Теплої пори року багато охочих перекусити просто на лавочці або на вуличному фесті. І їжа ця купується тут-таки, повідомляє Хроніка.інфо. Однак, окрім задоволення й ситості, вулична їжа може «подарувати» й купу неприємностей.
Шаурма. Найпопулярніша для вуличного перекусу: подрібнене м’ясо, загорнуте в лаваш, можна купити буквально на кожному кроці, до продавців завжди вишикуються чималенькі черги і дорослих, і дітей – і самі ж критикують цей наїдок, не чекаючи на вердикт епідеміологів. Звісно, це не м’ясо бродячих псів чи котів. Інша справа – якої якості м’ясо нам пропонують, чи не з «душком» воно, чи ретельно його миють перед приготуванням. Лоток на вулиці – значить, неминуче на харчі потрапляє пилюка, сідають комахи.Та й сам харч – не найкращий перекус, надто для літа: м’ясо в сухому лаваші, незрозумілий жирний майонез – суцільний шкідливий холестерин!
Ризики: панкреатит, холецистит, діареї…
Солодка газована вода. Нею, як правило, запивають усі вуличні перекуси. Про шкідливість цього лікарі кажуть давно, але на популярність її дані заклики не впливають. І правильно чинять ті, що відмовляються на користь простої негазованої води. Зрозуміло: безліч барвників та цукру користі не дають.
Ризики: розлади шлунку від шкідливих консервантів.
Хот-дог. Палатки з таким фаст-фудом – швидкоїжею – поступово здають позиції, хоча й не зникають зовсім. Охочих з’їсти сосиску з булкою ще чимало. Хоча дієтологи однозначно визнають це «ударом по печінці». Не надто свіжі сосиски чи ковбаски маскують чимсь «гостреньким» – корейською морквою. Соленими огірками. Кетчупи, майонези й гірчиці незрозумілого походження у неохайних пляшках.
Ризики: шлунково-кишкові інфекції, панкреатити, печія тощо…
Смажені пиріжки, беляші, чебуреки. Смажена їжа узагалі не надто корисна, а тут ще смажена-пересмажена олія, невідомого походження й часу приготування начинка. Коли вже любите смажені пиріжки, приготуйте їх удома. Та й то не частіше, як раз на квартал.
Ризики: розлади травлення, харчові інфекції, панкреатит, гепатит, виразки…
Солодка вата. Її дуже полюбляють діти. Та й дорослі не відмовляють собі у цих солодощах. Може, як виняток, дозволити собі?
Та згадаймо, що до цукру додають різні барвники й ароматизатори у чималих кількостях. Та головне – самій технології виготовлення: поки шар за шаром на палички намотуються карамельні нитки,туди ж потрапляє вулична пилюка, дрібні комахи – постійно. Сам продавець – весь у липучому цукрі, руки не миє, цими ж руками отримує гроші й відраховує решту… Антисанітарія!
Ризики: ті ж інфекції, розлади травлення, забагато солодкого, та ще й карамелізований онкоризик.
Морозиво. Щойно розійдеться сонечко, на вулиці викочуються продавці морозива. На всяк смак: у пачках, стаканчиках, вагове, фруктове, молочне, вершкове, з родзинками й шоколадом, шматочками фруктів і соком…
А головне ж у морозиві – як воно транспортується, і як зберігається. Якщо морозиво підтануло, а потім його знову заморозили – споживати його однозначно не можна. В ньому повним ходом розвиваються інфекції, які вже не вбиваються холодом.
Ризики: отруєння, інфекції, сальмонельози. А консерванти й штучні барвники будь у чому – ризик онкозахворювань.
Пончики. Ці ласощі бувають різними на вигляд і з різними смаками. Пончики з дірочкою посередині і без неї, з начинкою та без, глазуровані й посипані, з різними сиропами й джемами.
Ризики: різнокольорові барвники зі списку Е-, олія, яку рідко замінюють, багато цукру й жиру – усе це «найкращі друзі» печінко, шлунка й підшлункової залози. Розлади травлення – легенький переляк перед діабетом, панкреатитом чи онкозахворюваннями.
