У світі може прокинутися «чорна смерть», яка дрімала століттями. Як з’ясували епідеміологи, чума, що забирала сотні тисяч життів у Середньовіччя, приходила нізвідки й шла в нікуди, тобто «спала» десь певний час і знову виникала. Смертність від чуми досягала 95%, хоча деякі хворі дивом видужували самостійно. Мобільність сучасних людей дозволяє застерігати, що тепер, у разі появи чуми, одним континентом не обмежиться.
У провінції Баян-Улгій на заході Монголії, неподалік від кордону з РФ, подружжя – 38-річний чоловік і 37-річна вагітна жінка – загинули від бубонної чуми, з’ївши м’ясо впольованого чоловіком бабака, попри заборону на полювання. Найімовірніше, саме тварина була переносником бубонної чуми, повідомляє онлайн-видання «Siberian Times». У подружжя залишилося четверо дітей у віці від 2 до 13 років. Деякі джерела зазначають, що загибле подружжя було серед пасажирів літака, який прибув зі столиці провінції – міста Улгій – до Улан-Батора.
Усі 158 осіб, які контактували з померлими, бо летіли одним літаком із ними, разом з екіпажем, перебувають під наглядом. Серед них – щонайменше 17 туристів із Росії. А ще громадяни Штатів, Данії, Швейцарії, Швеції, Південної Кореї, Німеччини. Щодо українців нічого не відомо. Та перед тим, як людей доставити до лікарні, їх перевірили на борту співробітники невідкладної допомоги з Національного центру інфекційних захворювань.
В Монголії оголосили карантин. Санітарно-епідемічні служби прилеглих російських провінцій – Алтаю й Туви – приведені в готовність.
Що таке чума
Науковці з’ясували, що смертельна хвороба спричиняється певними бактеріями – Yersinia pestis, чумна паличка – що з’їдають людину менше, ніж за тиждень. Смертельними є бактерії з певним геном-мутантом. Мутації тривали сотні тисяч років. Найбільш ранні генетичні форми Yersinia рestis спричиняли тільки розлади травлення, далі стала виникати легенева форма чуми. І нарешті вже у рамках християнської ери відомі три пандемії з переважною бубонною формою чуми. За різними оцінками, чума забрала життя 180-200 мільйонів людей. Лише пандемія, яка сталася у Європі та Азії в 1347-1351 роках, вартувала понад 25 мільйонів людських життів.
Переносником смертоносної бактерії є блохи, що паразитують на щурах та інших гризунах. Збудник чуми, що проник під шкіру людини, із потоком крові потрапляє на перші перешкоди – лімфатичні вузли. І там починає розмножуватися. Гострий запальний процес переходить на інші тканини. На тілі утворюються ущільнення – бубони. Звідси походить назва хвороби – бубонна форма чуми.
Хвороба може передаватися від людини до людини. Головні зовнішні симптоми чуми – це збільшення лімфатичних вузлів. Хворий відчуває сильний головний біль, високу температуру, слабість й озноб.
Усі хворі бубонною чумою підлягають обов’язковій госпіталізації в спеціалізовані відділення інфекційних лікарень. Білизна, одяг, залишки їжі, посуд, предмети догляду та виділення пацієнта піддаються спеціальній обробці та дезінфекції.
До кінця XIX століття ця важка хвороба не піддавалася лікуванню. Після винаходу вакцин проти чуми і початку застосування на практиці деяких антибіотиків заражені почали одужувати. Однак це відбувалося лише з тими, у кого лікування починалося вчасно.
Власне, чума нікуди й не зникала. Щороку жертвами Yersinia pestis стають до 2 тис. людей. Фахівці намагаються з’ясувати, що є «пусковим гачком» циклічної активізації цих бактерій. Часу обмаль. Чума вже прокинулася.
Вл. інф.
Фахівці в захисному одязі перевіряють пасажирів рейсу, який прибув до столиці Монголії Улан-Батор з регіону.
