Український зомбіленд

 Ринок псевдоекспертів ожив. Чим займаються фігуранти нашої бази “продавців рейтингів” та їхні колеги під час війни

Після 24 лютого герої нашої бази псевдосоціологів і псевдоекспертів зникли з ефірів і соцмереж. Але згодом з’явилися знову. Ми дослідили, чим займаються люди, яких у різні роки помічали в підігруванні різним кандидатам і організаціям. Також ми привідкриємо завісу над тими, хто в нашу базу на час її формування не потрапив, проте, найімовірніше, мав би там бути. А дехто вилетів з бізнесу псевдоекспертності й тепер шукає роботу на відповідних сайтах.

Перед прочитанням цієї довгої статті потрібно знати, що здебільшого ці люди отримують гроші від різних замовників за те, що висловлюють потрібну “експертну” позицію. Про це говорять усі, хто ознайомлений із внутрішньою кухнею подачі інформації, хоча моменту передавання готівки зафіксувати не вдалося. “Експертів” наймають для політичних баталій чи для відстоювання бізнес-інтересів. За публікацію їхніх “думок” і за виступи в ефірі медіа або беруть гроші в того, хто найняв “експерта” й тепер поширює його висловлювання, або виконують побажання власника. Якщо ви побачите якесь зі згаданих нижче прізвищ у статті, новині чи ефірі, то це привід замислитися над якістю медіа чи власною підбіркою пабліків у соцмережах.

Зі 120 піарних, маркетингових і соціологічних компаній, які “продавали” сумнівні рейтинги для політиків упродовж останніх 10—15 років, активними сьогодні залишаються заледве 10. Частину “сплячих” фірм юридичні особи досі тримають відкритими, тому можна очікувати, що “прокинуться” вони ближче до реальної виборчої кампанії.

ПОЛОВИНА ШАРЛАТАНІВ – 130 ЛЮДЕЙ — УЗАГАЛІ ЗНИКЛИ З ІНФОПРОСТОРУ

Різноманітніша ситуація з персоналіями. Із понад 230 фігурантів з нашої бази — понад половина, 130 людей, — узагалі зникли з інфопростору після початку повномасштабного вторгнення, хоча дехто з них залишався активним коментатором аж до 24 лютого 2022 року. Переважно йдеться про широкий пул платних облизувачів Віктора Медведчука та інших проросійських сил.

Експерти в студії телеканалу НАШ обговорюють акцію націоналістів щодо закриття телеканалу. Скріншот з сайту Фокус

Багато хто з більшим чи меншим успіхом став проукраїнським політичним коментатором (або мімікрує під нього): ці люди традиційно коментують військові, економічні й соціальні питання. Секрет успіху — якнайбільше “хаяти” росіян. У тих, кому вдалося втриматися в інфопросторі, — значно більше можливостей для самопросування. Окрім телемарафону, куди потрапляють фігуранти нашої бази псевдоекспертів, є також ціла мережа персональних відеоблогів на ютубі, де в “експертних студіях” по одному чи по кілька людей безупинно крутиться карусель знайних облич з каналів Медведчука й Мураєва (див. розділ “Мережі підтримки”). До того ж “популярні блогери” (яких іноді називають “політичними експертами”) не гребують також участю в організованих кампаніях з підтримки або атак на бізнес чи державні органи.

Суто бізнес

Мабуть, ні для кого не буде секретом, що одним зі способів заробітку політичних інфлюєнсерів є прихована або відкрита реклама. Якщо блогер довгий час постить лише меми або коментарі щодо поточних політичних подій, а потім раптом випускає “стрункий” текст про конкретний бізнес-конфлікт або нахвалює певну структуру — це виразна ознака того, що зірки зійшлися та йому заплатили. Ще більше приводів для заздощів у колег дають серії схожих новин, якими таку “експертну думку” розганяють у медіа.

Оскільки ми аналізували лише фігурантів нашої бази “продавців рейтингів”, то тут будуть переважно приклади, пов’язані саме з цими людьми.

Показовий приклад, на який ми натрапили, просто переглядаючи соцмережі наших фігурантів, стосується “британського інвестора” Тамаза Сомхішвілі, який судиться з КМДА за “збитки” через те, що йому не дали змоги побудувати готель на розв’язці на Харківській площі на виїзді з Києва в сторону Борисполя.

За даними ГУР МО та Мінюсту, у Сомхішвілі російський паспорт. Детально історію розписав ексзаступник головного архітектора столиці Віктор Глеба на LB.ua.

У квітні низка блогерів вийшла з постами й експертними коментарями в ЗМІ в дусі “чому влада не любить інвесторів” і “конфлікт загрожує відносинам з Великобританією”. Наприклад, “британцю” співчуває політолог Андрій Золотарьов, а також керівник Агентства моделювання ситуацій (на сайті прямо вказано, що основні їхні послуги — піар) Олексій Голобуцький. Їх підтримав також Олег Постернак і “політичний блогер” Володимир Макаровський (його коментар), Юлія Пілецька (ось її “позиція”). Серед тих, хто не фігурує в нашій базі, за Сомхішвілі “вписався” також директор Інституту соціально-політичного проектування “Діалог” Андрій Миселюк.

Усі політологи хвилюються за інвестора

На противагу, “опонували” наративу про “британського інвестора” й підтримували позицію щодо російського походження його грошей блогер Сергій Іванов та політолог Віталій Кулик.

Історія з розв’язкою на Харківській площі — найсвіжіша. Насправді політологи та блогери час від часу публічно підтримують сторони в різних інших бізнес-конфліктах. Приміром, Андрій Золотарьов чітко виступив на боці IDS Group у питанні протистояння з Агентством управління активами (АРМА).

Долею Броварського заводу пластмас опікувалися політексперти Валентин ГайдайІгор РейтеровичОлексій Вороненко (в базі). Останнього також було помічено у спробах піару підприємця Ігоря Ліскі, скандального екснардепа Володимира Продивуса та інших (хоча, на нашу думку, цей “піар” має доволі недолугий вигляд). Той самий Гайдай переймався ефективністю роботи нового менеджменту “Укрнафти”, яка перейшла в повне управління держави, разом з іншим фігурантом бази Михайлом Шнайдером та згаданою Пілецькою.

ОСОБЛИВУ НІШУ У СЕРЦЯХ ЕКСПЕРТІВ ПОСІДАЄ ГРАЛЬНИЙ БІЗНЕС

Особливу нішу у серцях експертів посідає гральний бізнес. Очевидно, що це не заборонено законодавством, адже гральний бізнес є легальним. Регулярно у своїх блогах відстоює інтереси бетінгової компанії Parimatch економіст і політолог Юрій Гаврилечко. На стороні компанії в питанні запровадження санкцій виступав політолог Тарас Загородній.

Політолог-міжнародник, який також активно коментує поточні події, Антон Кучухідзе — очолює Ukrainian Gambling Council (Українську гемблінгову раду). Кучухідзе є співзасновником аналітичного центру “Об’єднана Україна”, до якого належить низка активних медійних експертів, зокрема й Валентин Гладких (див. нижче).

Голова аналітичної групи “Левіафан” Микола Мельник, який періодично виступає з політичними коментарями й раніше просував політсилу Юлії Тимошенко, також очолює Ukrainian Gambling & Betting Association (Українську асоціацію гемблінгу і беттінгу). Цікаво, як колеги по “гральному” цеху ставляться до лексики, яку Мельник використовує у своїх соцмережах. Наприклад, очевидно намагаючись зайти на поле прихильників Петра Порошенка, фото Олександра Вілкула і Олексія Резнікова він підписав “лисий поц і хер в гандонкє”.

Експерт висловив свою експертну думку

Медведоемігранти

Наприкінці квітня журналісти програми Схеми виявили, що Віктор Медведчук заснував у Росії “політичний рух” “Другая Украина”, куди запросив низку політологів і коментаторів, які “топили” за нього на його ж телеканалах, а також фігурували в нашій базі.

Зокрема до “руху” Медведчука ввійшли блогери та “політкоментатори” Денис ЖаркихКирило МолчановОлена БроницькаПавло Карназицький, які тепер регулярно з’являються в ефірі російських пропагандистських каналів. Водночас Молчанов, якого підписують як “Директор института изучения последствий войны на Украине”, примудряється періодично з’являтися і в українському інфопросторі: ось у нього бере “експертне інтерв’ю” ексведучий медведчуківських каналів Віталій Дикий, а його “думки” висвітлюють відомі у вузьких колах сайти Знай і Політека. Хоча найбільше Кирило світиться на ютубканалі Golos.EU — проєкті про “колишніх” політиків, редакція якого нібито міститься в Брюселі (детальніше див. розділ “Мережа підтримки”).

Кирило Молчанов на програмі у Володимира Соловйова

На повністю антиукраїнських коментаторів для росЗМІ перетворилися також журналіст Гліб Простаков, “політологи” Василь СтоякінОлександр СкубченкоВасиль ВакаровДмитро ПерлінДенис СелезньовОлег Хавич, “експертка з питань України” Олена Маркосян. Ще у вересні 2022 року в українських ЗМІ виходили коментарі Андрія Мішина, а вже в січні 2023 він фігурував у росмедіа як “сбежавший в Россию”, про що жалівся в ефірі росТБ.

Різко антиукраїнську позицію займає також політтехнолог Дмитро Корнійчук, який раніше піарив “Батьківщину”, а згодом перейшов на жорстку критику влади та проросійську риторику.

Водночас він, як і Молчанов, залишається в українському “опозиційному” інфополі: його цитують сайти, пов’язані з УПЦ МП, запрошують на ютуб-ефіри ексведучі закритих проросійських каналів Макс Назаров і Олександр Шелест, а також медіаконгломерат Знай-Політека. Не зраджує собі також політолог Кость Бондаренко (наприклад, критикує владу за рішення щодо УПЦ), який відзначався поміркованою проросійською позицією.

Скріншот з ютуб-сторінки Корнійчука: перші три згори — ефіри в Олександра Шелеста, на Новини.Live, у Віталія Дикого, перший у другому ряду — коментарі для Політеки, останній унизу — інтерв’ю для каналу Макса Назарова і Ярослави Маслової “Да, это так”.

“Подвійним життям” живе ексредакторка газети “Ізвєстія в Україні” Яніна Соколовська. На своїй сторінці у соцмережах колишня “прихильниця” Медведчука й Бойка, яка також часто виступала і в пулі підтримки Петра Порошенка, нині виявляє свою “проукраїнську позицію” з душком руськомірної ностальгії за пушкіними. Втім фізично проживає, за даними росЗМІ, у Європі й водночас примудряється в розпал війни з Росією їздити ще й на тамтешні пропагандистські канали.

Яніна Соколовська, крайня ліворуч на правій стороні студії, у зеленій сукні, слухає Миколу Азарова разом з російськими пропагандистами

На противагу Соколовській, Вадим Трюхан, який свого часу був регулярним гостем росТБ, — тепер виконавчий директор у благодійному фонді підтримки добровольців (тему добробатів під час минулого етапу війни активно юзала російська пропаганда, мовляв, патріотів з добровольчих батальйонів зливають у котли) і “поважний коментатор” міжнародних питань для західних ЗМІ.

Так само кинув свої походи російськими каналами й екснардеп Олександр Ковтуненко. Тепер він “автор цифрового контенту” з показово українським паспортом на аватарці. Судячи з його сторінки на Facebook — у вітчизняному політичному спектрі він тяжіє до прихильників Петра Порошенка.

Майстри перевзування

Низка політекспертів-коментаторів, які не пішли в небуття разом з фінансуванням від Медведчука та його оточення, а залишилися в інфопросторі України, з різним ступенем успіху намагаються закріпитися як проукраїнські блогери-політологи.

Приміром, комфортно в інфопросторі почувається один із членів пулу Українського інституту аналізу та менеджменту політики (УІАМП) Володимир Воля (раніше був помічений у компліментах на адресу Медведчука й Вілкула, а тепер активно коментує поточні події для провідних українських ЗМІ). Разом з фігурантом реєстру медіа-зрадників Валентином Гайдаєм, який також періодично з’являється в ЗМІ з поточними коментарями, в середині травня Воля заснував новий аналітичний центр “Інститут Інтермаріум”, який займатиметься співпрацею України з країнами Балтії й Чорноморського регіону.

Колишні “продавці рейтингу” Андрія Пальчевського Андрій Бузаров і Тарас Семенюк теж є постійними гостями в ефірах топових теле- та ютуб-каналів. Водночас Бузаров (свої відео публікує тут), судячи з його фейсбук-сторінки, регулярно відвідує Литву, Словаччину, Австрію та бере участь у численних конференціях.

Поступово під виглядом проукраїнського скептика в інфопростір повертається і сам Андрій Пальчевський. На своєму ютуб-каналі він записує короткі відео, а також з’являється в ефірах у Макса Назарова і Олександра Шелеста (див. Мережа підтримки). До того ж у ЗМІ періодично потрапляють відголоски конфлікту Пальчевського з Дмитром Гордоном.

Андрій Пальчевський поки повертається в інфопростір самотужки, інші “колишні” допомагають йому лише зрідка

Дмитро Громаков після років роботи з різними політичними силами зараз є експертом ГО “Міжнародний центр протидії російській агресії” і нібито навіть брав участь в організації заходів для білоруської опозиції в екзилі. Раніше Громаков був керівником в організації “Фонд Універсітас”, де перетинався з Олексієм Якубіним, одним з активних піарників Медведчука.

ЯКУБІН ТРОХИ НАМАГАВСЯ ПЕРЕБУВАТИ В ПРОРОСІЙСЬКОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ ФАРВАТЕРІ. ТА ПОТІМ ЙОГО ЯК ПІДМІНИЛИ

Одразу після вторгнення Якубін трохи намагався перебувати в проросійському інформаційному фарватері, знецінюючи санкції ЄС та ставлячи під сумнів суб’єктність України на міжнародній арені в інтерв’ю інформагентству Євгена Прігожина РІА ФАН. Та потім його як підмінили — і він почав давати нейтрально-лояльні коментарі щодо нинішньої влади і “хаяти” росіян на своєму авторському ютуб-каналі “Незалежний політолог”, а також на низці національних ТБ-каналів. Стрункий портрет патріота трохи псують коментарі РІА ФАН, які Якубін досі дає на 14-му місяці повномасштабної війни.

Якубін відкрито вписувався за Медведчука, а зараз “прозрів”. Чи ні? Скріншот онлайн-видання Весті

Частині “експертів”, які раніше мовили ледь не з кожної праски в інтересах проросійських політсил, сьогодні не надто вдається вкорінитися в патріотичному інфополі.

Керівник Центру політичної розвідки Олег Постернак, який свого часу виступав з підтримкою Тимошенко, Кличка, Рабіновича й Медведчука, — досі не прибрав своє резюме на сайті пошуку роботи і “вписується” у різні сумнівні політичні і економічні розбірки.

Є й такі, хто зовсім змінив профіль діяльності. Наприклад, юрист Андрій Іщенко, який піарив Медведчука, Рабіновича, партію “Розумна сила” і Аграрну партію, а також був у молодіжці партії Гройсмана, зрештою пішов за своїм справжнім покликанням і став естрадним співаком у стилі свого тестя Павла Зіброва, який і сам колись був не проти заспівати за котрогось з політиків.

Щонайменше двоє фігуранток бази “Продавці рейтингів” зараз перебувають за кордоном як біженки. Це політтехнологиня Анне Бикова (Голембіовська), яка в 2022-му, найімовірніше, жила в Естонії й писала статті про переселенців для місцевої преси, а також псевдо-соціологиня Наталія Клаунінг, яку в ефірі українських ЗМІ представляють як “українка у Великобританії”.

ІЗ ТИХ, ХТО АКТИВНИЙ, НАЙСТРІМКІШЕ СКЛАЛАСЯ КАР’ЄРА В МИХАЙЛА ПОДОЛЯКА

Із тих, хто активний, найстрімкіше склалася кар’єра в Михайла Подоляка — він офіційний спікер України для вітчизняних і закордонних ЗМІ, радник Офісу президента. Ще один фігурант — Олександр Колтунович — зараз народний депутат (пройшов у парламент від ОПЗЖ). Інший — Андрій Прокопенко — уже за Зеленського встиг побувати головою Чернігівської ОДА.

Двох — “енергетичного експерта” Дмитра Марунича та блогера Олексія Куракіна — затримано за підозрою в державній зраді, справу блогера Гліба Ляшенка вже передали до суду, ще одному — політологу Михайлові Погребинському — підозру оголосили, але він утік з країни.

Так само підозру вручили й утікачу до Криму Олександру Лазарєву. У держзраді звинувачено колишнього нардепа від ОПЗЖ Олега Волошина — він з дружиною, телеведучою Надією Сасс — найімовірніше, зараз у Білорусі, де Сасс працює на місцевому пропагандистському телебаченні. Ще одного колишнього нардепа Артура Білоуса торік улітку затримували за хабарництво, проте судячи з його сторінки в соцмережах, зараз він на волі. Це не завадило йому на початку 2023 року бути гостем на програмі “Особистість з Сергієм Дойком” і отримати поширення своїх експертних думок холдингом Знай-Політека.

Політичні розбірки

У постах блогерів-політологів регулярно фігурують і різні державні структури. Наприклад, Голобуцький, який раніше піарив Наталю Королевську, Петра Порошенка, Володимира Гройсмана і Андрія Пальчевського, тепер пише блоги на підтримку Служби безпеки України та її керівника Василя Малюка. На сайті DSNews можна відстежити концентровану увагу політолога до того, яка спецслужба молодець, адже має відношення і до вибухів у Севастополі, і до підриву Кримського мосту, і до розкриття схеми розкрадання профспілкового майна (“після зміни керівництва займаються дійсно крупною рибою”).

ГОЛОБУЦЬКИЙ, ЯКИЙ РАНІШЕ ПІАРИВ НАТАЛЮ КОРОЛЕВСЬКУ, ПЕТРА ПОРОШЕНКА, ВОЛОДИМИРА ГРОЙСМАНА Й АНДРІЯ ПАЛЬЧЕВСЬКОГО, ТЕПЕР ПИШЕ БЛОГИ НА ПІДТРИМКУ СБУ

Наше конспірологічне припущення, що в такий спосіб спецслужба може руками політичного блогера “бронювати” за собою досягнення і відтісняти “конкурентів” частково підтверджує інший фігурант бази “продавців рейтингів” Валентин Гладких (зараз входить до АЦ “Об’єднана Україна”). У своїх постах на Facebook він прямо говорить, що глава ГУР МО Кирило Буданов занадто піариться, а Василь Малюк – людина справи.

Прославленням досягнень СБУ займається також і колишній проросійський пропагандист, а тепер активний проукраїнський коментатор Дмитро Співак. Наприклад, на його думку, “СБУ — це справжій Моссад”. Так само як і Гладких з Голобуцьким, Співак засипав Малюка компліментами після виходу серії про СБУ в Дмитра Комарова. Цікаво, що трохи раніше Співак викладав у соцмережах подяку від Буданова.

Поточні події коментують найбільш компетентні експерти

За низкою політичних коментаторів можна помітити пієтет до діяльності голови Офісу Андрія Єрмака, коли експерт акцентує саме на ролі начальника президентської канцелярії в певному процесі. Приклади — пости Володимира Фесенка — тут, Валентина Гладких — тут, Олексія Куща (член АЦ “Об’єднана Україна) — тут, Ігоря Попова — тутСергія Бикова — тут.

До того ж фігуранти нашої бази періодично “беруть участь” і в дрібніших політичних процесах: “політолог” Макаровський цілеспрямовано наїжджає на нардепа Ярослава Юрчишина; блогер Володимир Цибулько прицільно критикує заступника голови Офісу Ростислава Шурму; політична експертка Світлана Кушнір регулярно піарить мера Києва Віталія Кличка із хештегом #меркличко і водночас критикує опонентів з Офісу президента, а також систематично підтримує Азербайджан у конфлікті з Вірменією. Нещодавно стала ще й експертом з питань гуманітарного розмінування. А вже згаданий Микола Мельник фігурує в досить “чорнушному” матеріалі про схеми довкола дипломування моряків.

Помічений до масштабного вторгнення в піарі Медведчука і Шарія юрист Андрій Вігірінський підтримує ексзаступника міністра оборони В’ячеслава Шаповалова, якого підозрюють у зловживаннях на закупівлях харчів, зокрема яєць для армії. Розбір він зробив на власному ютуб-каналі “Легіст”. Можна припустити, що це ініціатива юриста. Якби в медіа не розгорнули цілу кампанію “аргументів” від “експертів” з тим самим посилом.

У ній узяли участь політологи Олег СаакянКирило Сазонов, уже згадані Андрій МиселюкОлексій ГолобуцькийТарас Загородній. Цікаво, хто з цих поважних панів придумав вкинути в інфопростір порівняння Шаповалова з Ріфмастером? Чи варто згадувати, що Вігірінський та інші експерти паралельно й далі коментують загальнополітичні та міжнародні питання.

Адвокат обвинуваченого в корупції заступника міністра оборони вважає доречним порівнювати справу зі справою про вбивство журналіста Павла Шеремета

Мережі підтримки

Ще буквально кілька років тому основним каналом просування російської пропаганди і проросійських лідерів на кшталт Медведчука чи Рабіновича були канали 112, NewsOne, Zik, Наш.

Серед тих телеканалів, які й далі надають майданчики сумнівним політологам і “експертам” — “Ми — Україна” (колишня ТРК Україна), Новини.Live, державні Freedom (теоретично, має транслювати програми на окуповані території, та практично працює по всій Україні й вихваляє владу), Рада, яка називається “парламентським телеканалом”. Також вони бувають гостями на каналі вугільного бізнесмена Віталія Кропачева UWN (Ukraine World News).

Після початку повномасштабного вторгення активно почав зростати “опозиційний” український (хоча подекуди й дуже українофобний) ютуб.

Лідерами тут є мережа каналів групи Політека-Знай (Політека ОнлайнЗнай.UAЗнай24Клатч ОнлайнМи з УкраїниПолітБюро), які традиційно запрошують на нескінченні ефіри експертів з різних сфер, перемежовуючи політологів з хорошимі рускімі, військових аналітиків з астрологами та рясно приправляючи це все добротним клікбейтом. Разом їхня аудиторія підписників перевищує 1,5 млн осіб.

Типовий набір коментаторів на сайті Politeka Online: трохи зради, трохи хороших росіян, військові експерти — додати за смаком

Майданчиком для виступів проросійських фігурантів нашої бази, які залишаються в Україні, є також низка “авторських каналів”, що переважно належать колишнім ведучим медведчуківського і мураєвського телебачення. Так Назар Діордіца, відомий також як Макс Назаров, і Ярослава Маслова розвивають канал “Да это так!” (118 тис.).

Регулярні “експертно-портретні” інтерв’ю, зокрема з фігурантами нашої бази, записує телеведучий Сергій Дойко на авторському каналі (12 тис.). Свій канал має ексведучий NewsOne Вадим Дикий (19 тис.) і його ексколега Олександр Шелест (450 тис.). Також свої канали мають фігуранти нашої бази політолог Вадим Карасьов (раніше також був ведучим NewsOne) (45 тис.) і політолог Руслан Бізяєв (52 тис.). Свій канал веде й керівник Українського інституту політики (який став “кузнею кадрів” для багатьох фігурантів нашої бази) Руслан Бортнік (46 тис.), який і сам є нашим клієнтом.

Він також досі має відношення до низки ГО — партнерів фонду “Русский мир”, про що ми писали в окремому матеріалі. Також Бортнік є традиційним поборником російського православ’я, про що можна прочитати тут.

Чим займалися журналісти пропагандистських каналів і що вони роблять зараз — дивіться в чудовому матеріалі Pressing.

ВІДЕО за цим посиланням:  https://www.youtube.com/watch?v=_0h7wGZPsS4&ab_channel=PRESSING

Відверто українофобський контент продукує канал Golos.EU, де засідають “юристка” Тетяна Монтян, “політолог” Юрій Дудкін, композитор Володимир Бистряков, “політичний біженець” Руслан Коцаба, вже згаданий Кирило Молчанов та інші. Водночас на сторінці каналу в рекомендаціях стоять канали Шелеста, Дикого, телеведучої Сніжани Єгорової, стріми Олени Маркосян, а також канал Наталі Влащенко “Власть vs Влащенко”. Останній не оновлюється від початку вторгнення, а сама Влащенко різко стала прихильницею Бандери. Проте охоплення каналу порівняно мізерне — 7 тис. підписників.

Golos — це частина однойменного холдингу нібито з редакцією в Брюселі, який просуває думки таких видатних діячів сучасності, як Микола Азаров, Віталій Захарченко, Ілля Кива, Віктор Медведчук. Зрідка там трапляються й дописи Юрія Бойка та Вадима Новинського. Щоб створити ілюзію “українського” походження, у сайту є україномовна версія, щоправда, далеко не для усього контенту.

Трохи “м’якіший” канал — “Мрія”, який також мімікрує під український, але водночас, на відміну від Golos, він заблокований на ютубі й доступний або на RuTube, або в “переспівах”. Стилістично канал оформлено як “Україна” / “Ми — Україна”. Проте тематика роликів одразу видає справжнє обличчя. Судячи з піарних сюжетів, до каналу може мати стосунок “лідер Союзу лівих сил” Максим Гольдарб.

Є своя мережа підтримки й у політекспертів, які представляють “демократичний табір” прихильників п’ятого президента Петра Порошенка і лютих критиків Володимира Зеленського. Окрім очевидних майданчиків — 5 каналу, Еспресо, Прямого — прихильники Порошенка виступають також на каналі Аннексія.Нет (208 тис.), який стилістично копіює Знай-Політеку. Зокрема там гостюють фігуранти бази Володимир Цибулько і Ростислав Балабан, а головним ведучим і коментатором є Тарас Чорновіл. У Цибулька також є свій канал, на якому він викладає короткі коментарі щодо поточних подій.

Про Влада Росса, який просто займається розважальним шахрайством (відомим також як астрологія), і теж раніше був “пророком рейтингів”, годі й згадувати – він мовить ледь не з кожної праски.

***

Цим коротким оглядом ми хотіли б нагадати, що в інформаційному полі залишаються й ті, хто активно поширював антиукраїнські наративи до початку повномасштабного вторгнення, і ті, хто поширював сумнівні дані про рейтинги певних кандидатів під час минулих кампаній. Ба більше, у багатьох з них тепер з’явилися альтернативні канали поширення інформації, а не лише кнопки телевізора. Звичайно, 24 лютого все змінило і ми не знаємо, якими будуть перші вибори після перемоги. Проте активним громадянам таки варто “стежити за руками” “експертів” з телевізора та ютуб-каналів, які розповідають про політичні перспективи певних проєктів або надто однозначно оцінюють бізнес-конфлікти чи дії чиновників.

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *