Чи чекає на Україну повномасштабна війна? Відповідає політолог

Дзвінків до редакції саме з таким занепокоєнням протягом двох останніх тижнів було чимало. Ми переадресували всі ці запитання політологу Ігорю БУРКУТУ.

Фото з відкритих джерел: хода пам’яті Б.Нємцова у Москві 1 березня 2015 року

 

ПУТІН ПРО «РОСІЙСЬКІ ТЕРИТОРІЇ» У СКЛАДІ ІНШИХ ДЕРЖАВ

У неділю, 21 червня, Москва на пропагандистському каналі «Росія – 1» показала фільм «Росія. Кремль. Путін». Йому передувало інтерв’ю президента РФ, яке збурило чималу стурбованість у низці сусідніх з Росією держав, насамперед – в Україні. У ньому пролунали слова про те, що Росія нібито передала сусіднім країнам багато своїх земель, коли вони входили до складу СРСР. А потім республіки вийшли зі складу Радянського Союзу «разом з переданими їм російськими територіями». Серед таких був названий Крим: заявлено, що півострів «завжди був російським», і зроблена спроба виправдати псевдореферендум, проведений там під контролем окупантів  2014 року.

Подібні заяви президента РФ багато людей розцінило як територіальні претензії Москви до сусідніх країн. Щоби якось пом’якшити реакцію у світі на такі майже відкриті погрози, оточення Путіна негайно кинулося пояснювати, що «лідер російської нації» не погрожував сусідам, він буцімто хотів лише, щоби Конституція РФ могла уникнути помилок радянської конституції, яка не прописала детально процедуру виходу зі складу СРСР з «поверненням подарованих Росією земель». Але сучасна російська конституція взагалі не передбачає якогось виходу зі складу федерації! Тож «пояснення» путінського поплічника Пєскова виглядають недолугими й покликаними замаскувати агресивні плани Кремля.

В інтерв’ю Путіна містилося багато цікавого, що уважно аналізують фахівці у різних країнах. Зокрема, там був натяк на продовження президентського терміну Путіна ще на багато років. Оглядачі сприйняли його, як бажання нинішнього російського президента присвоїти собі право одноосібно приймати рішення про початок нових воєн. А цей діяч схибнутий на війнах, і серйозні політичні проблеми він намагається вирішувати лише військовим шляхом. Тож можемо зробити невтішний висновок: не варто сподіватися на мир з агресором, жодні поступки йому не принесуть навіть найменших позитивних результатів. Путін – це війна, і його заява про подаровані Росією іншим державам території засвідчила: у Кремлі постійно шукають приводів для розширення агресії. Необхідно бути  готовими до рішучого протистояння ворогові, який розуміє лише силу. І таку силу Україна повинна нарощувати, а не заспокоювати себе солоденькими казочками про «братерство народів». Адже зовсім не випадково Путін заявив, що «українці – це братерський народ», водночас ведучи бойові дії проти нас. Що ж, брати бувають різні. У біблійного Авеля теж був брат. І звали його – Каїн…

Ігор БУРКУТ, політолог

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *