Літо – «гаряча пора» не тільки для туристичних фірм, перевізників, санаторіїв, баз відпочинку, але й для лікарів. На жаль, часто замість очікуваного оздоровлення надбанням морського відпочинку стають «пляжні хвороби».
«Вухо плавця»
Найпоширеніше «пляжне захворювання» – дифузний зовнішній отит або запалення шкіри зовнішнього слухового ходу. Ця хвороба отримала назву «вухо плавця», підкреслюючи тим самим її зв’язок із купанням. Причиною розвитку захворювання є інфекція (бактеріальна, грибкова або змішана), яка міститься у воді. Слід зазначити, що інфекція є в будь-якій водоймі: морі, річці, озері чи басейні.
Прояви
Проявляється дифузний зовнішній отит болем у вусі, інтенсивність якого може коливатися від незначного до дуже сильного, біль підсилюється при жуванні, ковтанні, натискуванні на козелець. Спостерігається незначне зниження слуху, відчуття «закладеності». Будь-які маніпуляції у хворому вусі, – спроба очищення чи закапування крапель, – надзвичайно болючі.
Хвороби можна уникнути
Треба правильно вибирати місця для купання. Не варто плавати у водоймах, біля яких розміщені таблички «Купатися заборонено». Рівень бактеріальної забрудненості такої води у десятки разів перевищує норму. Вода стоячих водойм найбрудніша, тому перевагу слід віддавати відпочинку на річці. Щоправда, враховуючи надзвичайно дощові для Буковини червень та липень, річкова вода нині містить у собі все, що було в землі у зонах затоплення. Отже, рівень її забрудненості значно зріс.
Не травмуйте вуха!
Бактерії, здатні спричинити хворобу, містяться і в морській воді. Ймовірність розвитку зовнішнього отиту залежить від якості морської води.
Купання в басейні має свої переваги й недоліки. Позитивно те, що вода у басейнах обробляється дезінфекційним, антисептичними засобами, від яких бактерії гинуть. Недолік – необхідність частої зміни та ретельної обробки води, адже без цього басейн перетворюється на стоячу водойму з високим рівнем бактеріального забруднення. Окрім того, самі засоби, якими обробляється вода у басейні, можуть викликати алергічну реакцію.
Тільки потрапляння інфікованої води до вуха саме по собі не зумовлює обов’язкового розвитку «отиту плавця». Існують провокаційні чинники, які люди самі собі створюють: мікротравми шкіри зовнішнього слухового ходу, спричинені очищенням вуха підручними, часто гострими, предметами, застосування фіто-свічок, турунд із будь-якими засобами «вигнання» сірки з вуха.
«Сінгапур» у вусі
Найбільш сприятливий клімат для розвитку хвороби – спекотний і вологий. Розвиток зовнішнього отиту в таких кліматичних умовах називається «Сінгапурське вухо». Але щоби «підхопити» зовнішній отит, не обов’язково відвідувати екзотичні країни. Часто «Сінгапур» у вусі створюють собі самі пацієнти, закладаючи перед купанням у зовнішні слухові ходи вату і забуваючи її там на тиждень-другий. У такому випадку тропічний мікроклімат у вусі гарантовано!
Провокаційним чинником розвитку зовнішнього отиту є підвищена чутливість до лікарських препаратів. Часто при появі перших симптомів хвороби пацієнт використовує краплі у вухо, керуючись порадою фармацевта чи «обізнаного» знайомого. Через відсутність ефекту засоби лікування змінюються до 4-5 разів. Кожен препарат збільшує алергенне навантаження на організм.
Отже, при перших неприємних ознаках закладеності вуха поспішайте до лікаря!
Якщо ж Ви їдете у відпочинок за гарним самопочуттям, настроєм, позитивними емоціями – дотримуйтесь простих правил і Ви не пожалкуєте! Гарного відпочинку!
Світлана ЛЕВИЦЬКА, доцент курсу ЛОР-хвороб БДМУ,
Олександр ПОНИЧ, завідувач ЛОР-відділенням міської лікарні №2
