За словами заступника міністра, держава визнала цю проблему і готова разом з громадськими організаціями вирішувати її. Лазоришинець зазначив, що в Україні мало інформації про гепатит С, тоді як група вірусних гепатитів, найнебезпечніші серед яких В і С, швидко поширюється в нашій країні. Інфікування цими вірусами призводить до хронічного перебігу хвороби з несприятливими наслідками. Лікування гепатиту С успішне лише в 40-80% всіх випадків в залежності від генотипу вірусу і стадії захворювання.
До 2009-го хворих гепатитом С в Україні не підраховували. Тим часом, незалежні експерти називають цифри від 1,1 до 3-х млн. хворих і вірусоносіїв.
На відміну від Росії, Білорусі та Польщі, в Україні немає державних програм з лікування гепатиту. Міністр охорони здоров’я Зіновій Митник доручив МОЗ підготувати Державну програму з безпеки донорської крові, яка за ідеєю, повинна також поліпшити ситуацію з ранньою діагностикою гепатитів В і С.
До 1996-го в Україні донорська кров не перевірялася на віруси гепатиту. За неофіційними даними, близько половини всіх відомих заражень відбулася через переливання інфікованої крові.
За даними ВООЗ, кількість носіїв вірусу гепатиту В у світі сягає 350-500 млн., а людей, у яких виявлено маркери гепатиту С, – понад 180 млн. Кількість людей, інфікованих вірусом гепатиту С, у десятки разів перевищує кількість ВІЛ-інфікованих, і, за прогнозами фахівців, до 2015-2020 рр. число хворих подвоїться.
