І понад 70 кореспондентів побували у полоні. Торік же в Україні не було зафіксовано жодного вбивства або викрадення журналістів.
16 вересня, у річницю трагічного дня 2000 року, коли стало відомо про зникнення журналіста Георгія Гонгадзе, о 18 годині на Центральній площі Чернівців зібралися буковинські журналісти, аби вшанувати пам’ять Гії та колег, які загинули, виконуючи професійні обов’язки.
Біля пам’ятника Тарасу Шевченку серед запалених свічок поставили світлину Гонгадзе, разом помолилися й пом’янули загиблих хвилиною мовчання. Далі говорили про жертовні смерті, про небезпечність професії журналіста, про необхідність єдності, про те, що зміна влади не означає закінчення журналістської роботи й боротьби.
«Це одна з дат, які нас солідаризують – на жаль, переважно це трагічні дати. Минув рік відтоді, як ми збиралися з такої ж нагоди. Цей рік багато що змінив у країні. Але, хоч ми й пройшли випробування диктатурою, тепер проходимо випробування демократією. І немає однозначної відповіді, що легше, – наголосив у своєму виступі голова Чернівецької первинної міжредакційної організації НМПУ Вадим ПЕЛЕХ. – За будь-якої влади нас намагатимуться роз’єднати, зіштовхнути між собою. Але тільки єдність допоможе вистояти і гідно виконувати свій професійний обов’язок».
Під час виступів згадували про останні події в Україні і трагічні загибелі українських журналістів під час Майдану та на Сході України. Наголошували на необхідності взаємодопомоги і взаємної підтримки – зважаючи ще й на те, що в області точиться боротьба проти журналістів через численні судові позови до багатьох ЗМІ і їхніх окремих представників.
Вл. Інф.
