«Біг може замінити багато ліків, але всі ліки світу не замінять біг», – стверджує разом із класиком завідувач відділенням хірургії чернівецької міської дитячої лікарні Євген МИКИТИНСЬКИЙ, лікар із 30-літнім стажем роботи. І з його думкою не посперечаєшся, бо і сам він із своїх 57-ми 27 років, фігурально висловлюючись, – на біговій доріжці. Брав участь у двох московських марафонах миру та стокілометровому супермарафоні кільцем оборони Одеси.
10 тисяч кроків життя
– Євене Миколайовичу, чому біг і яким чином Ви прийшли до нього?
– Немає людини, яка не хотіла б бути здоровою, бадьорою, життєрадісною. А допомогти в цьому може тільки біг та спортивна ходьба. Зараз модно казати на оздоровчий біг – джоггінг. Під час нього, – і про це можна почитати в будь-якій енциклопедії, – у людському мозку виробляються ендорфіни, які мають морфіноподібну (опійну) дію і відповідають за почуття радості. Тому бігати з кожним тренуванням стає все приємніше. За умови, що немає насилля над собою. Тож не відкладайте нове життя на понеділок, почніть бігати вже сьогодні, коли повернетеся з роботи чи навчання.
– Виходить, що біг – це наркотик з оздоровлюючим ефектом, який не перетворює нас на рабів?
– Так, виняткове поєднання! Але треба пам’ятати, що не біг творить диво, а людина.
А вже те, що я хірург, дає змогу зрозуміти: віддаю перевагу екстреній медицині, коли треба людину рятувати. А між цим кожен повинен самотужки опікуватися своїм здоров’ям. Інакше сидітимеш на таблетках і страждатимеш, чекаючи кінця. Або ж, пересиливши свою лінь, побіжиш за здоров’ям. Що обрати – кожен вирішує самостійно.
Перш ніж зупинитися на бігові, я випробував багато оздоровчих систем. Навіть моржував. До речі, ефективна справа, але в нас, у Чернівцях, просто ніде цим займатися. Лікарська ж практика вже давно мене переконала: коли ти лінивий, годуватимеш фармацевтичні фірми. На заході це давно зрозуміли, тому там бігає більшість населення. І вік цьому не заважає. Там я бачив вранці зграйки 70-80-літніх дідусів і бабусь, які не скаржилися одне одному на здорорв’я, сидячи на лавиці, а потихеньку «трусили» парком.
– А як же інфаркти, гіпертонії тощо?
– Саме від них і бігають. Повірте, рятує виключно біг. Ще Лев Толстой казав: щоби жити довго, треба робити 10 тисяч кроків на день. Особисто я, приміром, схильний до гіпертонії. Та завдяки тому, що бігаю вже майже 30 років, і рятуюсь від неї. Адже саме біг регулює тиск, не дозволяючи йому ні підніматися вище норми, ні опускатися нижче неї.
Одне слово, біг дуже фізіологічний. Він тренує весь організм.
– І йому немає протипоказів?
– Ні, немає! Зате позитиву – хоч відбавляй! Найперше, мабуть, те, що біг – це найкраща профілактика серцево-судинних захворювань, від яких нині, як правило, і помирають люди середнього віку, не кажучи про інших. Крім того, він має масу переваг. Судіть самі: демократичний і простий. Для заняття ним нічого не потрібно, крім бажання. Зручне взуття й одяг знайдуться в кожного. Він легко дозується. Людина сама вирішує, в якому темпі й скільки (як довго) їй бігати. Все залежить від її самопопчуття й фізичних можливостей. Зрештою, біг не потребує видатних фізичних даних і на нього не впливають погодні умови. Бо ж все одно кожен виходить на вулицю і за умови сонця та дощу, як і в сніг та вітер не залишається вдома. А ще джоггінг малотравматичний. Натомість знерухомлення має тільки один кінець – летальний.
А скажіть, що, окрім бігу, є ще альфою й омегою будь яких тренувань? Саме з нього починають свої заняття боксери й гімнасти, штангісти й футболісти… Одне слово, я не знаю алтернативи бігові.
–Чи існують якісь вимоги до бігу заради здоров’я, себто до джоггінгу?
– Поступовість і ситематичність. Не треба бігати на швидкість і витривалість. Але варто бути послідовним і відстежувати свій біг. Я, приміром, веду щоденник бігу.
