Важко вже точно сказати, що передувало: бажання служити в міліції чи захоплення спортом, коли семикласник Мирось Мукан прийшов тренуватися у вільній боротьбі до міліцейского спортзалу «Динамо».
Хлопець наполегливо тренувався і поступово долав щаблі спортивного сходження. Закінчивши школу, Мирослав Мукан пішов до армії, вже під час служби здав нормативи майстра спорту, завоював звання чемпіона Прикарпатського військового округу.
Згодом спортивна підготовка дала хлопцеві змогу легко поступити до Кам’янець-Подільського педагогічного інституту, за направленням потрапив до школи села Рокитне на Рівненщині. Вже й одружився, син народився, але давня мрія – служити в міліції – раптом обернулася до Мирослава несподіваним боком: 1979-го йому запропонували служити в міліції. Погодився, не вагаючись…
Продовжував і спортивні заняття, брав участь у змаганнях. У 1982-му старший інспектор з бойової та службової підготовки УМВС Мирослав Мукан зайняв третє місце на чемпіонаті МВС з вільної боротьби. І тільки серйозна травма змусила припинити активні змагання.
Підполковник міліції у відставці Мирослав Мукан днями відсвяткував козацький ювілей – 60-річчя. Ветеран міліцейської служби і тепер на службі, бо коли настав час для пенсії, сказав собі словами давньої пісні: «Не знайдуть лікарі нас у ліжках!». Повернувся на роботу, на посаду радника начальника УМВС з роботи з ветеранами та громадськими організаціями – і працює тут понині.
Діти Мирослава Івановича успадкували різні риси його діяльності: син Олег став міліціонером та спортсменом, донька Ольга вчителює. Зростають і тішать онуки.
За роки служби Мирослава Мукана неодноразово нагороджували, але нагороди, як кажуть, «не зіпсували» його. Відданість справі, високий професіоналізм, моральні якості цієї прекрасної людини залишають його надійним на будь-якій посаді.
Кароліна СОЛОВЕЙ, СГЗ УМВС в Чернівецькій області
