниці існує. Тільки путівок нема. Він зізнається також, що усвідомлює: дохід від санаторію матиме власник. Тому розподіл відсотків між інвестором і обласною громадою такий важливий. Водночас він наївно сподівається, що інвестор мав би платити місцевій громаді за оренду землі. Та якщо в цей інвестиційний проект обласна громада вступає приміщенням, обладнанням і землею (це її частка в статутному капіталі), то жодної оренди інвестор сплачувати Брусниці не буде. Адже громада Брусниці не є учасником проекту і стороною договору.

Поява «брусницького інвестора» витягнула на світло й багато інших питань, які скромно замовчувалися досі: хто буде власником джерела мінеральних цілющих вод; чи буде повернутий корпус, який колись належав санаторію, а кілька років тому був відчуджений і нині має власника. І хто в результаті буде джерелом фінансування Брусницького санаторію: інвестор з мінімальними вкладеннями і високим відсотком прибутку, чи громада, яка віддасть усе і не отримає взамін нічого?

Тим часом проект рішення про передачу санаторію кіпрській фірмі «Енгром Консалтинг Лімітед» (ENGROM CONSULTING LIMITED, Кіпр, Нікосія) розміщений на сайті обласної ради. Наразі постійна комісія облради проект відхилила, бо депутати захотіли більше дізнатися про фірму і побачити бізнес-план. Офшорна фірма, зареєстрована на Кіпрі, досі в Україні нічим себе не проявила. ЗМІ стверджують, що за кіпрською фірмою стоїть колишній чернівчанин і близький приятель голови ОДА – бізнесмен зі сфери авіаперевезень, який раніше був співвласником «Аеросвіту», акціонер «МАУ» і спонсор відновлення синагоги на вулиці Садовського в Чернівцях.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис До Брусницької водолікарні: З інвестиціями чи ЗА інвестиціями? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Мед – це така цікава «фігня»:

Ніби він є – і одразу нема!»

У Чернівцях побудують сонячну електростанцію. Інвестор уже є, він готовий вкласти у проект 14 млн. євро. Наразі готується проект сонячної електростанції «Буковина Солар», про це на черговій селекторній прес-конференції заявив Борис ДЕРКАЧ, директор Чернівецького регіонального центру з інвестицій та розвитку Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України.

Ця електростанція перероблятиме сонячну енергію в електричну. Для неї вже підібрали земельну ділянку. Хоча, за словами Бориса Євгеновича, залишається ще чимало нез’ясованих моментів, зокрема, питання співпраці електростанції з Обленерго.

– Підраховано, що цей проект окупиться за 25 років, а перші 5 років для інвестора будуть витратними, – зауважує пан Деркач. – Тож зрозуміло, чому інвестор все ще вагається.

Таким чином, ще не відомо, матимемо ми  сонячну електрику, чи ні.

Ще один регіональний інвестиційний проект – створення сучасного медично-курортного закладу на базі Брусницької водолікарні відновного лікування. За словами п.Деркача, інвестор сам звернувся до них із пропозицією про вкладення його коштів у відновлення санаторію.

Легенда про нове життя занедбаного санаторію настільки ж душевна, наскільки й сумнівна. Мовляв, жінка розповіла синові, що пропадає дуже хороший об’єкт, де є цілюща вода. Син же, людина з мільйонними достатками, начебто захотів відновити санаторій. Таким чином і з’явився інвестор.

Щодо санаторію теж доволі багато спірних питань. Хто буде власником джерела мінеральної води? Чи буде повернений корпус, який колись належав санаторію, але наразі має іншого власника? До того ж, хотілося б все ж таки знати, хто інвестор і на яких умовах він вкладає кошти. Адже Брусницька лікарня відновного лікування була свого часу єдиною доступною для небагатих буковинців. Коли ж вона стане курортом, де лікуватимуться пересічні краяни?

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в буковинську економіку від початку незалежності України станом на початок року становив уже 64,3 млн. доларів.

Лідія КИРИЛЮК, «Версії»

Запис Інвестиції в буковинську економіку: вони є чи їх нема? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Не статистика, а самопочуття людей»

Такий незвичний для обліку показник вважає головним губернатор Папієв. Відтак   особливо пишається тим, що торік Чернівецька область посіла перше місце в Україні за індексом людського  розвитку. А серед головних досягнень 2012-го називає такі:

+рекордний урожай зернових –620 тис. тонн. Середня врожайність – 45 центнерів з гектара;

+насаджено ще 520 га нових садів. За темпами закладення садів Буковина – лідер серед усіх областей України;

+середньомісячна номінальна зарплата зросла на 17,3% і становила 2329 грн;

+освітянські новосілля – Лужани, Красноїльськ, Магала, Зелена, Лівинці, Черешенька;

+область отримала 33 нові шкільні автобуси, таким чином, першою в Україні повністю забезпечила сільські навчальні заклади автотранспортом;

+зростання надходжень до обласного бюджету склало торік 364,2 млн грн, що на 18,5% більше, ніж 2011-го;

+зменшилася сума заборгованостей із виплати зарплат;

+підприємства області виконали будівельних робіт на понад мільярд гривень і майже на 17% більше обсягів 2011р.;

+торік запрацювала чернівецька міська дитяча ліарня і перший у райцентрі центр гемодіалізу (Хотин);

+кількість туристів, які відівідали Буковину, зросла на 18%;

+введення в експлуатацію верхього водосховища Дністровської ГАЕС, що учетверо збільшило обсяг виробництва електроенергії;

+на утримання доріг витрачено 71 млн. грн, що майже на 15% більше, ніж у 2011 році;

+за демографічними показниками увійшли до десятки найкращих регіонів держави. Упродовж 2012-го населення краю збільшилася на 1869 буковинців. Рівень народжуваності зріс від 12,5 до 13 осіб на 1000 мешканців Буковини.

Устами очільника: «Економіка Буковини: доцільності має передувати мораль»

«Ресурсами для розвитку економіки та забезпечення сталого добробуту населення Чернівецької області є її природні багатства. Наш край має унікальні можливості для вироблення екологічно чистої, високоякісної сільгосппродукції – продуктів харчування у рослинництві, садівництві чи м’ясо-молочній галузі»

«Наша економіка, наша промисловість мають бути гуманними до людини, якщо можна так висловитися – з людським обличчям. Доцільності має передувати мораль»

«…буковинська економіка – це економіка смислів, це все те, що не заважає буковинцям жити, а навпаки – сприяє якості їхнього життя. І головні критерії такої економіки – екологічність та ефективність. Не буде біля Чернівців цементного заводу, а молокозавод – буде. Наша економіка – це і туризм, і самобутня культура, це наші традиції і духовна спадщина».

«…має з’являтися конструктивна консолідація на ідеї буковинського патріотизму. Коли йдеться про Буковину, треба всім об’єднуватися довкола позитиву, довкола політики добрих справ – і владі, і політикам, і громадським діячам, і бізнесу, і журналістам, і всій буковинській громаді».

13 кроків крайової влади 2013-го

Перший і найважливіший крок, вважає голова ОДА – це «реалізація регіонального

проекту, витвореного на фундаменті буковинського патріотизму, який

можна означити як «буковинізм». «Єдність розмаїття». Переконаний, що

гасло Європейського Союзу цілком відповідає Буковині. Наша спільність,

єдність – у нашому розмаїтті. Кожен район, куточок краю унікальний за

своєю культурою, походженням, географічним розташуванням, характером

та ментальністю жителів. У цьому унікальність Буковини, де в мирі,

злагоді, єдності та гармонії проживають усі її мешканці. І у цьому

наша сила і перспектива», – наголошує Михайло Папієв.

Буковинська економіка як економіка смислів – це, образно кажучи, другий крок до

успішності краю. Це все те, що не заважає буковинцям жити, а навпаки –

сприяє якості їхнього життя, і головні критерії такої економіки, за словами

Михайла Папієва, екологічність та ефективність.

Крок третій – політика добрих справ. Допомога тим, хто потребує допомоги держави, а також розвиток соціальної інфраструктури області.

86% маленьких буковинців охоплені дошкільним вихованням. В Україні подібного показника немає ніхто. Хіба що у Франції він становить 99%, – наголосив М. Папієв.

Зелена Буковина як екологічно чистий регіон – це крок четвертий, і він передбачає, серед іншого, створення екологічних парків обласного значення.

Культура – приваблива та ефективна сфера для інвестицій. Власне, культура – це

також, у певному сенсі, економіка, вважає Михайло Папієв, – і це крок п’ятий крайової влади.

Шостий – туризм як джерело буковинської самодостатності.

Сьомий – розвиток інформаційного простору та інформаційного суспільства.

«Інформаційні потреби жителів області повинні бути забезпечені набагато краще. Сьогодні близько 40% жителів краю не мають можливості, скажімо, дивитися телепрограми регіональних компаній. А право на інформацію – це конституційне право громадянина, і це право всіх буковинців, незалежно від того, де вони проживають.

Так, це не тільки регіональна проблема, і спільно будемо шукати шляхи

її вирішення», – повідомив керівник крайової виконавчої влади.

Восьмий крок влади Михайло Папієв умовно назвав буковинськими міфами у новій реальності, які варто підтримувати і пропагувати.ї

Дев’ятий – буковинська діаспора як чинник нашої єдності з Європою та світом. Передбачається, зокрема, проведення форуму буковинців звідусіль.

Постійний діалог з громадою як запорука суспільної консолідації, суспільний договір, розвиток громадянського суспільства – крок десятий.

Одинадцятий – передбачає науково-експертне забезпечення сталого розвитку краю. Дванадцятий – позиціонує Буковину як європейські ворота України. Тут є чимало гострих проблем, які стосуються транспорту і розвитку сполучення.

Тринадцятий – спрямований на створення умов для інвестицій, забезпечення зайнятості жителів краю.

Понад 800 млн. доларів на рік завозять на Буковину заробітчани.

На кожному з цих напрямків Михайло Папієв зупинився детально, наводячи приклади й аргументуючи своє бачення шляхів розвитку Буковини.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис Буковина вчора і сьогодні: цифри і факти з вікна владного кабінету спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Якщо 2008 рік був роком фінансової кризи, 2009 – роком одужання, то 2010-й і 2011-й здебільшого минули в атмосфері невизначеності. У рамках світової економіки фондові та фінансові ринки то піднімалися, то падали; натхнення від бізнесових прибутків змінювалося переживаннями щодо нестабільності підйому економіки. Тож підсумково 2010-й і 2011-й були, образно кажучи, роками «похмілля після гучної «п’янки».

Сплеск кредитування фізичних осіб до кризи і різке збільшення тягаря державного боргу внаслідок спроб урядів стимулювати економіки своїх країн означають, що позичальникам країн «золотого мільярду», тобто найбільш багатих країн світу, доведеться повертати або відстрочувати купу боргів. Торік необхідне для цього рефінансування було достатньо стабільним, але воно не зовсім усунуло головний біль. Загалом 2011-й пройшов у дискусіях про державний борг: саме тоді розвинений світ зрозумів, що державні (публічні) фінанси теж обмежені. При цьому варто нагадати, що нові ринки ( у т.ч. й України) мають менші борги і швидше розвиваються, відтак вони і далі приваблюватимуть кредиторів. Державні боргові зобов’язання США та країн Єврозони 2010 року були погашені на 3,1 трлн. дол., 2011-го – на 3,5 трлн. дол. 2012 року їх сума перевищить 4 трлн. дол.

Глобальний дисбаланс – основа кризи

Складність нинішнього глобального дисбалансу полягає в тому, що у малої кількості найрозвинутіших країн є достатньо знань, інноваційних механізмів і процвітаючих секторів послуг, щоби сподіватися на великі економічні та фінансові перспективи. Але саме вони і є найбільшими у світі боржниками. А переважна частина країн з ринками, що розвиваються, такі, приміром, як Україна, потерпають від дефіциту капіталу. Це, на моє професійне переконання, і лежить в основі останньої фінансової кризи.

В умовах зростання міжнародної конкуренції різниця між цінами, затратами і вартістю землі втрачає свою вагу порівняно з такими чинниками як людський капітал, закон, регулювання ринків і стан довкілля. Тож конкурентна боротьба на міжнародному рівні перетворюється на конкурентну боротьбу країни з самою собою, де виникає необхідність формувати таку структуру економіки і регуляторну систему, яка б підкреслювала конкурентні переваги даної країни у світі.

І ще одна важлива теза. 2011-й рік (рік «похмілля») став початком втілення у життя фінансових реформ, першочергово у розвинутому світі. Це був рік пошуку нового балансу між ринковим саморегулюванням економіки та урядовою регуляторною політикою. Уряди багатьох країн проводили заходи зі зменшення ризиків та звуження банківської системи у пошуках фінансової стабільності.

Загалом, у світі багато людей мають абсолютно неправильне уявлення про фінанси та фінансові ринки. Економіка, як окрема сфера життєдіяльності людей, існує для того, щоби виробляти реальні блага – товари, послуги, які ми безпосередньо споживаємо. Гроші, акції, облігації, опціони, ф’ючерси, податки тощо – це лише допоміжні фінансові інструменти, які люди придумали та вдосконалюють, щоби стимулювати та регулювати розвиток реальної економіки, тобто виробництво товарів і послуг. Фінансові ринки за своєю суттю є вторинними, похідними від реальної економіки. Фінанси не самодостатні, вони не повинні бути автономними, незалежними від виробництва, адже вони є інструментом обслуговування економіки загалом і не можуть розвиватись швидше за реальну економіку.

Хто кого: оптимісти чи песимісти?

В оцінці перспектив 2012 року експерти розділились практично порівну на оптимістів і песимістів, що, до речі, і свідчить про те, що не все так погано. Аргументи оптимістів: уряди країн Єврозони реально, а не на словах, почали працювати над посиленням реальної фіскальної дисципліни і, відповідно, зменшенням дефіцитів національних бюджетів. У США починають превалювати більш позитивні (а не рецесійні) очікування економічного зростання, прогнозується подальше економічне зростання і в країнах, що розвиваються. Натомість песимісти прогнозують на 2012-й рік рецесію або нульове зростання економіки. Світова економіка увійде у період стагнації, але такого обвалу, як у другій половині 2008 року не буде.

Як у цьому контексті виглядає Україна?

Останні три місяці 2011 року були для вітчизняної економіки важкими. Стан світової економіки та дії української влади дають підстави говорити про різке уповільнення темпів економічного зростання саме у 4-му кварталі, що і відбилося на річній динаміці. Повної статистики за 2011 рік ще не має, проте зростання реального ВВП буде на рівні 4,8-5%, індекс промислового виробництва не перевищить 7,5%, зростання в аграрному секторі внаслідок рекордного врожаю буде на рівні 15-17%, у будівництві – до 12%, інвестиції в основний капітал зросли за три квартали на 21,2%.
На показники зростання будівництва та інвестицій суттєво вплинула досить висока активність держави у підготовці до ЄВРО-2012 включно з будівництвом доріг, мостів, стадіонів та інших об’єктів інфраструктури. Ці масштабні інвестиції також дають позитивний вторинний ефект на підприємницьку та споживчу активність. Зростання на 15% роздрібного товарообігу також додає позитивної динаміки. Хоча й обережно, проте можна стверджувати, що поступова переорієнтація на внутрішній ринок в Україні все-таки здійснюється.

Інфляцію загальмовано…

Починаючи з жовтня 2011 року, НБУ проводив жорстку монетарну політику, обмежуючи кількість грошей в обігу (політику надмірного «грошового голоду»). Це, з одного боку, не дало позитивного внеску у розвиток реальної економіки, проте вдалося утримати валютний курс. Зростання ж споживчих цін різко уповільнилося, що дало можливість Україні мати найменший рівень інфляції, починаючи з 2002 року.

Думається, що і в 2012 році влада продовжить застосовувати монетарні методи контролю за курсом та інфляцією, але не буде перегинати палицю, залишаючи економіку на голодному пайку. Курс гривні швидше за все буде утримуватись на нинішньому рівні (або трохи девальвує – до 8,5-8,6 грн. за долар США) до парламентських виборів, проте після них може впасти до кінця року до 9-9,5 грн. за долар.

Є також надія на те, що прийнятий нашвидкуруч бюджет-2012 ще у першому півріччі переглянуть і він наблизиться до реального, хоча б у частині доходів. Тоді буде менше адміністративного тиску на бізнес, фіскального диктату, зростання переплат тощо.

Сальдо торгового і платіжного балансів за 2012 рік в Україні не просто негативні, а складають суму приблизно 4,5-5 млрд. дол. Імпорт перевищує експорт за товарами і послугами. Відтік капіталу з України внаслідок поглиблення боргової кризи в Європі призвів також до різкого погіршення стану фінансових операцій та операцій з капіталом.

Диктатори – газ та МВФ

У 2012 році сальдо платіжного балансу буде залежати від ціни на російський газ та від продовження співробітництва з МВФ. Влада погрожує більш жорстокою боротьбою із споживчим кредитуванням і, таким чином, обмеженням імпорту. Багато товарів широкого вжитку не мають українських аналогів. Тому обмеження імпорту призведе тільки до його подорожчання.

На ринку праці і в 2012-му умови диктуватимуть роботодавці, а не ті, хто шукає роботу. Найбільшим попитом (відносно інших професій) за оцінками фахівців, користуватимуться фінансисти, юристи, маркетологи (особливо фахівці з цифрового маркетингу), програмісти, проектні менеджери. Претенденти на збільшення зарплат (максимум на 10%) – фармацевтика, аграрна галузь, важка промисловість. Середня зарплата в Україні до кінця 2012 року прогнозується на рівні 2950-3000 грн.

Запис 2011-й – похмілля після гучної «п’янки» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Значним внеском стала його модель динамічного розвитку, в яку вдало «вмонтовані» інституціонально-соціальні фактори. Шумпетер вважав, що цей розвиток відбувається в капіталістичній економіці за трициклічною схемою.

Поштовхом до виникнення «довгих хвиль» є відкриття та грандіозні нововведення до технологічних процесів. Такі, приміром, якими стали парова машина, залізниця, електрика, хімічна промисловість тощо. Великий технічний поштовх, як снігова куля, що котиться з гори, супроводжується супутніми змінами, які призводять до загального та довгострокового економічного піднесення.

Однак супутні йому масовані інвестиції, що обумовлюють зростання масового виробництва, разом з тим є фактором, що сповільнюють нововведення. Таке сповільнення послаблює, а потім і зводить до нуля ефект від інновацій. Тоді настає рецесія. І тільки нові великі нововведення стають імпульсом до наступного промислового піднесення.

На думку Шумпетера, економічний розвиток завжди має переривчастий і нерівномірний характер, що постійно зазнає на своєму шляху труднощів. Тому стан ринкової рівноваги – це лише теоретична конструкція, оскільки конкуренція являє собою постійний «процес творчого руйнування», за умови якого нові й якісно кращі технології та вироблені за їх допомогою товари витісняють застарілі технології і товари. Історія капіталізму – це історія творчого руйнування, вважав Шумпетер.

Поняття «інновація» за Шумпетером це – винахід і вдосконалення нових продуктів і технологій; відкриття нових ринків товарів або робочої сили; зміни в організації та структурі підприємств.

Характерною рисою інновацій є їхня розрізненість, переривчастість, чергування злетів і провалів. Лише з часом вони «розтікаються» усім економічним простором. Людей, які задумують і здійснюють інновації, Шумпетер називав підприємцями.

Шумпетер настійливо підкреслював різницю між поняттями «капіталіст» і «підприємець». Бо фігура підприємця характеризується не тим, чим в кінцевому об’ємі він володіє, а особливими якостями характеру – ініціативою, авторитетом, даром передбачення, готовністю до ризику. У рамках простого колообігу, на його думку, підприємця немає. Це – особливий тип людини-носія динамічних процесів, завжди націленої на нове, бо вона – локомотив технічного прогресу. Підприємництво – це особливий дар і особлива функція, носій, котрий сам по собі не належить до якогось соціального класу.

«Здійснення підприємницької функції створює для найбільш удачливих підприємців та їхніх сімей позиції, що відповідають їхнім класовим інтересам. Та попри це вони в стані накласти на епоху свій відбиток, сформувати особливий стиль життя, особливу систему моральних та естетичних цінностей, але як такі вони не представляють собою тієї класової позиції, яку вони в собі передбачають», – наголошував молодий чернівецький професор.