На тиждень маю три бігових дні, за які долаю 30-40 кілометрів. За місяць виходить до 200 км. У будні бігаю 30-40 хвилин, а у вихідні – півтори години. Особисто я люблю бігати вранці, коли повітря свіже і чисте. Та й пік активності людського організму припадає саме на ранок. До речі, коли бігати важко, можна просто швидко ходити.
Пиво з цигарками і біг або Що кого дивує
Американський лікар Бенжамін Спок, на книгах якого виростили своїх дітей люди мого покоління, наголошував: біг повинен приносити задоволення. Він має бути в кайф!…
– А що для цього треба? Адже люди по своїй природі ліниві, а біг – це праця!
– Саме тому краще бігати в компанії. Щоправда, нас колись бігало семеро. Тепер залишилося троє… Можна обирати для бігу нові місця – це теж цікаво.
Але хочу сказати про таку малоприємну річ: людина, яка біжить, викликає подив оточення. Більшість оглядається, роблячи великі очі… Мене ж особисто більше дивують дівчата, та й, зрештою, і молоді люди, які йдуть з пивом у руках та цигаркою в зубах! У нормальному суспільстві це викликало б осуд та здивування.
– Чому, на вашу думку, у нас відсутня культури бігу? Та й здоровий спосіб життя ніким і ніде не пропагується!
– Причина у тому, що держава цим не опікується. Їй протрібні бездумні споживачі пива та інших ще менш інтелектуальних утіх. Розумними активними людьми, які вміють контролювати свої емоції та мають силу волі, керувати важко. Тому-то за такої ідеології ресторанів і кафе у нашому місті більше, ніж спортивних майданчиків.
А здоров’я українських підлітків найгірше не тільки серед тінейджерів європейських країн, про що буквально вчора вже й на центральному телебаченні говорили. Як наслідок, аптек, скажімо, у Чернівцях по кілька штук на кожній вулиці! Хоча могло б бути зовсім по-іншому. Бо саме Чернівці мають виняткові бігові традиції.
Згадаймо учасників та переможців олімпійських ігор буковинців Валентину Козир та Абрама Кривошеєєва, того ж Івана Гешка, Юрія Омельченка. А чемпіон світу серед супермарафонців чернівчанин Сергій Яненко! Він же герой – сто кілометрів за 7 годин! Ось на них треба було б рівнятися. Бо й у житті вони посіли не останні сходинки.
Натомість насадження в суспільстві бездумної споживацької та безвідповідальної ідеології є чинником розтління не тільки підростаючого покоління, а й уже дорослих людей. Що не кажіть, буття визначає свідомість…
А біг, хочу все ж таки завершити на ньому, не тільки зберігає здоров’я до глибокої старості та продовжує активне життя, а й допопмагає мозкові зберегти свіжість та здатність мислити.
Отож, бігайте на здоров’я й отримуйте від цього кайф!
Ті, кому біг без контролю лікаря ЛФК не рекомендований:
1. Вроджена вада сердця і мітральний стеноз (звуження предсердечно-шлункового отвору).
2. Перенесений інсульт або інфаркт міокарда.
3. Різко виражене порушення серцевого ритму, на заразок миготливої аритмії.
4. Недостатність кровообігу чи легенева недостатність будь-якого походження.
5. Висока артеріальна гіпертензія (тиск 180 на 110 і вище, що не піддається медикаментозному впливу.
6. Хронічне захворювання нирок, тіреотоксикоз і цукровий діабет, що не контролюється інсуліном.
7. Глаукома і прогресуюча близькозорість, що загрожує відшаруванням сітківки.
8.Будь-яке гостре захворювання, і простудні теж, а також загострення хронічних недуг.
Крім усього, варто знати, що біг викликає сильний струс організму. Бо кожен біговий крок має фазу польоту, коли обидві ноги без опори і тіло нібито парить у повітрі. Коли ж одна нога торкається землі, то на неї падає навантаження, що в 5 разів перевищує вагу тіла. З кожним кроком ви підкидаєте вгору свій хребет так, нібито розтягуєте гармошку, напружуєте ахілові сухожилля, величезне навантаження йде і на колінні суглоби. Якщо у вас болять коліна чи нижня частина спини, біг, можливо, теж не для вас. Ймовірно, вам більше підійде ходьба. Принаймні, проконсультуйтеся з лікарем ЛФК чи ортопедом.
