Позавчора у конференц-залі готелю «Буковина» відбулася щорічна традиційна підсумкова прес-конференція голови облдержадміністрації Михайла Папієва. Керівник крайової виконавчої влади підбив підсумки її роботи за минулий 2012 рік і познайомив присутніх представників мас-медіа з власним баченням перспектив соціально-економічного розвитку регіону та шляхів досягнення успіхів у майбутньому.
«Не статистика, а самопочуття людей»
Такий незвичний для обліку показник вважає головним губернатор Папієв. Відтак особливо пишається тим, що торік Чернівецька область посіла перше місце в Україні за індексом людського розвитку. А серед головних досягнень 2012-го називає такі:
+рекордний урожай зернових –620 тис. тонн. Середня врожайність – 45 центнерів з гектара;
+насаджено ще 520 га нових садів. За темпами закладення садів Буковина – лідер серед усіх областей України;
+середньомісячна номінальна зарплата зросла на 17,3% і становила 2329 грн;
+освітянські новосілля – Лужани, Красноїльськ, Магала, Зелена, Лівинці, Черешенька;
+область отримала 33 нові шкільні автобуси, таким чином, першою в Україні повністю забезпечила сільські навчальні заклади автотранспортом;
+зростання надходжень до обласного бюджету склало торік 364,2 млн грн, що на 18,5% більше, ніж 2011-го;
+зменшилася сума заборгованостей із виплати зарплат;
+підприємства області виконали будівельних робіт на понад мільярд гривень і майже на 17% більше обсягів 2011р.;
+торік запрацювала чернівецька міська дитяча ліарня і перший у райцентрі центр гемодіалізу (Хотин);
+кількість туристів, які відівідали Буковину, зросла на 18%;
+введення в експлуатацію верхього водосховища Дністровської ГАЕС, що учетверо збільшило обсяг виробництва електроенергії;
+на утримання доріг витрачено 71 млн. грн, що майже на 15% більше, ніж у 2011 році;
+за демографічними показниками увійшли до десятки найкращих регіонів держави. Упродовж 2012-го населення краю збільшилася на 1869 буковинців. Рівень народжуваності зріс від 12,5 до 13 осіб на 1000 мешканців Буковини.
Устами очільника: «Економіка Буковини: доцільності має передувати мораль»
«Ресурсами для розвитку економіки та забезпечення сталого добробуту населення Чернівецької області є її природні багатства. Наш край має унікальні можливості для вироблення екологічно чистої, високоякісної сільгосппродукції – продуктів харчування у рослинництві, садівництві чи м’ясо-молочній галузі»
«Наша економіка, наша промисловість мають бути гуманними до людини, якщо можна так висловитися – з людським обличчям. Доцільності має передувати мораль»
«…буковинська економіка – це економіка смислів, це все те, що не заважає буковинцям жити, а навпаки – сприяє якості їхнього життя. І головні критерії такої економіки – екологічність та ефективність. Не буде біля Чернівців цементного заводу, а молокозавод – буде. Наша економіка – це і туризм, і самобутня культура, це наші традиції і духовна спадщина».
«…має з’являтися конструктивна консолідація на ідеї буковинського патріотизму. Коли йдеться про Буковину, треба всім об’єднуватися довкола позитиву, довкола політики добрих справ – і владі, і політикам, і громадським діячам, і бізнесу, і журналістам, і всій буковинській громаді».
13 кроків крайової влади 2013-го
Перший і найважливіший крок, вважає голова ОДА – це «реалізація регіонального
проекту, витвореного на фундаменті буковинського патріотизму, який
можна означити як «буковинізм». «Єдність розмаїття». Переконаний, що
гасло Європейського Союзу цілком відповідає Буковині. Наша спільність,
єдність – у нашому розмаїтті. Кожен район, куточок краю унікальний за
своєю культурою, походженням, географічним розташуванням, характером
та ментальністю жителів. У цьому унікальність Буковини, де в мирі,
злагоді, єдності та гармонії проживають усі її мешканці. І у цьому
наша сила і перспектива», – наголошує Михайло Папієв.
Буковинська економіка як економіка смислів – це, образно кажучи, другий крок до
успішності краю. Це все те, що не заважає буковинцям жити, а навпаки –
сприяє якості їхнього життя, і головні критерії такої економіки, за словами
Михайла Папієва, екологічність та ефективність.
Крок третій – політика добрих справ. Допомога тим, хто потребує допомоги держави, а також розвиток соціальної інфраструктури області.
86% маленьких буковинців охоплені дошкільним вихованням. В Україні подібного показника немає ніхто. Хіба що у Франції він становить 99%, – наголосив М. Папієв.
Зелена Буковина як екологічно чистий регіон – це крок четвертий, і він передбачає, серед іншого, створення екологічних парків обласного значення.
Культура – приваблива та ефективна сфера для інвестицій. Власне, культура – це
також, у певному сенсі, економіка, вважає Михайло Папієв, – і це крок п’ятий крайової влади.
Шостий – туризм як джерело буковинської самодостатності.
Сьомий – розвиток інформаційного простору та інформаційного суспільства.
«Інформаційні потреби жителів області повинні бути забезпечені набагато краще. Сьогодні близько 40% жителів краю не мають можливості, скажімо, дивитися телепрограми регіональних компаній. А право на інформацію – це конституційне право громадянина, і це право всіх буковинців, незалежно від того, де вони проживають.
Так, це не тільки регіональна проблема, і спільно будемо шукати шляхи
її вирішення», – повідомив керівник крайової виконавчої влади.
Восьмий крок влади Михайло Папієв умовно назвав буковинськими міфами у новій реальності, які варто підтримувати і пропагувати.ї
Дев’ятий – буковинська діаспора як чинник нашої єдності з Європою та світом. Передбачається, зокрема, проведення форуму буковинців звідусіль.
Постійний діалог з громадою як запорука суспільної консолідації, суспільний договір, розвиток громадянського суспільства – крок десятий.
Одинадцятий – передбачає науково-експертне забезпечення сталого розвитку краю. Дванадцятий – позиціонує Буковину як європейські ворота України. Тут є чимало гострих проблем, які стосуються транспорту і розвитку сполучення.
Тринадцятий – спрямований на створення умов для інвестицій, забезпечення зайнятості жителів краю.
Понад 800 млн. доларів на рік завозять на Буковину заробітчани.
На кожному з цих напрямків Михайло Папієв зупинився детально, наводячи приклади й аргументуючи своє бачення шляхів розвитку Буковини.
Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»
