Відсутність правил політичної гри та закони під себе – у таких реаліях відбувається підготовка до нових парламентських виборів. Але ЗМІ та політологи вже активно обговорюють «політичну кухню». Натомість Міністерство юстиції України лише пропонує новий законопроект, який передбачає зміни у виборчому процесі. Не відомо, чи приймуть цей законопроект, та тем для розмов вже досить багато. Що повинні знати свідомі громадяни – у розмові з Ігорем БАБЮКОМ, директором Буковинського центру виборчих технологій.
– Чим різниться новий законопроект від попередніх?
– Новий проект пропонує ввести партійно-мажоритарну систему, де 225 депутатів буде обиратися за партійними списками, а 225 – за виборчими округами. Нагадаю, раніше депутати обиралися тільки за партійними списками. На мою думку, цей законопроект кращий, ніж попередні. Тут, принаймні, неузгодження, які раніше викликали найбільший опір опозиції, вже пригладжені, прописані…
Крім того, в цьому законі відсутній збір підписів на підтримку кандидатів або до списку партій. Вже не будуть створюватися ініціативні групи, не будуть збиратися підписи, необхідні для того, аби вас зареєстрували кандидатом. Натомість, чітко визначене таке поняття, як грошовий внесок від кандидата чи політичної партії.
– Отож, бідним, хоч і розумним у політику – зась?
– Кандидат вносить грошову заставу у сумі 12 мінімальних розмірів заробітної плати (близько 10 тис. грн), політична партія – 2 тис. мінімальних розмірів зарплат (понад 1 млн. грн). Ці гроші «йдуть» на рахунок центральної виборчої комісії. Гроші повертаються тим кандидатам і партіям, які перемогли. Гроші тих, хто програв, йдуть на виборчу кампанію. Це цивілізований підхід.
Важливим є те, що за цим законопроектом в суб’єкти виборчого процесу включили спостерігачів від громадських організацій. І не тільки дали право спостерігати за виборчим процесом, а й бути присутніми на засіданнях комісій. Тобто, кілька потужних громадських організацій можуть брати участь у спостереженні, і, відповідно, у виборчій кампанії. Спостерігачі громадських організацій найбільш незаангажовані суб’єкти – їх цікавить не те, хто буде депутатом, а на скільки прозорим буде процес, і чи дотримується виборче законодавство.
– А недоліки запропонованого проекту?
– Цей закон виглядає зручнішим. Хоча, на мою думку, пропорційно-мажоритарна система ставить у нерівні умови депутатів – одні обираються за партійними списками, інші повинні потужно йти в округ, переконувати виборців. Фактично одні депутати – привілейовані, інші – ні.
Залишилася й та норма, яка надає більше привілеїв партіям, які представлені у Верховній Раді. Тобто одним партіям при формуванні окружних, територіальних та дільничних виборчих комісій надається більше привілеїв – їхні кандидати гарантовано будуть присутні в цих комісіях, а інші партії – за жеребкуванням.
Виходить, що пункт про рівні права і можливості не діє! Як наслідок – партії, що входять в коаліцію, можуть взяти під повний контроль усі виборчі комісії.
– Фальсифікацій не уникнути?
– Якщо люди не дотримуються виборчої процедури, є підстава думати, що формуються фальсифікації. Наприклад, 2010 року, коли відбувалися вибори до місцевих рад, голови комісій забирали із сейфів додому попередні списки виборців. Для чого? Адже за законом список виборців повинен знаходитися в сейфі для документації і бути публічним для вивчення.
Або ж процедура голосування: у законі зазначена таємність. Але якщо погано працює комісія та люди заповнюють виборчу дільницю і голосують хто-як: на парті, на нозі… Тобто якщо з самого початку не розподілити функції між членами комісії, а людини, яка регулює потік виборців, немає, то в такому хаосі можна проводити незаконні дії.
Теж саме й під час підрахунку: голоси рахувати повинен один член комісії, який вголос оголошує результати. А решта – спостерігачі, які перевіряють правильність оголошення. Але найпоширеніша практика – це коли бюлетені ділять між членами комісії, аби швидше підрахувати. А потім один одному не довіряють і кілька разів перераховують. У результаті – все відбувається ще довше?!
На жаль, в Україні немає політичної етики. У нас ще до кінця не сформувалися правила гри, політики й досі не навчилися дотримуватися законодавства. Зате формують свої, зручні їм закони. Тому у нас такий безлад. Але ж політика – це як світлофор на перехресті, – якщо людина постійно переходить дорогу на червоне світло, її рано чи пізно зіб’ють. Теж саме коїться і в політиці…
– Що можете порадити виборцям?
– Аби виборець, прийшовши на дільницю голосувати, раптом не знайшов себе у списку або виявив за своєю адресою невідомих йому людей – уже зараз, заздалегідь прийдіть у відділ ведення державного реєстру виборців (при кожній райраді Чернівців) і перевірте, чи є ви та ваші родичі у списках виборців, чи немає помилок в іменах та прізвищах. І відповідно, якщо є помилки, напишіть заяву про внесення змін.
