Вісті з фронту…

Для одних фронт проходить в Авдіївці, Пісках, Щасті, Маріуполі, в інших – в підвалі будинку №4 по вулиці Карла Лібкнехта.
Одні збирають допомогу бійцям на фронт, пораненим, інші – подають позов до суду для того, щоб відібрати підвальні приміщення у пенсіонерів, ветеранів праці, метерів-героїнь, інвалідів, дітей війни.

dom2

Як у Чернівцях бізнес віджимає підвальні приміщення від мешканців житлових будинків.
Класика.
На прикладі будинку №4 по вулиці Карла Лібкнехта.

dom6

Будинок №4 входить до Центрального історичного ареалу,
є складовою частиною ансамблю будинку-корабля.

Фотографія з мережі Інтернет
Фотографія з мережі Інтернет
Листівка з мережі Інтернет
Листівка з мережі Інтернет

У будинку №4 по вулиці Карла Лібкнехта є 15 квартир. Весною 2004 року в наш будинок прийшла біда: пан В. Українець став суборендатором 37, 8 кв.м. підвальної площі будинку, а від 13.10.2005 року придбав у користування уже 118.9 кв.м. нежитлових підвальних приміщень нашого будинку. У цих нежитлових підвальних площах В. Українець обладнав фітнес-центр «Аполлон».

???????????????????????????????

Сама процедура переобладнання підвальних приміщень на фінтнес-центр проходила з постійним порушенням норм проживання громадян у житловому будинку, про що в нас є архів документів звернень (від 2004 року) до виконавчих органів влади. Представник фітнес-центру «Аполлон» звертався до власників деяких квартир з пропозицією придбати їх підвал для розширення фітнес-центру, а одній власниці пропонував «переселитися» в якійсь інший підвал. Мешканці відмовилися.

???????????????????????????????

???????????????????????????????

У підвалах нашого будинку ми, мешканці, зберігаємо закрутки, картоплю, цибулю, яблука і інші сільгосппродукти і деякі предмети господарювання. Ніяких претензій один до одного стосовно користування підвалами ніколи не було.

12 лютого 2015 року ми отримали судовий позов від п’яти позивачів. Серед позивачів чотирьох квартир троє не живуть взагалі в Чернівцях (не мають чернівецької прописки), а один проживає за іншою адресою в Чернівцях. Ці позивачі свої квартири здають квартирантам на протязі довгого часу. Позивач В. Українець є власником нежитлових підвальних приміщень, проживає в Чернівцях за іншою адресою.
Позивачі вимагають встановлення порядку використання підвальних приміщень будинку №4, яким передбачається відчуження на користь позивачів трьох приміщень підвалу, які зайняті нами, власниками квартир на протязі 25-50 років. Оскільки саме ці конкретні підвальні приміщення можна буде використовувати під розширення фітнес-центру «Аполлон», бо знаходяться на одному з ним рівнях. Підвальні приміщення в іншому крилі будинку позивачів не цікавлять, зрозуміло чому.

sosedi1

Єва Павлівна Дульфан, має 73 роки, син – афганець, інвалід першої групи, чоловік помер. Користується підвалом 25 років. Постійно допомагає фронту, переказує гроші пораненим. Про неї писала всеукраїнська газета «День».

sosedi2

– Я живу у цьому будинку багато років, маю статус діти війни. Маю двоє дітей, син – воїн-інтернаціоналіст, афганець, інвалід першої групи. І ось я у лютому місяці отримала позов до суду. Чому я маю так переживати, нервувати, а хтось прийшов сюди до нас і вимагає підвал. По якому праву? Досить вже того, що ми страждаємо через шум вентиляції фітнес-центу, який без нашої згоди вивели у маленький двір.

день

Зоя Зюлковська живе з першокласником-сином. Батько – Владислав Тимофійович Пташніков мав статус діти війни, учасник бойових дій. Останні два роки був прикутий до ліжка. Нажаль, Владислав Тимофійович у минулому році помер. Тепер підвал прагнуть забрати у його доньки і онука.

sosedi1

Ганна Йосипівна Шмата має 83 роки, має статус діти війни, ветеран праці, 50 років користується підвальним приміщенням.

gi
– Я теж отримала повістку в суд. Для того, щоб перерозподілити підвальні приміщення. Проблеми з підвальними приміщеннями у нас почалися з того часу, як у підвальних приміщеннях обладнали фітнес-центр «Аполон». Зараз Україна переживає складні часи. А замість того, щоб допомагати фронту, деякі люди воюють з нами, пенсіонерами. Але нехай Бог їм буде суддя.

Олександр Пилипович Замойський, ветеран праці, має статус діти війни, інвалід другої групи. Від 1971 року живе у будинку, 44 роки користується підвалом.

Тетяна Спориніна, вчитель інформатики гімназії №2.
tt15
– Майже 50 років я користуюся підвалом.
Тепер у нас позивачі хочуть забрати підвал, бо він їм сподобався.

Аспазія Дмитрівна Клічук, мати-героїня, має шестеро дітей, 20 років очолює Чернівецьку міську громадську організацію «Товариство по соціальному захисту дітей-інвалідів та хворих дітей».
sosedi14
– У цьму будинку я живу 26 років. І цим підвалом користуюся постійно Він для мене дуже важливий. Як годувальниця. А тепер чому хтось має прийти під наш будинок і забрати підвал, бо він так рахує, що це йому потрібно, а нам – ні.

Жанетта Адамівна Созанська, має 75 років, проживає у будинку 43 роки. Має 44 роки трудового стажу, статус діти війни, за працю отримала медаль «За трудову доблесть», ветеран праці.
11
– Ці чотири позивачі (квартири придбані у 1996, 2010, дві – 2013) не живуть тут, здають квартири квартирантам. Дві квартири мають підвали. Але не користуються ними, бо господарі не живуть. Пам’ятаємо, як В. Українець відібрав підвал квартири №13, збільшивши свою площу від 118,9 кв. м (згідно договору купівлі-продажу) до 126 кв.м.
Своїм підвалом я користуюся 43 роки, прибирала його, зробила стелажі. І мені незрозуміло, чому я тепер мою це все комусь віддати.

Під час тренувань, особливо коли у залах зосереджена велика кількість людей, у квартирах (що знаходяться над фітнес-центром) постійно відчуваються резонансні удари кидків штанг, милиць, ударів силових тренажарів у «Аполлоні». Без згоди мешканців вентиляційна система забору чистого повітря від фітнес-центру була проведена через коридори підвального приміщення.


Будинок №4 знаходиться на схилі, в зоні аварійного зсуву. У будинку дуже низько проходять грунтові води. У будинку №4 є спільна (суміжна) стіна з аварійним будинком №2 по вулиці Карла Лібкнехта, який свого часу зазнав великої руйнації через використання підвалу не за призначенням, будинок втратив квартири.
У Чернівцях через нехтування правилами експлуатації житлових будинків було втрачено будинок на вулиці Кобилянської і на вулиці Шевченка. Влада має відстоювати інтереси мешканців будинків, а не потурати інтересам представників бізнесу, які зробили свої бізнес-структури (тренажерні зали, ресторани, паби, сауни, кафетерії тощо) у житлових будинках. У Чернівцях це перетворилося на масове явище.
Ми, мешканці будинку №4, хочемо жити у нормальних умовах проживання житлового будинку згідно Конституції України, а не в страху втратити дах над головою. Бо внаслідок такого використання підвальних приміщень будинку (а сам В. Українець постійно прагне ще й розширення фітнес-центру за рахунок підвалів мешканців будинку) збільшується загроза руйнації будинку.

Пряму мову мешканців будинку можна подивитися за посиланням:

Т. Спориніна, Є. Дульфан, О. Замойський, Г. Шмата, З. Зюлковська, А. Клічук, Ж. Созанська, Н. Залізко, мешканці будинку №4 по вулиці Карла Лібкнехта.

p.s.

27 вересня 2015 по Чернівецькому репортеру показували про проблеми мешканців будинку №4.

Треба дивитися від 7 хвилини 25 секунди:

5 responses on Вісті з фронту…

  1. Полностью поддерживаю справедливые требования жителей! Мы все ждем перемен в стране, а вместо этого возврат в прошлое! Позор!

  2. Все дуже просто в нашій країні. Комусь щось сподобалось – буде його. Хто сильніший, той і відбере. Ну і що з того, що люди користуються приміщеннями з покон віку. І більше не будуть. Кому яке діло. Головний тут бізнесмен Українець, Уся кривда на його боці.

  3. К сожалению, в нашей стране очень легко обидеть наименее защищенных – пенсионеров, детей, стариков. Наша реальная жизнь постоянно подтверждает, что государство, которое должно их защищать, не делает этого, хотя это очевидно из описанной в статье ситуации каждому нормальному человеку. Я не живу в Черновцах, но была в этом доме в гостях у автора статьи – Татьяны Спорыниной. Знаю, как много она сейчас делает для помощи бойцам АТО, семьям пострадавших. Она – неравнодушный человек, никогда не пройдет мимо тех, кому нужна помощь. Дом, о котором идет речь, не современное безликое строение. К таким домам надо относиться с уважением еще и потому, что они берегут прошлое, историю. Опасность грозит и самому дому – нарушение технологии, вибрация… Очень хочется помочь его жителям. Очень надеюсь, что суд примет решение в пользу его жителей…

  4. Хочется верить, что суд разберется в абсурде этого иска и не только откажет хапуге – владельцу спорт центра в его иске, но и накажет его материально за моральные издержки и неудобства в пользу жильцов этого исторического дома-корабля. Беспредел в действиях этого “бизнессмена” должен быть остановлен!

  5. Почему в жилые дома влазит бизнес? Дом находится в исторической части города, в зоне аварийного обвала. Понятно, почему люди боятся за свое жилье. Почему спортивные залы находятся в жилых домах? Жилой дом – это дом для жилья, а не для коммерческих организаций, спортивных залов, бассейнов-саун, ресторанов. Почему чиновники, депутаты, не делают такого в своих собственных домах?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *