Громадська мережа «ОПОРА» зробила добру справу і покликала на діалог із журналістами новобраних буковинських парламентаріїв, аби ті розповіли громаді про свої плани. Із обіцяних чотирьох мажоритарників прийшли тільки двоє: Микола ФЕДОРУК та Григорій ТІМІШ. Максим Бурбак, після тривалого перебування у Чернівцях, нарешті згадав, що він – міністр, і поїхав до Києва керувати залишками вітчизняної інфраструктури, а Іван Рибак затримався у Кіцмані: чи то почав працювати в окрузі одразу після обрання, чи то їздив у справах губернаторських (бо ж нині він у області – за головного начальника).
Говорили «новобранці» файно: роздавали обіцянки і вихваляли свої політсили. Ветеран Микола Трохимович рекламував «Народний фронт» і Арсенія Петровича особист та «мастив» квотний принцип і пропрезидентський «Удар». «Салага» Григорій Іванович нахвалював пропрезидентського віце-прем’єра Гройсмана й відкриті списки, до яких, можливо, ми колись і прийдемо. Усе було кльово-кольорово, аж поки не дійшло до конкретних справ і обіцянок.
Микола Трохимович свої законотворчі таланти, не розкриті в попередньому парламенті (нагадаємо, там Федорук подав лише три законопроекти та поправки до двох законів), планує реалізувати в комітеті з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, який саме й займається місцевими виборами та децентралізацією влади. І це логічно: до чергових місцевих виборів залишилося менше року, тож треба подбати, аби у рідній «вотчині» було все спокійно.
Григорій Тіміш свій перший законопроект присвятить підтримці села. Пан Тиміш так розійшовся, що зопалу наобіцяв навіть ресурсні центри в Новоселиці, Герцах та Глибокій. Ці, невідомі досі контори, розроблятимуть проекти для розвитку зазначених населених пунктів. Ото розквітнемо! Кошти на утримання цих центрів, певно, збиратимуть з громади, адже ж усе для блага народу, а за благо треба платити.
Найбільшим же благом для Чернівців, на думку Миколи Трохимовича, має стати Прутський водозабір. «Це стратегічне питання, вирішення якого на роки, якщо не на десятиліття», – розповів Федорук. І не збрехав. Проблема будівництва Прутського водозабору стояла ще перед світлої пам’яті народним мером Павлом Каспруком, а після його відходу до кращого світу її не експлуатував хіба ледачий. Ледачих і скупих на обіцянки в Чернівцях не було, тож місцева преса гула про Прутський водозабір, який от-от збудується, і 2006-го («Російські та українські бізнесмени зацікавилися пропозицією міського голови Миколи Федорука щодо впровадження інвестиційного проекту з розробки Прутського водозабору. Вже найближчим часом потенційні інвестори відвідають Чернівці з метою ознайомлення з умовами його реалізації», газ. «Доба»), і 2008-го («Замість дністровської – чистіша вода з Пруту. Це передбачає проект «Будівництво Прутського водозабору»… Місто шукає інвестора…», «Молодий буковинець»), і 2009-го («Угоду із німецьким банком KfW підписала у п’ятницю Чернівецька міська рада. Згідно з угодою, місто отримає грант 500 тисяч євро для оплати експертних послуг з розробки техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) проекту «Водопостачання Чернівців». Скільки грошей потрібно на модернізацію системи водопостачання у Чернівцях – відомо буде після здійснення експертизи, яка триватиме більше п’яти місяців. Наявність ТЕО – це перший крок до будівництва Прутського водозабору…», «Від і До»), і 2012-го – в передвиборчій програмі кандидата в нардепи Миколи Федорука, ну, й тепер. Мабуть, таки добре спрацьовують перевірені роками тактики, якими, вочевидь, керуються Арсеній Петрович і Микола Трохимович: «Не називати конкретних дат виконання «довгограючих» обіцянок» і «Гроші найкраще «відмиваються» на будівництві»! Думаю, що справедливість цієї тези підтверджує і друга обіцянка Миколи Трохимовича – добудувати корпус фізфаку ЧНУ.
Григорій Тіміш добудувати нічого не обіцяв, натомість завірив, що нацменшини на Буковині житимуть добре, села «піднімуться», поля колоситимуться, корови доїтимуться…
Щоби остаточно скласти ціну обіцянкам нардепів, не втримався, аби не задати банальне актуальне питання: «А що Ви особисто зробили для армії, про яку так піклуєтеся у своїх програмах?» І от тут Микола Трохимович помітно знітився і тихенько так промовив «Віддав на армію свою місячну зарплату» (тут нагадаю, що небідний екс-мер крім зарплати отримав з бюджету 79 тисяч компенсації за житло в Києві, 21 тисячу компенсації за користування транспортом, а ще – матеріальну допомогу в сумі 35 тис. грн). А Григорій Іванович почав щось розказувати про Ізюмський Координаційний центр, створений за сприяння вже екс-губернатора Ванзуряка, а коли зрозумів, що «тема не катіт», назвав суму 15 тис. грн, буцімто виділених із сімейного бюджету. Хочеться вірити, що саме так воно і було і бодай тут не надурили…
Завсєгда щиро Ваш, Іван ДУПА
P.S.Забув процитувати Вам, любі читачі, живу легенду чернівецьких виборів, того ж таки Миколу Трохимовича:
«Що стосується конкретно свого округу, у моїй програмі є, здається, два пункти. У першу чергу це питання щодо поліпшення водопостачання Чернівців. 4 роки тому ми співпрацювали з німецьким банком, який провів детальний аналіз водопостачання у місті, і ми дійшли висновку, що необхідно повернутися до Прутського водозабору. Вирівняти тиск у водомережах міста, завдяки чому зменшити собівартість питної води і поліпшити її якість. Думаю, що якби тільки це вдалося реалізувати, по округу можна більше нічого й не робити». Добра справа, потрібна чернівчанам. Та чи не здається Вам, пане Федорук, що у Вашій програмі таки два пункти. А «нічого не робити» можна і без Прутського водозабору. Як на мене, Вами ж і доведено!
фото molbuk.ua
