До редакції «Версій» надійшов лист від представників вірменської громади з вимогою його оприлюднення. Друкуємо листа і сподіваємося на офіційний коментар обласної влади щодо бачення майбутнього вірменської церкви.
У 36-му числі «Версій» оприлюднено реакцію директора Чернівецької обласної філармонії на інтерв’ю з головою Чернівецької вірменської громади.
Не знаємо, про що таке нове дізнався пан Казимірчук з інтерв’ю, але його реакція була неадекватно образливою і недоброзичливою. Адже нічого не змінилось, вірмени як і раніше не заперечують проти концертів класичної, духовної, органної музики і категорично проти проведення у храмі заходів, не сумісних з традиціями християнської церкви.
Безпідставно застосовувати визначення типу «поводяться нахабно» до прихожан церкви, а тим більше до священика. Нахабно поводяться усі вірмени взагалі чи якісь окремі представники громади у Чернівцях? У чому це проявляється, пане директоре? У напіввідкритих церковних дверях під час богослужінь? «Ми не можемо привчити їх закривати двері»…
Пригадується назва статті 2-річної давнини в одній з газет «Двері Чернівецького вірменського храму після 70-літньої перерви знову відкрилися для прихожан». Пане Казимірчук, не намагайтесь закрити їх знову. У тисячах католицьких, вірменських та інших церков є органи, але нікому не спадає на думку тримати закритими двері храмів заради кращого збереження музичного інструменту. Від свіжого повітря орган, як і церква, не зіпсуються. Псувати їх може тільки затхла атмосфера ксенофобії і національної нетерпимості…
Священик «нахабно» хоче почепити ікону в церкві (ікона у нас одна єдина, стоїть на столику під час служби), чи «нахабно» бореться з курінням у церкві, а головне – з реєстраціями шлюбів, основним джерелом доходів філармонії. Настоятель церкви «приходить, коли хоче»… Пане директоре, невже Ви вважаєте себе його начальником? Не провокуйте конфліктів.
Пан Казимірчук стверджує, що вірмени жодної копійки не вклали в ремонт приміщення вірменської церкви, але упускає важливий момент: вона була побудована вірменами!
Щодо приватизації: ми ніколи не ставили за мету приватизувати ні церкву, ні ресторан на її території. А щодо юридичної сторони проведення богослужінь, то існує біля десятка державних нормативно-правових документів, які передбачають передачу для використання за призначенням культових споруд відповідним релігійним громадам, навіть якщо ці споруди –пам’ятки архітектури.
Настала осінь, а разом з нею той термін, згідно з яким Вам треба виконувати обіцяне, тобто припинити шлюбні обряди у церкві. Легше роз’ятрити конфлікт, запустити черговий десяток кляуз, написаних власними співробітниками… Реалізується минулорічний сценарій.
Ж. Маргарян, голова Чернівецької релігійної громади Української єпархії Вірменської Апостольської Церкви
В. Давидович, голова правління Обласного вірменського національно-культурного товариства «Аревік»