Чернівчанин Василь Слухенський знає, що робити, аби старість була на радість
Щодня він пробігає 5-6 кілометрів, піднімає гантелі, віджимається і крутить педалі велотренажера. Василю Слухенському – 73 роки, та почувається і виглядає чоловік значно молодшим. Каже: гарне самопочуття у будь-якому віці може забезпечити тільки постійний рух. А оскільки держава не дбає про це, сам організував групу з оздоровчої ходьби. Кілька разів на тиждень чоловік збирає однодумців із однією метою: попри поважний вік та хронічні хвороби, навчити бути здоровими та активними. Хоча, переконаний, усе має починатися з «верхів»: у здоровій нації повинна бути зацікавлена держава.
Лікарі заборонили займатися спортом, але саме спорт зцілив хлопця
Ще у дитинстві саме спорт врятував Василю Федоровичу життя. У четвертому класі він захворів на звичайну застуду, яка обернулася на серйозне хронічне захворювання – кістково-суглобний ревматизм. Лікарі радили уникати будь-яких навантажень, навіть заборонили відвідувати уроки фізкультури в школі.
– Суглоби боліли майже весь час. Це дуже лякало. І покращення годі було чекати. Та мій учитель фізкультури порадив, попри заборони лікарів, займатися спортом. Запевнив: тільки так я зможу перемогти хворобу. Я повірив у це, – розповідає Василь Слухенський. – У дев’ятому класі я вже був чемпіоном району з легкої атлетики серед школярів. Під час навчання в інституті теж показував одні з найкращих результатів у цьому спорті – став чемпіоном інституту, Краснодарського краю, зайняв четверте місце з кросу в Російській Федерації, увійшов до збірної команди республіки.
У 34 роки Василь Федорович залишив великий спорт. Його захопила робота, він переймався сім’єю, дітьми… І вже за рік зрозумів, що втрачає форму, набирає ваги: погладшав майже на п’ять кілограмів. Тоді збагнув: спорт – це на все життя. Можна знижувати темпи, зменшувати навантаження, але назавжди залишити тренування – рівнозначно самогубству.
– На той час у мене підростали донечки-трійнята. Вони займалися художньою гімнастикою, проте без особливого захоплення. Тоді я пішов ва-банк: сказав дочкам, що починаю займатися багатоборством і обіцяю вже за рік-два стати чемпіоном області, а вони можуть мене обігнати – і ще раніше стати чемпіонками, – сміється чоловік. – Насправді, дітям дуже важливо мати гарний батьків чи материн приклад. Тому я намагався зіграти на азарті: хто ж із нас першим досягне гарного результату?.. І в доньок очі заблищали: їм теж стало цікаво.
Щоби досягти мети, Василь Федорович зайнявся багатоборством ГПО: бігав на 100 і 800 метрів, плавав у басейні, стріляв з гвинтівки, метав гранату. Аби тренування не заважали сімейним справам і роботі, спеціально прокидався на годину раніше. Викроював для спорту 30-60 хвилин щоранку, а потім повертався до звичного життя – снідав, проводжав дітей до школи, працював, допомагав дружині по господарству. І вже незабаром, узявши участь у змаганнях, став їхнім переможцем.
– Дівчатка теж мене не підвели: якось повернулися зі змагань задумані. Кажуть: «Тату, наша Оксанка – чемпіонка області з гімнастики. Але ж ти хотів бачити усіх нас переможцями, а перше місце – лише одне…». Тоді я запитав: «Дівчата, а який результат показали ви?». Виявилося – друге і третє місця. Я розсміявся: «Так ви ж зайняли увесь п’єдестал!», – з усмішкою пригадує батько.
Минали роки, а Василь Федорович вже й не уявляв свого ранку без звичної пробіжки, віджимання, ранкової зарядки. Каже, все це дає певний гарний настрій на увесь день, покращує кровообіг, не дозволяє суглобам старіти. Тож навіть очолюючи підприємства, чоловік завжди організовував серед колективу змагання з багатоборства, а в обідню перерву – гру у волейбол.
Ходимо за Шимком – від недуг за добрим настроєм
Тим, хто не може бігати, Василь Слухенський радить оздоровчу ходьбу за методом заслуженого тренера України Олександра Шимка.
Немає таких ліків, які могли би замінити фізкультуру. Зате фізкультура може замінити будь-які ліки
– Спортивна ходьба справді покращує здоров’я, бо вона залучає до роботи всі м’язи людського організму: рухаємо плечима, при цьому сильно розмахуючи руками почергово вперед і назад, робимо повороти таза тощо. А це активізує лімфо- та кровообіг. При цьому організм не перенапружується, навантаження розподіляється на кожний м’яз і кожний орган рівномірно, – пояснює методику ходьби за Шимком чернівчанин. – До того ж, для такої ходьби нема протипоказів: займатися нею корисно в будь-якому віці – і в 20, і у 80 років.
Аби поділитися досвідом здорового й активного способу життя, Василь Федорович створив безкоштовну групу. Більшість її учасників – люди старшого віку, з «букетом» недуг і без спортивного минулого за плечима. Двічі на тиждень – у середу і неділю – о восьмій годині ранку вони збираються у парку «Жовтневий», роблять розминку і… йдуть! А з собою запрошують усіх бажаючих.
– Така ходьба має свої особливоісті: спочатку треба наступати на п’ятку, потім – на носок. Роблячи всього один крок, ми змушуємо працювати 346 м’язів! Що активніше рухи руками, тим краще витягується хребет, тим правильніше рухаються тазові суглоби і ноги, – пояснює тренер. – Жінки, які страждають від зайвої ваги, вже за місяць-два починають худнути. Люди з хронічними головними болями та запамороченнями забувають про це. Ті, що не могли без супроводу й двох сходинок подолати, з часом починають впевнено й самостійно виходити з під’їзду і вирушати на прогулянку. Ні, я не хочу сказати, що фізичними вправами можна уникнути старіння. На жаль, це неминучий і природний процес. Проте у поважному віці залишатися активними, рухливими, не приймати жменями пігулки ми можемо! Головне – поставити мету, прагнути щось змінити в собі. Якось під час майстер-класу до мене звернувся чоловік на візку. Запитав, як він може розминати свої м’язи. Я запропонував йому виконувати рухи руками так, як ми це робимо під час оздоровчої ходьби. У такий спосіб м’язи верхньої частини тулуба будуть у русі, не болітиме спина, шия, кров краще циркулюватиме…
Програмуй себе на здоров’я
Тиждень Василя Слухенського розписаний на тренування. Один день – пробіжка, другий – велотренажер, третій – вправи з гирями та гантелями, четвертий – басейн, п’ятий – лазня. До речі, саме цього дня чоловік завжди чекає найбільше. Бо поки у парній з організму виходять шлаки й токсини, тіло цілком розслабляється й відпочиває.
Завдяки такому насиченому режиму, чоловік у 73 роки важить стільки ж, скільки важив у 23 – 70 кілограмів. До того ж, він не знає, що таке підвищений тиск чи біль у серці.
– Немає таких ліків, які могли би замінити фізкультуру. Зате фізкультура може замінити будь-які ліки, – переконаний Василь Федорович. – Тож важливо, аби пропаганда здорового і активного способу життя велася з дитинства. А приклад повинні показувати батьки. Нещодавно поїхав до родичів на Тернопільщину, у племінниці сину 12 років. Від фізкультури його звільнили, вдома навіть ранкову зарядку не робить. Я поставив два стільці і запропонував йому спробувати віджатися від них. Малий спромігся зробити це лише два рази, а я – у своїх 73! – 30 разів! Тоді ми з ним домовилися: якщо до наступного мого приїзду він зможе віджатися 20 разів, я привезу йому подарунок. Тобто для того, аби почати займатися фізкультурою, потрібен стимул. У кожного він свій. Якщо дитину можна зацікавити подарунком, то дорослого – можливістю перемогти хворобу. Це має бути так званою відправною точкою. Далі – сила волі і бажання. Бо забуваючи про прості істини, ми завчасно старіємо, скаржимося на недуги і стаємо прикованими до ліжка. Хоча можемо цілком природними методами зберегти те, що дано нам Богом і батьками – власне життя.
Поради від Василя Слухенського:
- Щоранку, прокинувшись, не встаючи з ліжка, варто міряти пульс. Він розкаже про все. Зокрема, якщо ви перевтомлені, невиспані або починаєте хворіти, пульс буде на 10-12 ударів вищим за норму. Стабілізувати пульс допоможе легке тренування.
- Якщо під час виконання фізичних вправ піднявся тиск, варто трохи зменшити навантаження.
- Новачкам, які тільки-но розпочали робити зарядку або бігати чи ходити, кількість виконань однієї вправи можна збільшувати на одиницю лише через 10-15 тренувань.
- Відпочинок повинен бути активним. Повернувшись ввечері з роботи, не лягайте на диван, а йдіть на прогулянку або покрутіть педалі велотренажера.
- Харчування має бути різноманітним. Зокрема, протягом тижня одна і та ж страва не повинна повторюватися двічі. До того ж, те, що ми їмо у 20 років, не підходить для споживання у 50 літ.
- Перед тим, як розпочати будь-які тренування, обов’язково порадьтеся з лікарем.
Олена ТИМОФІЙЧУК, «Версії»