Шумпетер переконаний, що й економічне зростання, і сам розвиток капіталізму можна пояснити лише успішною діяльністю новаторів. Саме нові винаходи примножують продуктивні сили та уможливлюють економічний прогрес. Інноваційний потенціал підприємств – це і є внутрішній потенціал розвитку суспільства.

Ні поліпшення ситуації з попитом, ні позитивні зрушення з боку пропозиції, ні заходи державного регулювання в галузі циклічної, фінансової чи податкової політики, вважав Шумпетер, не здатні викликати економічного піднесення. Тільки нововведення підприємців дають справжні прибутки, тільки вони є джерелами нового господарського підйому, що породжує нову хвилю інновацій. І навпаки, відсутність інноваційного розвитку призводить до застою й занепаду в соціально-економічному та політичному житті.

Слід зазначити, що протягом останніх двох десятиліть у світі спостерігається зростання кількості малих підприємств інноваційного характеру, що супроводжується збільшенням питомої ваги їхньої продукції у ВВП та експорті ряду індустріальних країн. Тому й інтерес до теоретичної спадщини Шумпетера з боку економічної науки, і особливо, економічної соціології, останніми роками помітно підвищився.

Запис Йозеф Шумпетер: Конкуренція як процес творчого руйнування та інші теорії спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Головну свою мету – роздержавлення земель та демонополізацію державної власності на землю теперішня земельна реформа вже виконала, – розповів під час прес-конференції Андрій МАРТИН, докторант Національного університету біоресурсів і природокористування.

– Об’єктом маніпулювання стали 12 тисяч сільськогосподарських підприємств колишніх радянських колгоспів і радгоспів, державними актами та паями «ощасливили» майже 7 млн. громадян України. Та, на превеликий жаль, приватизація та подрібнення земель не призвело до розвитку сільських територій. В Україні так і не стали розвиватися індивідуальні або сімейні форми ведення сільського господарства.

Ще трьох років бракує Україні, щоби стати чемпіоном світу з реформування земельних відносин. Досі найдовше земельна реформа тривала у Мексиці.

– Існуюча земельна реформа не досягла успіху через низку причин, серед яких і та, що левова частка сільськогосподарських земель сконцентрована у власності пенсіонерів – найменш економічно активної частини населення, – продовжив п. Мартин. – Але ж пенсіонер, переважно, не може вести агробізнес.

В Україні з понад 14 млн осіб сільського населення лише 128 тис. під час земельної реформи самостійно почали займатися сільським господарством.

За словами Артема КАДОМСЬКОГО, першого заступника голови Держземагенства України, нині у світі спостерігаються ознаки майбутньої продовольчої кризи. Україна ж має великий шанс на реалізацію себе, як годувальниці світу.

Природний потенціал ми маємо, але, на жаль, є несприятливим інвестиційний клімат. Та й не готова Україна до жорсткої конкуренції на світових ринках. Усе це відбувається через відсутність прозорих правил гри та мораторій на прозорі землі. Та й інвестиції важко вкладати, не можна отримати кредити.

Земельна реформа – один з ключових аспектів реформування. Тож на наступному етапі ми повинні включити до ринкового обігу ті землі, які виключені штучно з ринкового обігу, врегулювати порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності на відкритих торгах, та також обов’язково здійснити облік земель. Сама по собі реформа не є самоціллю. Проблема в тому, що світ швидко змінюється. Часто інтереси власників земельної ділянки не збігаються з інтересами товаровиробників.

Що чекає найближчим часом селян, – сказати важко. Принаймні обіцяють, що кожен власник ділянки матиме право на власний розсуд розпоряджатися своєю землею. Крім того, у власності однієї людини на території України зможе бути не більше 2100 га сільськогосподарських земель, а в Карпатах – лише 900 га. Іноземці наші землі зможуть тільки орендувати…

А ось чи зможе простий селянин, якому держава не створила жодних умов для праці та виробництва на власній землі під час продовольчої кризи прогодувати хоча б себе, а не весь світ, як планують високопосадовці, – теж покаже час…

Запис Чи допоможе українцям нова земельна реформа нагодувати весь світ? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Стратегія розвитку Чернівців на найближчі перспективи – така тема для обговоренння була запропонована лідерам недержавних громадських організацій, бізнесменам, керівникам соціально активних підприємств, журналістам, політологам, економістам. Перебравши на себе роль експертів, вони взяли участь у своєрідному мозковому штурмі.

Як зауважив один із головних ініціаторів цього заходу, радник міського голови Борис РУСНАК, короткотерміновий план нагальних заходів, складений експертами, – це лише перший крок. Завдання влади – почути кожного мешканця міста. Тому волонтери здійснюватимуть квартирні обходи, щоби дійти до кожного і почути саме його думку. Відтак відбудуться громадські слухання і лише після цього сформуються типові та локальні завдання, які й стануть пріоритетними у діях влади.

Отож, запрошуємо читачів-чернівчан узяти участь у продовженні мозкового штурму. Місто існує для Вас, тому Вам і вирішувати, як воно далі розвиватиметься.

Які проблеми, на Вашу думку, потребують першочергового вирішення? Надсилайте до редакції свої пропозиції. Редакція їх передасть робочій групі міськради.

