Серед 138 пам’яток з усієї України резиденція Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, або як її ще називають – митрополичим палацом, та Хотинська фортеця стали переможцями у Всеукраїнській акції «7 чудес України: замки, фортеці, палаци».
Чернівецька область
770 записів
«Кам’яні скелі різноманітних форм і дерева в незлічених комбінаціях безперервно змінюють ландшафт… Деякі місця на Дністрі такі гарні, що просяться на полотно, з нетерпінням чекаючи талановитого пейзажиста»… Так писав про Дністер ще в ХІХ ст. відомий письменник і етнограф Олександр Афанасьєв (Чужбинський). Завісу над сучасною реальною картиною річки нам люб’язно припідняв заступник директора Національного природного парку «Хотинський» з наукової роботи Ярослав КОГУТЯК.
Хоспіс на 25 ліжок планують побудувати в Чернівецькій області. Створення закладу для людей, яким медицина допомогти вже не може, ініціює «Українська ліга сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги» на чолі з екс-міністром охорони здоров’я Василем Князевичем. За його словами, Чернівецька область має можливість збудувати хоспіс, бо найголовніше, її керівництво розуміє цю проблему. До того ж, суспільство повинне допомагати людям покидати цей світ правильно і достойно
Відновити свою роботу вже цього року мають шанс «Чернівецький міський молочний завод» та цех з виробництва рибної продукції на державному підприємстві «М’ясо Буковини» (Новоселицький район). Крім того, буде введено в експлуатацію індичу ферму в Заставнівському районі. Принаймні, це все передбачено Програмою зайнятості населення Чернівецької області на 2011 рік, котру нещодавно затвердив наш губернатор. Як буде насправді – покаже час!
2010-го в області проживало 904,4 тис. осіб: 381 тис. у містах та СМТ, а 523,4 тис. – в сільській місцевості. На 10185 народжень припадає 10686 смертей.
Вивчати історію – вірний спосіб вжахнутися й здивуватися, навіть якщо це історія невеличкого, «домашнього», мирного суспільства, яким є буковинська громада. У Євангелії Ісус стверджував, що поряд із ним і вода стане вином. Вино ж нашої свободи відчутно віддає дьогтем. Дикий смак. Є в ароматі дев’яностих щось пекельне, якщо бути неупередженим і не зачаровуватися гаслами.
Тільки на Буковині щорічно накопичується до 350 тис. тонн побутового сміття. Не облікованого! Без урахування сотень і тисяч великих і маленьких стихійних смітників на околицях міст і сіл, вздовж карпатських річок, у сільських яругах і придорожніх лісосмугах. Певна частина цієї гидоти потрапляє у річки та водоносні шари грунту. А ще ж є понад 450 тонн виробничих відходів 1-3 класів небезпеки: відпрацьовані свинцеві батареї, шини та нафтопродукти, люмінесцентні лампи, заборонені та непридатні до використання пестициди тощо. Недарма офіційна площа сміттєзвалищ в області – 140 га.
Місце проведення: с. Підзахаричі, Путильський р-н, Чернівецька область НВК «Перлини Гуцульщини»,Музей етнографії та ремісництва Гуцульщини.
За даними опитування, повну вищу освіту має кожен дев’ятий житель Буковини (11,5%), базову вищу – 1,3%, неповну вищу – кожен шостий (15,9%), повну загальну середню – 42%, базову загальну середню – 13,3%, початкову загальну середню – 9,9%. Не мають початкової загальної освіти 6,1% населення області.
Після липневої повені 2008 року на Буковині багато говорили, щоправда, переважно ЗМІ, про обов’язкову наступну. Бо подібні катаклізми, за спостереженнями науковців, завжди ходять «у парі». Так і сталося. Але червень-липень, а тепер ще й 11 серпня 2010-го яскраво засвідчили: влада висновків не зробила. Занепокоєні цим люди вирішили рятуватися самотужки. Бо, як засвідчили присутні, вода була не лише в їхніх помешканнях, а й у… списках на допомогу потерпілим.
До редакції надійшов лист від голови ГО «Майбутнє України» Р.Панчишина. Він та його однодумці стурбовані ситуацією довкола міста Новодністровськ, За словами представників ГО, вони не змогли ознайомити зі своєю точкою зору голову ОДА: він їх не прийняв. До газети телефонували й пересічні новодністровці. Тож «Версії» оприлюднюють головні аргументи (без емоційних оцінок) Руслана Панчишина. З повним текстом листа можна ознайомитись на місцевих приватних веб-сайтах. Редакція готова надати шпальти для дискусії з цього питання всім зацікавленим сторонам.