Та ні, цього не може бути, бо цього ніколи не може бути. Та все ж реалії українських судів ще більш непередбачливі, ніж це можна було собі уявити. Про це свідчить останнє засідання у справі підсанкційного пропагандиста Філімоненка проти Шабуніна, що відбулося 6 травня в Дніпровському районному суді міста Києва. Тішить лише те, що рішення поки що невідоме…
Шабунін під час засідання Дніпровського суду міста Києва, 6 травня 2025 року. Фото: ЦПК.
Вчора Дніпровський районний суд розглядав кримінальне провадження стосовно голови правління Центру протидії корупції (ЦПК), військовослужбовця Віталія Шабуніна щодо удару останнім підсанкційного провокатора Філімоненка в червні 2017 року. В судовому засіданні відбулися дебати, після яких суд вийшов до нарадчої кімнати. Дата ухвалення остаточного рішення поки не відома.
Прокуратура інкримінує Віталію Шабуніну спричинення тілесних ушкоджень середньої тяжкості провокатору Філімоненку та продовжує називати останнього «журналістом», попри те, що останній давав коментарі офіційному російському телебаченню та перебуває під санкціями України.
Йдеться про ч. 2 статті 345-1 Кримінального кодексу України (погроза або насильство щодо журналіста). Обов’язковою ознакою вчинення злочину за цією статтею є доведення умислу саме за перешкоджання журналістській діяльності. Натомість захист наполягає, що потерпілий не є журналістом і ніколи ним не був, а судово-медичні експертизи сфальшовані.
«Ваша честь, ще на першому засіданні у справі я визнав, що вдарив Філімоненка і готовий нести за це відповідальність. Але Філімоненко не журналіст. Він провокатор, який знущався з моєї колеги, довівши її до нервового зриву. І знаєте чим, Ваша честь? Знущанням над пам’яттю вбитого на війні друга моєї співробітниці», – зазначив Віталій Шабунін у суді.
Адвокати Віталія наполягали, що формальні ознаки у вигляді підготовлених нашвидкоруч документів не можуть підтверджувати реальну журналістську діяльність Філімоненка. Під час судового засідання захист Шабуніна посилався на те, що видання, де нібито працював Філімоненко, не було реальним медіа; Філімоненко не працював в цьому медіа і ніколи не публікувався. А редакційне завдання йому взагалі підписав директор Товариства з обмеженою відповідальністю, а не видання.
«Мені соромно, що сьогодні, після початку повномасштабного вторгнення, прокуратура досі вважає Філімоненка “журналістом”. Особливо після того, як Філімоненко особисто знявся у фільмі російських пропагандистських каналів, створених для дискредитації ЗСУ. Мені соромно, якщо сьогодні іменем України суд може визнати Філімоненка журналістом. Іменем країни, за яку сьогодні потом і кровʼю воюють наші військові», – зазначила адвокатка Віталія Шабуніна Олена Щербан.
Більше того, прокурор наполягав на тому, що внаслідок інциденту Філімоненко отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості. Це підтверджується, за його версією, висновками судово-медичної експертизи. Нагадаємо, що одну з експертиз у цій справі проводив судовий експерт Давид Валіахметов, який свого часу давав висновки вже засудженому екскерівнику фіскальної служби Роману Насірову про його поганий стан здоров’я та неможливість участі в судових засіданнях.
Натомість, у справі відносно Шабуніна Валіахметов визначив наявність у Філімоненка тілесних ушкоджень при тому, що інцидент трапився 8 червня, а перше інструментальне дослідження про ушкодження у Філімоненка датоване лише 20 червня. При цьому, безпосередньо результати томографії потерпілого досліджували не експерти, а залучений ними спеціаліст. Ба більше, цей спеціаліст у суді взагалі спростував його участь в експертизах.
Натомість, оригінали медичних документів, які вивчали нібито експерти за весь час розслідування та розгляду у суді так і не були долучені до справи і не були надані ні суду, ні стороні захисту.
Джерело: Центр протидії коорупції
