Як зміниться вища освіта в Україні?

Новий закон про вищу освіту передбачає фінансову, кадрову та економічну автономії в системі освіти

Народний депутат України Лілія Гриневич, голова комітету ВРУ з питань науки і освіти,  цими днями обговорила з викладацьким складом ЧНУ ім. Ю. Федьковича новий закон «Про вищу освіту», ухвалений 1 липня. Лілія Гриневич наголосила, що «прийняття цього закону було б неможливим без Революції Гідності, тобто ми з повним правом можемо казати, що люди заплатили життям за те, щоб був політичний консенсус в Раді для такої проєвропейської реформи вищої освіти». Якою ж буде вища освіта в Україні?

За словами Лілії Гриневич, новий закон про вищу освіту передбачає, перш за все автономію університетів та академічну свободу викладачів і студентів, фінансову, кадрову та економічну автономії в системі освіти: – Цей закон пропонує кошти,  зароблені ВНЗ, зокрема за освітні, наукові, навчально-виробничі послуги, вивести з-під опіки державного казначейства і передати на рахунки в державні банки. Та до цього не готова виконавча влада. Принаймні, Міністерство фінансів категорично проти.

Лілія Гриневич наголосила також на тому, що закон прийняли з поправками і на нього  ще чекає техніко-юридичне редагування, а між першим і другим читанням нардепи  внесли 959 поправок, які розглядалися з точки зору можливого впливу на підвищення якості освіти.
Підготовка фахівців із вищою освітою здійснюватиметься за відповідними освітньо-професійними, освітньо-науковими, науковими програмами на таких рівнях: *початковий рівень – короткий цикл – вищої освіти; *перший, бакалаврcький рівень; *другий, магістерський рівень; *третій, освітньо-науковий рівень; *науковий рівень.

Відповідно до закону, здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою відповідної освітньої (освітньо-професійної чи освітньо-наукової) або наукової програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: молодший бакалавр; бакалавр; магістр; доктор філософії; доктор наук.

За новим законом, атестація здійснюватиметься відкрито й гласно.

У законі прописане забезпечення якості вищої освіти і суттєво посилені антиплагіатні норми і відповідальність за за їхнє порушення: обов’язкове оприлюднення наукових робіт ще до їхнього захисту, відповідальність членів наукових рад за плагіат у роботах, допущених до захисту, аж до припинення роботи цієї ради. Для успішної реалізації нового закону створюється окремий колегіальний орган – Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти.

По-новому обиратимуть і ректорів вищих навчальних закладів: участь у голосуванні  братиме весь викладацький склад і не більше 15% студентів ВНЗ.  Для ректорів, деканів і завідувачів кафедр прописане обмеження перебування на посаді – не більше 2 строків, тобто 10 років.

За словами Гриневич, середня освіта теж потребує реформ, тому в майбутньому буде розглянута можливість додати ще один рік навчання у школі, щоби підвищити рівень освіти абітурієнтів.

– В усьому світі середня освіта – головний чинник соціального вирівнювання, у нас же в такий спосіб успадковується бідність. Діти з села, а також з депресивних районів мають у 5-7 разів менше шансів вступити на місця державного замовлення, ніж діти з міста. А якщо там ще є іспит з іноземної мови – то у 10-12 разів! – стверджує народний депутат.

За словами Гриневич, щоби вища освіта в Україні була на рівні європейської, потрібно, як мінімум, 10 років.

Галина ЄРЕМІЦА, «Версії»