Головний герой матчу 1/16 Кубка УЄФА з футболу “Самдорія” (Генуя) – “Металіст” (Харків) Денис Олійник переможний гол у ворота італійського клубу напророчив собі ще торік у Чернівцях.
Напередодні Нового року найвідомішого на сьогодні вихованця буковинського футболу разом із татом Віктором Олійником (кращий бомбардир в історії місцевого ФК “Буковина”) запросили до конференц-залу готелю “Буковина” для почесної місії – нагородження переможців та призерів чемпіонату Чернівців з футболу.
Денис тоді у розмові з головою міської федерації футболу Сергієм Задорожняком запевнив: “У Генуї я заб’ю “Сампдорії”!” Через забобони цю його неофіційну заяву не оприлюднили. А от сьогодні, коли на нього “моляться” всі вболівальники “Металіста”, вже можна. Тим більше, що Денис в інтерв’ю hotel.cv.ua зізнався, що аналогічний гольовий прогноз він повторив і у Харкові.
– Щирі вітання з голевим дебютом у Кубку УЄФА! Склалося враження, що Ви останнім серед партнерів “дізналися”, що забили?
– Я не бачив ворота, лише інтуїтивно відчував їх. Бив потилицею і не знав, чи влучу, а коли ровернувся – побачив мяч у сітці воріт. Тож справді партнери по команді на якісь миттєвості швидше за мене почали радіти голу.
– Зате Ви, як виявилося, “знали” набагато раніше, що обов’язково заб’єте “Сампдорії”. “Чуйка” була?
– Так, відчував, що маю забити “Сампдорії”, причому в першому ж матчі на виїзді. Ще до Нового року сказав про це друзям у Чернівцях. Дехто навіть парі укладав зі мною, що не заб’ю. А ближче до матчу якось зайшов у справах до генерального директора “Металіста” Сергія Воліка.
Слово за слово і заговорили про гру з “Сампдорією”. Йому я теж сказав, що заб’ю. Він пообіцяв грошовий “бонус”, якщо таки заб’ю. І одразу по завершенні зустрічі в роздягальні при хлопцях сказав, що я заробив додаткові гроші.
– Може, варто тоді частіше заїзджати до рідних Чернівців і “на фарт” в “Буковині” прогнозувати, кому і скільки заб’єте?
– Гарна ідея (сміється – авт.). Додому я завжди їзджу з великим задоволенням. А в готелі “Буковина” ми нерідко обідаємо або вечеряємо з батьком у ресторані “Чернівці” або “Корчмі”. Я відчуваю там якусь позитивну ауру. Тато в дружніх стосунках з власником комплексу Валерієм Чинушем. І до мене Валерій Миколайович теж ставиться дуже “тепло”. Хороша людина, багато допомагає місцевому спорту і, зокрема, футболу. Дай Бог йому здоров’я, а спорту – по-більше таких меценатів.
– У “Металісті”, судячи з усього, Ви вже “аклиматизувалися” непогано?
– Так, до колективу “влився”, слава Богу, швидко, хлопці прийняли мене добре. І тренери теж.
– У Києві у Вас теж залишилося чимало друзів, в т.ч. “футбольних”. Мілевський і Ко напевне серед перших привітали з дебютним голом в єврокубках?
– Артем Мілевський привітав по телефону одразу після гри. Я знав, що він ніби теж забив, тому і його привітав. А потім дізжнався, що, виявляється, той гол записали в пасив гравця “Валенсії”. Дзвонили ще Рибка, Федорів, інші гравці, з якими здружилися в “Динамо”. Вітань справді було багато! І звінків, і повідомлень.
– Тепер головне, напевно, якнайшвидше забути про цей гол?
– Те саме в роздягальні після гри сказав нам Мирон Маркевич. “Сампдорія” – суперник серйозний, тож треба відповідно готуватися до матчу-відповіді. Ми зробили непогану заявку на успіх, але вся боротьба ще попереду.
Георгій МАЗУРАШУ
Детальніше – на hotel.cv.ua