Проект земельної реформи майже на фінішній прямій. Цими днями законопроект «Про ринок землі» обговорювали в Чернівцях. А найближчим часом його розгляне Верховна Рада.
– Головну свою мету – роздержавлення земель та демонополізацію державної власності на землю теперішня земельна реформа вже виконала, – розповів під час прес-конференції Андрій МАРТИН, докторант Національного університету біоресурсів і природокористування.
– Об’єктом маніпулювання стали 12 тисяч сільськогосподарських підприємств колишніх радянських колгоспів і радгоспів, державними актами та паями «ощасливили» майже 7 млн. громадян України. Та, на превеликий жаль, приватизація та подрібнення земель не призвело до розвитку сільських територій. В Україні так і не стали розвиватися індивідуальні або сімейні форми ведення сільського господарства.
Ще трьох років бракує Україні, щоби стати чемпіоном світу з реформування земельних відносин. Досі найдовше земельна реформа тривала у Мексиці.
– Існуюча земельна реформа не досягла успіху через низку причин, серед яких і та, що левова частка сільськогосподарських земель сконцентрована у власності пенсіонерів – найменш економічно активної частини населення, – продовжив п. Мартин. – Але ж пенсіонер, переважно, не може вести агробізнес.
В Україні з понад 14 млн осіб сільського населення лише 128 тис. під час земельної реформи самостійно почали займатися сільським господарством.
За словами Артема КАДОМСЬКОГО, першого заступника голови Держземагенства України, нині у світі спостерігаються ознаки майбутньої продовольчої кризи. Україна ж має великий шанс на реалізацію себе, як годувальниці світу.
Природний потенціал ми маємо, але, на жаль, є несприятливим інвестиційний клімат. Та й не готова Україна до жорсткої конкуренції на світових ринках. Усе це відбувається через відсутність прозорих правил гри та мораторій на прозорі землі. Та й інвестиції важко вкладати, не можна отримати кредити.
Земельна реформа – один з ключових аспектів реформування. Тож на наступному етапі ми повинні включити до ринкового обігу ті землі, які виключені штучно з ринкового обігу, врегулювати порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності на відкритих торгах, та також обов’язково здійснити облік земель. Сама по собі реформа не є самоціллю. Проблема в тому, що світ швидко змінюється. Часто інтереси власників земельної ділянки не збігаються з інтересами товаровиробників.
Що чекає найближчим часом селян, – сказати важко. Принаймні обіцяють, що кожен власник ділянки матиме право на власний розсуд розпоряджатися своєю землею. Крім того, у власності однієї людини на території України зможе бути не більше 2100 га сільськогосподарських земель, а в Карпатах – лише 900 га. Іноземці наші землі зможуть тільки орендувати…
А ось чи зможе простий селянин, якому держава не створила жодних умов для праці та виробництва на власній землі під час продовольчої кризи прогодувати хоча б себе, а не весь світ, як планують високопосадовці, – теж покаже час…
