Цього року всі галузі українського виробництва демонстрували падіння. Щоправда в легкій та харчовій промисловості випуск продукції скоротився менше, ніж в інших сферах. Проте лише за рахунок них економіку не підняти.
Українська економіка продовжує демонструвати негативні показники. Згідно з даними Державної служби статистики, у січні-липні цього року обсяг промислової продукції в Україні знизився на 19,5 відсотків по відношенню до відповідного періоду торік. Якщо подивитися на промислове виробництво у розрізі, то падіння зафіксовано у всіх без винятку галузях. Так, за сім місяців 2015 року по відношенню до січня-липня 2014 року найбільше зменшилося виробництво коксу та продуктів нафтопереробки (на 38,5 відсотка), краща ситуація у металургії (падіння на 25,4 відсотка), добувній промисловості (на 23,4 відсотки) та машинобудуванні (на 22,1 відсотка).
З іншого боку, є низка галузей, які продемонстрували менше падіння. В лідерах опинилася текстильна промисловість (зниження на 8,5 відсотка). На приблизно 12 відсотків скоротився випуск фармацевтичної продукції, гумових і пластмасових виробів та харчової продукції, на понад 13 – виробів з деревини та паперу.
Виконавчий директор Фонду Блейзера Олег Устенко називає в розмові з DW такий розподіл логічним, адже останні, більш успішні, галузі були більш конкурентоспроможними та краще пристосованими до зовнішніх ринків. “Наша легка промисловість випускає якісну й відносно недорогу продукцію. Те саме стосується і харчової та деревообробної промисловості”, – пояснює експерт.
Устенко додає, що рівень їх олігархізації найнижчий, якщо порівнювати з іншими галузями. “А це ще один доказ тези, що середній і малий підприємець більш охоче думає в категоріях середньої і довгострокової перспективи. Він згоден зараз затягнути пасок і більше вкладати в підприємство”, – уточнює Устенко.
Без експорту не буде значного зростання
“В машинобудуванні ж ми неконкурентоспроможні. А раніше близько 75 відсотків нашого машинобудівельного експорту ішло в Росію і було нерозумно очікувати, що Росія продовжуватиме купувати його”, – зазначає далі Устенко. Тому колапс експорту до РФ разом знездатністю більшості українських виробників пробитися на ринки ЄС і стали, крім бойових дій, одними з основних причин падіння української економіки.
На тлі загального падіння експорту в січні-липні цього року на майже 35 відсотків окремі виробники за останній час досягли успіху у виході на ринки ЄС. Проте їх поки небагато, оскільки вихід на експорт вимагає дуже багато зусиль. Багато компаній поки що лише придивляються та вивчають можливості, які надає скасування мит з боку ЄС. На заваді і надалі часто стають бюрократичні перепони.
До прикладу, українському виробнику жіночого одягу MustHave вдається продавати на Захід лише окремі партії своїх товарів. Але це не той рівень виходу на зовнішні ринки, якого б ми хотіли досягти, розповіли DW співвласниці MustHave Анастасія Янковенко і Анна Коваленко. Вони звернули увагу на “дуже проблемне законодавство” в Україні, яке ускладнює розвиток експорту.
З огляду на таку ситуацію багатьом українським фірмам поки що нічого іншого не лишається, як розширювати свою діяльність в самій Україні. Тим більше, що Майдан і російська агресія значно збільшили на внутрішньому ринку популярність товарів з лейблом “Зроблено в Україні”. Саме на завоювання його і спрямували зусилля чимало невеликих компаній, до яких належить і MustHave. Щоправда, як наголосили співвласниці MustHave, для успіху потрібно гнучко реагувати як на тендендції на ринку, так і на скачки курсу гривні.
Перешкоди та шанси
Одним з головних бар’єрів для виходу українських компаній на експорт є ризики у сприйнятті іноземних партнерів, говорить незалежний експерт, колишній співробітник торгової секції представництва ЄС в Україні Олег Мирошніченко. “І військові дії, і непевна макроекономічна ситуацію сприяють тому, що іноземні партнери не впевнені, чи варто укладати контракти з українськими компаніями. Бо може бути дефолт або їх почнуть бомбити”, – уточнює експерт. За його словами, у світі поширене кліше, що в Україні йде війна, а не всі будуть розбиратися, що бойові дії йдуть десь на трьох відсотках території. Іншими бар’єрами є режим валютного регулювання, брак бізнес-культури, а також те, що державні органи не завжди готові вчасно виконувати покладені на них функції.
Олег Устенко хоча і очікує проблем в українській економіці в короткостроковій перспективі, в середньо- та довгостроковій – він більш оптимістичний. “На найближчі пару років зростання можна отримати за рахунок сільського господарства, харчової та легкої промисловості. Але я не впевнений, що ці сектори зможуть стати драйверами для нашого зростання”, – розмірковує експерт. В середньостроковій перспективі шанс він бачить для індустрії, зокрема, українському машинобудуванню треба поступово вписуватися в технологічний ланцюжок Євросоюзу – те, що колись працювало з Росією.
Два відсотка – замало?
В українському уряді розраховують на два відсотка зростання економіки країни у 2016 році. відповідний прогноз закладено у проекті державного бюджету, ухваленого у понеділок, 14 вересня, повідомляється на сайті мінфіну України. Початок зростання після тривалої рецесії може обнадіювати, проте експерти переконані, що два відсотки – надто мало.
“Україна має отримати імпульс для зростання, причому, значний. Бо впродовж цього року ми впадемо десь на 11 відсотків. І це буде третій рік падіння: в 2013 році – на піввідсотка, в 2014 році – на понад сім відсотків”, – розповідає Олег Устенко. За його словами, у доларовому еквіваленті падіння ВВП взагалі є катастрофічним. “Нам потрібні темпи економічного зростання у п’ять відсотків і вище, в ідеалі – сім відсотків”, – уточнює експерт.
- Автор Юрій Шейко
- http://dw.com/p/1GXVQ
