Підприємці та інновації – поняття, які вперше з’явилися 100 років тому в Чернівцях

Три мрії юного Йозефа Шумпетера або Адам Сміт ХХ ст.

Йозеф Шумпетер жартував, що в молодості у нього було три мрії: стати найкращим вершником, найбажанішим кавалером і найвизначнішим економістом. Проте, як він одразу ж і зазначив, збулися тільки дві…

Та усім, хто хоч трохи орієнтується в економіці, стає очевидним, що не пощастило чи то панянкам, чи то коням… Бо вклад Шумпетера в економічну науку порівнюють з тим, що зробив для неї Адам Сміт.

Йозеф Шумпетер: біографічна довідка

Йозеф Алоїз Шумпетер народився 8 лютого 1883 року в місті Трешт, Австро-Угорщина, нині – Чехія. У 1901-1906 роках навчався у Віденському університеті. 1909-1911 рр. – професор Чернівецького університету. 1919-1920 рр. обіймає посаду міністра фінансів Австрії. Потім – президента одного з приватних віденських банків. 1932 року емігрував до США, де до кінця життя працював професором Гарвардського університету. У 1940–1941 рр. був президентом Економетричного товариства, а 1948 року обирається президентом Американскої економічної асоціації. Помер 8 січня 1950 року в штаті Коннектикут, США.

Життя після смерті: 1986 року на честь заслуг економіста і для вивчення його творчості було створене «Міжнародне товариство Йозефа Шумпетера», а 2001-го в Берліні засновано інститут Шумпетера.

Частина особистої бібліотеки вченого зберігається в Токійському університеті Хітоцубасі (бібліотека Шумпетера). У 2004 році в будинку, де народився видатний економіст (м. Трешт), президент Чехії В. Клаус відкрив Музей Шумпетера.

Місток між минулим і майбутнім

Перший міжнародний економічний Шумпетерівський форум «Наукова спадщина Йозефа Алоїза Шумпетера і сучасність: погляд із минулого в майбутнє» відбувся в ЧНУ ім. Ю. Федьковича наприкінці минулого тижня. Присвячувався він 100-річчю виходу роботи видатного вченого, тоді ще 28-річного професора Чернівецького університету Й. Шумпетера «Теорія економічного розвитку», яка в майбутньому відіграла фундаментальну роль у розвитку економічної науки.

Участь у форумі взяли 120 науковців з України, Румунії, Молдови, Австрії. На ньому виступили з доповідями Надзвичайний та Повноважний посол Австрії в Україні Вольф Дітріх Хайм та Голова Центрального банку Австрії, професор, доктор Евальд Новотний.

Основна увага учасників форуму звичайно ж була прикута до найбільш вагомого твору Шумпетера «Теорія економічного розвитку». Цього року вона вперше побачила світ українською мовою. Як зазначив декан економічного факультету ЧНУ, професор Петро Нікіфоров, вони зібрали науковців з України, інших держав, щоб обговорити проблеми, пов’язані з втіленням прогресивних ідей Шумпетера.

Прописка форуму – Чернівці

Під завісу форуму голова Чернівецької ОДА Михайла Папієва зробив сенсаційну заяву про те, що віднині Міжнародний економічний Шумпетерівський форум у Чернівцях буде постійно діючим і щорічним. І що це було погоджено з паном Евальдом Новотним.

Шумпетерівське вчення – антикризове?…

Анатолій Чухно, академік Національної Академії Наук України, професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка так сказав про цінність форуму:

– Шумпетер є одним з найвидатніших економістів ХХ століття, який своїми геніальними думками, забігаючи наперед, спрогнозував багато того, з чим ми сьогодні стикаємось. Його бачення науково-технічного інноваційного розвитку, його еволюційна економічна теорія – цінне джерело знань, які дуже важливі для сучасності. І форум має завдання обговорити і виявити ті частини розробок Шумпетера, які найактуальніші зараз, щоби вдосконалити нашу економічну освіту та збагатити підготовку майбутніх фахівців.

З другого боку – це дуже важливе джерело вдосконалення економічної політики держави, яке допоможе розв’язати ті проблеми, з якими зіткнулася нині економіка України. Це, зрештою, і шлях до виходу із кризи, яку ми вдруге змушені пережити. А також і вирішення багатьох інших проблем, бо їхнє вирішення є надзвичайно важливим для того, щоби здолати наше відставання, домогтися значного зростання економічного потенціалу, а також забезпечити гідний рівень життя всьому народу.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *