Знак Жінки в Коловороті Сонця

Свою першу виставку Дана ЯКИМЧУК представляла вісім років тому в Чернівецькому художньому музеї. П’ята персональна виставка художниці розгорнута у виставковому центрі культури «Вернісаж».Вісім років між цими двома експозиціями позначили творче «письмо» мисткині принаймні двома примітними рисами. Кольорова палітра стала більш лаконічна – «звузилася» до трьох монохромних домінант – червоного, білого, чорного. А графіка «гарячого» батика позбулася зайвої деталізації, стала більш узагальненою. Обидві прикмети наче сконцентрувалися – аби ніщо стороннє не відволікало від сприйняття: гранична виразність ліній й простота. Кожен твір – як акорд, як знак.
«Знак». Так і назвала пані Богдана свій нинішній художній монолог. Прислухайтесь: наче відлунюють голоси наших предків. Наша генна пам’ять? Ментальний зв’язок з Трипіллям? Чи рух суто за відчуттями, такий притаманний жіночій творчості? Ці художні композиції емоційно стримані й строгі, але від цього – внутрішньо експресивні. Наче густі нашарування міфічних символів – «спресованого» змісту. Тому кожен «читає» їх по-своєму, як співзвучно його душі.
А що ж сама авторка? Розповідає, що працює без попереднього ескізу. Каже, рука сама «веде» малюнок. Цей процес – як рух по колу, як циклічне поступальне буття. І вона – ось, наче в його епіцентрі. Так і стоїть на тлі українського сварога. А «промені» цього свастя – жіночі постаті з вільними хвилями розплетених кіс – яскрава алегорія: жіноче начало в одвічному русі світобудови. Цікаво, що Данина третя дитина, донька Уляна, народилася через призначену кількість років того ж числа, того ж дня і в той же час, що й мама її…
Богдана Якимчук сакраментально підходить до матеріалу, з яким працює:
– У полотні дві нитки утворюють найдавніший знак – хрест. Тому кожна тканина – це символ та оберіг. Переплетення ниток – як плетиво думок, мрій, бажань, життєвого досвіду, вражень, почуттів, крізь які ми «впускаємо» світ до себе і «віддаємо» світові себе.
Тканина вимагає багатоступеневої обробки. І саме фарбування, і – крок за кроком – власне створення композиції в техніці гарячого батика художниця ототожнює з жінкою:
– Це як наше життя: поєднання кількох життєвих ролей – жінки-матері, жінки- творця, жінки – окраси буття. Поєднання цих основних тем робить наш жіночий образ цілісним і неповторним.
Багато з того, що нині здається їй зрозумілим і органічним, привідкрили Богдані вчителі. Найперше та найбільше – професор Львівської академії мистецтв та дизайну Марта Тока.
– У студентську пору багато тих уроків сприймала лише розумом. Зараз, коли ту науку «пропускаєш» крізь серце й душу, знання стають значно глибшими, твоїми, істинними. Це як справжнє усвідомлення, прозріння, – каже пані Дана.
Разом з сестрою Ладою Богдана Якимчук провадить у Львові «Декор-студію». Декораторів запрошують після дизайнерів. Щоби внести в життя людей особливу ноту. Авторський текстиль, авторські тканини під замовлення в конкретному інтер’єрі – це нині дуже сучасно й актуально. Переконані, до цієї моди прилучає найперше сама творчість молодої художниці.
Якою ми побачимо її наступної виставки, куди спрямує вона свої творчі пошуки?
– Життя простіше, аніж здається нам, – розмірковує художниця. – Навіщо забігати наперед і ускладнювати його без особливої потреби? Рух сонця по небу диктує нам певні дії, як би ми не пояснювали їх благами цивілізації…
Олена ЧАЙКА, спеціально для «Версій». Фото автора