Більше половини українців негативно ставляться до трудоголізму, проте перепрацьовують

Трудоголізм часто ставлять в один ряд з іншими залежностями: залежністю від комп’ютерних та азартних ігор, алкоголю, наркотиків. У 2016 році в науковому журналі «PLos ONE» були оприлюднені результати досліджень норвезьких вчених: вони дійшли висновку, що трудоголізм можна вважати повноцінним психічним розладом, а якщо точніше, – різновидом неврозу. Науковці дослідили емоційний та психічний стан людей, які схильні до перепрацювань. У 32,7% був виявлений синдром дефіциту уваги, у 25,6% – обсесивно-компульсивний розлад, у 8,9% – депресія.

Проте багато людей, які щиро люблять проводити час на роботі, не погоджуються з такими загрозливими висновками. Вони вважають трудоголізм власним зваженим вибором та не відчувають дискомфорту. Експертно-аналітичний центр grc.ua провів дослідження та з’ясував ставлення українців до трудоголізму.

 

Більше половини українців вважають трудоголізм негативним явищем

Трохи більше половини українців вважають трудоголізм негативною рисою (53%), позитивно ставляться до трудоголізму 18% опитаних. Майже кожен третій не зміг визначитися з власним ставленням до цього явища (29%).

Існує думка, що в нашій ментальності закладена схильність до надання роботі надмірної значущості. Згадаємо лише давню приказку «Хто не працює – той не їсть». У радянські часи за відсутність роботи була передбачена кримінальна відповідальність. У 90-х з настанням епохи конкурентної економіки популярним девізом стала фраза «Кращий відпочинок – зміна діяльності». Люди сприймають релакс як даремно витрачений час, а надмірну трудову відповідальність і трудоголізм вважають нормальним явищем, яке не шкодить людині.

Чинять також свій вплив на ставлення до роботи кризи на ринку праці, які відбуваються час від часу. Працівники, побоюючись скорочень та проблем з працевлаштуванням, намагаються підвищувати свою продуктивність та результативність, навіть на шкоду своєму відпочинку, особистому життю, сім’ї чи стосункам.

Лише третина українців не схильні до трудоголізму – 31% опитаних зазначили, що намагаються зберігати баланс між роботою та особистим життям, а 3% працюють неповний робочий день, приділяючи інший час особистим справам.

Решта українців або час від часу працюють понаднормово (22%), або регулярно затримуються на роботі (14%), або працюють у вихідні (3%). Ще 27% думають про робочі справи у неробочий час. Можливо, це й не ознака трудоголізму, але відволікання на думки про роботу у вільний час – це негативна риса з точки зору work-life balance. Даний фактор є одним з тих, які призводять до вигорання.

 

Детальніша статистика

Раніше трудоголізм вважався прерогативою чоловіків. Проте сьогодні, коли багато жінок працюють на керівних чи ключових посадах та мають більший обсяг робочої відповідальності, гендерної різниці трудоголізм не має. Це підтверджує дослідження grc.ua. І чоловіки, і жінки мають майже ідентичні показники схильності до перепрацювань.

Зовсім інша ситуація з віком. Найбільше тих, хто намагається зберігати work-life balance серед тих, кому понад 60 років (46%). Ці ж працівники зазначили, що ніколи не працюють у вихідні.
Найчастіше працюють наднормово співробітники у віці 41-50 років (35%), працівники 51-60 років (25%) та співробітники 31-40 років (19%).

Що стосується статусу: найбільше перепрацьовують представники топ-менеджменту (регулярно затримуються – 21%, часто думають про роботу в неробочий час – 34%, працюють понаднормово – 19%). У лінійних спеціалістів ситуація краща (регулярно затримуються – 11%, часто думають про роботу в неробочий час – 22%, працюють понаднормово – 20%). Отже, чим більша відповідальність, тим більше часу людина приділяє роботі. Хоча, можна припустити, що позначається розмір грошової компенсації: велика заробітна плата стимулює більше сил та часу віддавати роботодавцеві.

Серед сфер, де люди найбільше перепрацьовують, – бухгалтерія, маркетинг, адміністративний персонал, вищезгаданий топ-менеджмент, продажі.

Найменш схильні до перепрацювань представники таких сфер: безпека, консультування, транспорт, туризм, ресторани, мистецтво та медіа, страхування, робітничий персонал, медицина. У деяких випадках це, можливо, пов’язано з жорсткою регламентацією робочого часу: водій автобусу, офіціант та фармацевт в аптеці мають чіткий графік.

Що стосується позитивного ставлення до трудоголізму: найбільш прихильними до такої риси є представники топ-менеджменту (34% опитаних). Серед лінійних менеджерів 16% оцінили трудоголізм позитивно, серед менеджерів середньої ланки – 14%. Найбільш негативно до такого явища ставляться лінійні спеціалісти – 59%.

Дані були отримані в результаті опитування, проведеного експертно-аналітичним центром кадрового порталу grc.ua в січні 2022 року. В опитуванні взяли участь 558 респондентів з різних регіонів України.

 

На ринку інтернет-рекрутменту grc.ua відомий не лише роботою кадрового порталу, але й реалізацією багатьох успішних проектів. З 2006 року розгорнулась дослідницька діяльність компанії, спрямована на глибинний аналіз поточних тенденцій ринку праці й прогнозування його розвитку. У той же час була заснована міжнародна «Премія HR-бренд» — єдиний професійний конкурс в області побудови репутації роботодавця. grc.ua – більше ніж job-портал!

 

 

 

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.