Компетентна думка: Серед європейських країн лише в Україні та Росії вовк носить тавро шкідника Голова НУО «ЕкоПраво-Київ» Борис ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ: – На сьогодні чинний закон «Про мисливське господарство і полювання» – один із найбільш антиекологічних. Зокрема, ст. 33 цього закону створює базу для існування так званого «списку шкідливих тварин», зокрема, вовка. Це є порушенням Бернської конвенції про охорону флори та фауни, яка була ратифікована Україною. Закон, яким Україна приєдналася до Конвенції, дозволяє регулювати чисельність вовків лише у певні моменти (коли є шкода), під контролем і зачіпати при цьому лише обмежену частину популяції. Відповідно до цієї норми, треба виписати і оновлений закон про полювання. До речі, наші сусіди-білоруси взагалі ліквідували в себе список шкідливих тварин у правилах полювання. Усі ці «шкідливі» тварини в них тепер є просто мисливськими видами.Поміж європейських країн лише в Україні та Росії вовк усе ще носить тавро «шкідник» Мисливський закон потребує екологізаціїЕкологізація чинного закону «Про мисливське господарство та полювання» давно на часі. Зрештою, його вже намагалися змінити. Та, як пише один колега, «Колективний розум ВР таки спромігся на тверезе рішення і не випустив цього разу «озвірілий» закон у світ: його підтримали лише 202 народні депутати».Звернімося до статті 33 чинного закону. У ній фігурують так звані «шкідливі тварини» – вовки, лисиці та єнотовидні собаки. Їх чомусь дозволяється стріляти будь-де й увесь рік – як у мисливський сезон, так і поза ним. Треба тільки отримати дозвіл у облуправлінні лісового та мисливського господарства. Іншими словами, маємо чудовий спосіб для браконьєра виправдати своє перебування зі зброєю в лісі у заборонені періоди та в заборонених місцях. Бо без дозволу сам факт наявності за плечима розчохленої рушниці у некошерну з точки зору мисливства пору (а в заказнику, скажімо, – то й поготів) – це вже привід складати протокол. А так усе гаразд: дозвіл у кишені. Натомість екологи небезпідставно вважають, що усі мисливці з такими дозволами – порушники закону. І що це є типовим прикриттям для любителів добути свіжину в позамисливську пору. Більше того, ця ж стаття 33 чинного закону навіть пропонує заохочувати «вовчатників» та «лисятників» дармовими набоями, спорядженням і навіть преміями. І це тоді, коли Інтернет рясніє оголошеннями про продаж та купівлю шкур того ж вовка за ціною від кількох сотень до тисячі доларів. Мало того, що мисливець порозважається в несезон, отримав чималеньку суму за шкуру, так ще й доплати йому за це пропонуються!Сенсаційна новина облетіла Чернівецьку область: хижаки, які водяться тільки в горах і на підгір’ї, з’явилися йна Кіцманщині. Торік одного вовка застрелили у Ставчанах біля сміттєзвалища. Нині ж уполювали трьох вовченят: цими днями їх забрали з лігва в одному з урочищ Давидівського лісу, поки вовчиці-матері не було – й помістили до вольєру. Та інтонація повідомлень про появу хижаків насторожує: «З вовками не варто панькатися, – наголосив один лісничий з Путильщини, – бо де вони – там біда».
Та чи слід ставитися до цих тварин так упереджено? Давайте розберемося. Принаймні в багатьох інших країнах існує альтернативне ставлення до вовків.
Пропозиція ж екологів така: статтю 33 переписати і вважати, нарешті, вовка та лисицю такими ж мисливськими трофеями, як і інших тварин. Отже, й регулювати полювання на них за загальними правилами. Це і прибуток бюджету дасть, і припинить незаконні прогулянки зі зброєю в руках.
«Сіроманець – не проблема: він сам і годує себе, й регулює»
Так вважає новий начальник Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Ковальський, призначення на посаду якого відбулося у першій декаді травня.
– Вовків вважають хижаками-шкідниками, тож їх прийнято відстрілювати, – каже він. – Хоча за кордоном цих звірів більше, ніж у нас, однак там їх ніхто не стріляє. В Україні ж вовка відстрілюють без ліцензії, але з дозволом. Зрештою, торік на Сторожинеччині вовки знищили 30 косуль, 15 оленів і майже 20 кабанів. Якщо це перевести на гроші, то вовки завдали збитків майже на 200 тис. гривень. Але з іншого боку, вони могли загризти і хворих тварин. Адже недарма вовк носить назву санітара лісу.
Щоправда, на думку п. Ковальського, найбільше завдають шкоди лісу та його мешканцям браконьєри, а також відсутність у буковинців культури спілкування з природою. І для прикладу він розповів про музей вовка в Італії. Музей незвичний, бо розташувався на території Національного природного парку. На вихідні туди прямує числена кількість туристів – на велосипедах, мотоциклах і машинах.
– Приємно було дивитися на те, як численні натовпи містян із захватом спостерігали у біноклі за зграями вовків, що грілися на сонці, – ділився Анатолій Йосипович. – І нема там жодних проблем із вовком. Бо він сам і годує себе, і регулює свою популяцію.
Анатолій Ковальський: «Коли став фотографом, перестав бути мисливцем». До слова, торік Анатолій Йосипович став членом Королівського фотографічного товариства Великобританії.
У неділю, 9 березня 2014 р. в Симферополі викрали активіста українскої громади, екс-голову Республіканського комітету з лісового господарства Анатолія Ковальського. Фото УНІАН
Як розповів Анатолій Йосипович, його та ще кількох викрадених протримали 11 днів із зав’язаними очима у підвалі. Відтак депортували за межі Криму, забравши паспорт, машину, водійські права, усі банківські карточки.
За словами головного лісівника Буковини, у Києві йому довелося досить сутужно: бюрократична машина здатна перемолоти будь-кого. Щоби відновити документи, йому довелося звертатися по допомогу до чернівецьких друзів. Нагадаємо, що 7 років тому А. Ковальский вже очолював Чернівецьке обласне управління лісомисливського господарства.
Цікаві факти про вовків
+ У природі вовки живуть максимум до 15-20 років, але вже у віці 10-12 років у них проявляються ознаки старіння.
+ Окремі вовки можуть досягати ваги 100 кг. Розміри їх зростають за ступенем віддаленості від екватора. Тропічні вовки часто бувають такого ж розміру, як і звичайні собаки. А вовки Крайньої Півночі в середньому перевищують вагу в 60 кг.
+ Вовки ніколи не пропускають шансу поїсти. Живучи в найсуворіших куточках планети, вовки поїдають своїх поранених або хворих родичів. І навіть тих, що потрапили до капкану, якщо знайдуть такого.
+ Коли вовк голодний, він може зїсти до 10 кг за раз.
+ Вовк розрізняє близько 200 мільйонів відтінків запаху;
За певних погодних умов вовки можуть чути звуки на відстані 9 кілометрів у лісі, а на відкритій місцевості – на 16 км.;
+ При народженні вовченята мають блакитні очі, які приблизно через 8 місяців стають жовтими;
+ Період вагітності у вовчиці триває до 65 днів. Маленькі вовченята народжуються глухими й сліпими;
+ Вовк може плавати на відстань до 13 кілометрів, рухаючись у воді за допомоги невеличких перетинок між пальцями;
+ Щоби зв’язатися із членами своєї групи (зграї), згуртуватися перед полюванням або попередити суперників з інших зграй, щоби трималися подалі, – вовки виють. Самотні вовки виють, щоби залучити партнерів або просто тому, що вони самі. Вовче виття триває трохи більше 5 секунд;
+ Очі вовка мають світловідбиваючий шар, який світиться в темряві і допомагає вовку добре бачити вночі.
+ Вовк ніколи не зможе бути сторожовим собакою: він боїться незнайомих людей і буде ховатися від них, замість того, щоби гавкати.
