З 1 січня 2010 року збільшилась додаткова відпустка працівникам, які мають дітей

Згідно ст.1821 Кодексу законів про працю України та ст.19 Закону України «Про відпустки» жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років або дитину – інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.

За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

Зазначена у частині першій цієї статті відпустка надається понад щорічні відпустки, передбачені статтями 75 і 76 цього Кодексу, а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно – правовими актами, і переноситься на інший період або продовжується у порядку, визначеному статтею 80 цього Кодексу.

Безспірно, що в ст. 1821 КЗпП України названо п’ять категорій працівників, що мають право на додаткову відпустку. Таке право мають: 1) жінка, що має дітей у відповідній кількості чи стані; 2) жінка, яка усиновила дитину; 3) одинока мати; 4) батько, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), особа, яка взяла дитину під опіку.

Жінка, яка має дітей, отримує право на додаткову відпустку за наступними підставами: 1) наявність двох або більше дітей у віці до 15 років; 2) наявність дитини – інваліда.

Оскільки дитиною вважається особа, що не досягла 18 років (ст.1 ЗУ «Про охорону дитинства», підставою виникнення права на додаткову відпустку є наявність дитини у зазначеному віці.

Жінка, яка усиновила дитину, тобто особу, що не досягла віку 18 років, також має право на додаткову відпустку. В цьому випадку право на додаткову відпустку виникає у разі усиновлення хоч би однієї дитини. Здорова дитина чи вона є інвалідом – це не має значення для виникнення права на додаткову відпустку.

Одинока мати має право на додаткову відпустку за наявності принаймні однієї дитини віком до 15 років або дитини – інваліда. При цьому слід звернути особливу увагу на визначення «одинока мати». Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року № 9 одинока мати – це жінка, яка не перебуває у шлюбі й у свідоцтві про народження дитини якої запису про батька нема чи зроблено його у встановленому порядку за вказівкою матері, вдова або ж інша жінка, яка сама виховує й утримує дитину.

Проте у питаннях, що стосуються надання відпусток, поняття «одинока мати» дещо розширене – до цієї категорії, окрім вище перелічених, належать також:

• Жінка, що розлучилася з батьком дитини й виховує дитину самостійно (навіть якщо й отримує аліменти);
• Жінка, що знову вийшла заміж, але її дитину не всиновив новий чоловік.

Батько, який виховує дитину без матері (в тому числі в разі її тривалого перебування в лікувальному закладі) отримує право на додаткову відпустку в силу наявності хоч б однієї дитини. Оскільки нічого не йдеться про вік дитини, право на таку пільгу при зазначених умовах працівник одержує за наявності хоча б однієї дитини у віці до 18 років.

Особа, що взяла дитину під опіку, також одержує право на додаткову відпустку, хоч б це була лише одна дитина. Вік дитини – на день встановлення опіки має не перевищувати 14 років, оскільки відповідно до Цивільного кодексу України опіка над дітьми старше 14 років не встановлюється. За наявності такої умови право на додаткову відпустку зберігається до досягнення дитиною 18 років.

Менш жорсткі правила щодо підстав виникнення права на додаткову відпустку у жінок, що усиновили дітей, у батьків і осіб, що взяли дитину під опіку, обумовлені неординарністю ситуації, в силу якої законодавець і встановив у відповідних випадках більш пільгові умови одержання права на додаткову відпустку.

Отже, додаткова відпустка переліченим категоріям працівників надається тривалістю 10 календарних днів без врахування святкових і неробочих днів. Але за наявності декількох підстав для одержання додаткової відпустки його загальна тривалість складає 17 календарних днів без врахування святкових і неробочих днів (частина друга ст. 5 ЗУ «Про відпустки»).

Валентина Ткач, провідний спеціаліст відділу кадрової роботи та державної служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області