Питань із пательні – 102

Під час першого етапу роботи експерти визначили до розгляду 102 проблеми, які, так би мовити, перебувають у всіх на вустах і вже саме їхнє існування викликає нарікання чернівчан. Серед них – відсутність якісної питної води у водогоні і комунальних басейнах, брак системності у підходах до реконструкції та забудови. Недостатність зелених зон для відпочинку. Безпритульність – як людей, так і тварин. Низька якість будівельних робіт, непрозорість процедури переведення житлових приміщень у нежитлові. Зруйнованість дренажних систем старої частини міста. Зсуви. Проблема збору, сортування та переробки відходів. Погані дороги. Хабарництво і корупція в органах місцевого самоврядування. Природні монополії у комунальній сфері. Загибель місцевої харчопереробної галузі, молодіжні кредити, точніше – їхня відсутність тощо.

Відтак модератор зустрічі Володимир Зав’ялов, представник Буковинської партнерської агенції, разом з Борисом Руснаком поділили всі озвучені проблеми на 5 напрямків: економіка, туризм та інвестиції; містобудування, архітектура, земельні відносини; житлово-комунальне господарство та охорона довкілля; гуманітарна сфера; інноваційний розвиток. Потім усі присутні обрали собі напрямки, в яких розбираються і над якими хотіли б працювати, і кілька наступних годин присвятили їхній систематизації та пошуку шляхів реалізації.

Сильні духом – це ми?

До речі, нещодавно депутатська експертна комісія проаналізувала виконання 22-х міських програм, які завершуються нинішнього року. Напевне, окремі з них будуть продовжені, а від деяких відмовляться.

Утім, як здалося автору цих рядків, окремі добрі починання не зможуть перетворитися на добрі справи. Бо чимало міської території, як з’ясувалося під час обговорення, вже продано. Особливо це стосується тих місць, де можна було б зробити рекреаційні зони для відпочинку «безмашинних» чернівчан, дітей та людей поважного віку. Приватна ж власність у нас, як відомо, недоторкана, як священна корова в Індії…

А ще серед чи не найголовніших проблем міста – невіра чернівчан у свою самодостатність і силу. «Що я можу зробити? Влада у їхніх руках! А в мене що? Порожні кишені?!..» Такий аргумент і робить народ слабкодухим. А хіба ми такі?

Не будьте байдужими, тільки Ваша активна участь у місцевому самоврядуванні змусить владу Вас почути, а відтак і прислухатися до Вашої думки.

Запис Які проблеми Чернівців вирішуватиме влада найближчим часом спершу з'явиться на Медіа-Версії.

З історії міста:

Найдавніша письмова згадка про Заставну датується 1589 роком. Походження назви міста з’ясоване не кінцево, хоча найправдивішою версією здається та, що вона походить від слова «застава», яка колись існувала на річці Совиця. Ця річка (у ті часи ще повноводна) перетворилася нині у маленький потічок.

Досьє «Версій»:

Міський голова: Ярослав Цуркан. Народився 2 червня 1974 року в Заставні. Довгий час жив і працював у Польщі та Німеччині. На посаді міського голови – 4 роки.
Особливі прикмети: Збирає навколо себе молодь, креативний, цікавий співрозмовник, володіє чудовими організаційними здібностями, вправний психолог, має гарне почуття гумору.

Знайомство

Відверто кажучи, збираючись на зустріч із паном Ярославом, я чекала на надмірну офіціозність, обіцянки-кліше, нафталінові розмови про «добробут-благоустрій-електорат»… Так уже ведеться, що «живі» люди серед чиновників районного масштабу трапляються вкрай рідко.

Та з перших слів нашого діалогу стало зрозуміло, що я маю справу з прогресивною молодою людиною, яка розуміється на психології та політології краще, ніж багато його колег. І навіть, коли пан Ярослав викладав суто факти, було помітно, з якою любов’ю він говорить про своє місто.

Робота – результат – робота…

– Тут ми садочок, спортзал, бібліотеку відремонтували, а ось будуємо автовокзал (його раніше в Заставні не було), а тут на день міста цирк для діток замовили, а на цьому місці незабаром поставимо пам’ятник афганцям… А тут поставили плитку і асфальт, там водогін відремонтували…

У місті кипить робота: будівництво, ремонт доріг, на центральній вулиці робітники фарбують бордюри. Заставна живе активним, плідним життям.

– Я отримую неабияке задоволення, коли бачу результат своєї роботи. Відчуття, що тобі вдалося зробити щось вагоме для свого міста, не можна порівняти ні з чим іншим.

Перше, що привернуло увагу, тільки-но ми заїхали до Заставни – чистота.

– За те, що люди смітять, повинні бути встановлені великі штрафи, – вважає пан Ярослав. Певне, на ставлення Ярослава Васильовича до порядку повпливали 6 років проживання у Німеччині…

«Корозія металу» у Заставні!!!

У Заставні немає гір, фортець, масштабних заводів… Тож пан Цуркан разом з однодумцями взявся створити драйвовий стильний фестиваль, який став би візитівкою містечка і приваблював би туристів з усього світу.

Двічі в Заставні проводився зліт байкерів з усієї України і навіть із-за кордону. На минулорічному байк-фесті виступав гурт «DVS» на чолі із Шонном Карром. Цього року 31 липня на міжнародному фесті у Заставні можна буде почути легендарний російський треш-метал гурт «Корозія металу»! Для Буковини це справжня сенсація!

Нинішнього року на фесті очікується близько 10 тисяч гостей і 300 байкерів з усього світу.

Організацією фестивалю опікується голова спілки байкерів Буковини Віталій Кицан. Саме йому належить ідея привезти до Заставни учасника конкурсу «Україна має талант», наймолодшого байкера світу!

Вийти заміж за мера…

Ярослав Цуркан одружений, виховує донечку. На запитання, як реагує сім’я на його постійну зайнятість, відповідає, що дружина вийшла за нього, коли Ярослав Васильович уже був мером, тож вона була готова до такого способу життя.

Не зважаючи на спекотну пору, у відпустку не збирається. Та якщо випаде можливість, поїде із сім’єю до Криму або Одеси.

Хоббі Ярослав Цуркан не має, адже робота поглинає увесь вільний час. «В юності захоплювався танцями. Був звичайно, не як Влад Яма, але для маленького містечка вистачало», – жартує пан Ярослав.

Він полюбляє все справжнє, природнє:
– Яку музику слухаєте?
– Шепіт води люблю…

Майбутнє – разом із містом

– Місто має всі шанси стати набагато кращим, – вважає Ярослав Цуркан, – Я покладаю великі надії на інвестиції. У нас стрімко розвивається будівництво, адже багато мешканців міста працюють за кордоном і зароблені гроші вкладають у власний бізнес у Заставні.

Так, у маленькому містечку із населенням близько 9 тисяч людей успішно працює три будівельні магазини. Цей показник говорить про будівельний потенціал Заставни.

А ще у планах Ярослава Васильовича – розпочати будівництво багатоповерхового будинку при в’їзді до Заставни. Нині триває підготовка необхідної документації.

Емма АНТОНЮК, «Версії»

Запис Європа починається в Заставні? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Сергію Леонідовичу, як Ви ставитеся до призначення на пост міністра закордонних справ Петра Порошенка?

– Він бізнесмен і раціональна людина, і це викликає певний оптимізм. Як відомо, зовнішня політика є продовженням політики внутрішньої, а внутрішня політика, своєю чергою, є продовженням економіки. Іншими словами, зовнішня політика повинна підпорядковуватись економічним інтересам країни, обслуговувати їх, допомагати просуванню наших товарів та послуг на міжнародні ринки, захищати власні ринки та вітчизняне виробництво, сприяти залученню інвестицій.

Політичне керівництво України останніми роками блискуче «спростовує» всі ці віками перевірені істини. Особисті ідеологічні установки та комплекси нинішнього президента і деяких націоналістів-дипломатів виливаються у згубні для країни зовнішньополітичні дії. Одновекторна політика Києва є навіть не проамериканською, але винятково антиросійською.

В роки президентства Леоніда Кучми були висунуті дві перспективні концепції: «Україна – регіональний лідер» та «Україна – альтернативний центр тяжіння в СНД», хоча втілювалися вони не надто успішно. Однак тепер ці проекти виродилися в невдалі спроби допомагати всім, кого не любить Москва, що відштовхнуло від України навіть Молдову та Азербайджан.

– Тим не менше, торговельний оборот з Росією у нас найбільший…

– Він повинен бути в кілька разів більшим, якщо враховувати глибоку інтеграцію радянських часів. Згортається військово-технічна співпраця, російські транзитні вантажі переорієнтовуються з українських портів. Москва торпедує українські політичні та економічні інтереси в третіх країнах.

На західному напрямку – ще гірше. Перспектива вступу в Євросоюз стала ще більш примарною. Київ не зміг добитися від ЄС суттєвих поступок у візовому питанні й крізь пальці дивиться на брутальні порушення прав українських туристів та трудових мігрантів у країнах ЄС.

Ми зовсім втратили гідність у діалозі зі Сполученими Штатами. Україна іде назустріч побажанням Вашингтона навіть всупереч власним економічним інтересам. Останній приклад – затягування підписання угод з російською «ТВЭЛ» про постачання ядерного палива для українських АЕС. А без цього росіяни не будуватимуть заводу з виробництва ядерного палива в Україні.

Зате насправді болючі питання – такі як спрощення візового режиму, полегшення доступу українських компаній на американський ринок, повне виконання США своїх зобов’язань, пов’язаних з ліквідацією ракетного палива та компенсацією за закриття Чорнобильської АЕС, наші дипломати бояться піднімати.

Україна одну за одною здає позиції в стосунках з Румунією, яка є найбільш активним регіональним конкурентом України. Київ програв Бухаресту в питанні розподілу морського шельфу. Румунія успішно торпедує проект судового ходу Дунай – Чорне море, який дав би можливість перенаправити величезні потоки вантажів через територію України.

Бухарест відверто заохочує антидержавні настрої серед представників румунської діаспори в Україні, роздає їм румунські паспорти. Використовуючи статус члена ЄС та НАТО, Румунія має намір активно дискредитувати Україну в ЄС та спонукати її до подальших економічних та політичних поступок аж до надання автономії румунам у Чернівецькій області.

– То що ж Ви пропонуєте?

– Все дуже просто. Нам слід повернутися до багатовекторної збалансованої політики з акцентом на економічну дипломатію. Відносини з НАТО необхідно обмежити партнерством, а діалог з ЄС розвивати через угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі.

Нам потрібно нормалізувати стосунки з Росією. Можливо, варто запропонувати росіянам проект спільного індустріального прориву, який полягає у створенні максимально сприятливих умов для високотехнологічної промислової кооперації. А складновирішувані політичні та гуманітарні проблеми потрібно відсунути на другий план.

Виконавши все це, ми зможемо вже дуже швидко отримати серйозні дивіденди. Вийшовши зі смуги
конфронтації з Росією, Україна перестане бути перепоною на шляху перебудови системи відносин в Європі та отримає значно ширше поле для дипломатичного маневру.

Відмова від політичної складової зближення з Євросоюзом відкриє можливості для більш ефективного та такого, що відповідає українським інтересам, діалогу з Брюсселем з економічних політичних та візових питань.

Активізація відносин з новими економічними лідерами – такими як Китай, Індія, Бразилія – дозволить підтримати національних експортерів в умовах кризи та отримати політично не пов’язані інвестиції й кредитні лінії. Зовнішня політика повернеться до свого єдиного призначення – обслуговувати національні інтереси України.

Ольга ЮЗВЮК

Запис Сергій Тігіпко: «У політиці немає місця емоціям» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Безглузда рекапіталізація

Раніше між банків, які підлягають рекапіталізації, називали ще «Фінанси і кредит», але в кінцевому переліку його немає. За чутками, його власник, депутат від БЮТ Костянтин Жеваго, просто не хоче віддавати державі більше 50% акцій, тоді як умовами рекапіталізації передбачено не менше, ніж 75% + 1 акція. Сумніви не полишають також власника «Укргазбанку», депутата-регіонала Василя Горбаля. «Ідея в цілому може бути й непогана, але найважливіше – умови і деталі. Наприклад, що буде з менеджментом банку», – заявив Горбаль.

Щоправда, коли банк відмовиться від передачі акцій, то на рефінансування йому можна не розраховувати, – натякають урядові експерти.

«У великих банків не буде виходу: або він приймає допомогу від держави, або шукає кошти серед акціонерів, або шукає нового інвестора. Інакше банк просто не зможе виконувати зобов’язання перед вкладниками і буде просто ліквідований», – заявив провідний економіст БЮТ Юрій Полунєєв.
Тим не менш, навіть якщо зазначені банки будуть рекапіталізовані, це не означає, що вони розморозять депозити, термін яких закінчився: коли банки отримають гроші і паралельно – відток депозитів, рекапіталізація втрачає сенс.

Тим часом банкіри вивозять «здорові» активи, тобто гроші і цінні папери за кордон. Однак є й такі, які примудряються реєструвати нові банки та страхові компанії, щоб перевести туди грошенята з «хворих» фінустанов і дати останнім «тихо померти». Від початку року НБУ зареєстрував 3 банки – «Профітбанк», «Діапазон-Максимум банк» та «Авант-банк», а Держфінпослуг – 4 страхові компанії.

Протягом двох місяців зовнішній борг України зможе «підрости» ще на $3,8 млрд.

– Україна може отримати від Світового банку кредит на суму близько 1 млрд. дол. через 1-2 місяці, – заявив заступник глави Секретаріату президента Олександр Шлапак. Він зазначив, що ця сума піде безпосередньо до бюджету України.

Ще $2,8 млрд. пообіцяв Україні МВФ. Тимошенко обіцяє, що ці гроші також надійдуть до бюджету.

5 фактів про ввіз-вивіз капіталу з України:

1. За 5 докризових років зовнішній борг України та прямі іноземні інвестиції в її економіку збільшилися уп’ятеро – до $100 млрд. і $40 млрд.

2. У цей же час ринок банківських послуг щорічно зростав вдвічі.

3. За даними ДПАУ у 2008 році з України незаконно вивезли понад $17 млрд.

4. В нелегальному конвертуванні валюти були задіяні понад 50 банків. Гроші перераховувалися до Латвії, Литви, Киргизтану та Кіпру, найчастіше через офшори.

5. 2009-го вивіз капіталу з України сягнув $2 млрд. щомісячно.

Запис Депозити проблемних банків залишаться замороженими спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Основним джерелом капітальних інвестиці, як і інвестицій в основний капітал, були власні кошти підприємств та організацій (30,9 та 31,3 відповідно). Інвестиції в основний капітал склали 1133,7 млн. грн. (за 2007 рік – 879,9 млн. грн.).

За видами економічної діяльності структура об’єктів інвестицій має наступний характер:

Промисловість 165 074 грн

Будівництво 193 701 грн

Торгівл, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку 113 803  грн

Діяльність готелів та ресторанів 104 94 грн

Діяльність транспорту та зв’язку 44 757 грн

Операції з нерухомим майно, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям 457 460 грн

Держане управління 20 148 грн

Освіта 19 137 грн

Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги 39 698 грн

Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту 35403 грн

Прес-центр Чернівецької міської ради

Запис Капітальні інвестиції в економіку Чернівців у 2008 склали понад 1,4 мільярда гривень спершу з'явиться на Медіа-Версії.