Інформаційна війна не на життя, а на смерть у Світовій павутині, себто Інтернеті, між двома кандидатами на посаду ректора Буковинського державного медичного університету – ректором Василем Пішаком і проректором Михайлом Коломійцем закінчилася мирними й толерантними виборами. Що то є інтелігентні люди! Не було ані бійок, ані чорного «мочилова», до якого нас уже призвичаїли у Верховній Раді. Та й, зрештою, захід відбувався під орудою диригента з великим досвідом: професор Георгій Ходоровський – довічний володар дипломатичного паспорту. Колись він «розрулював» стосунки СРСР та Афганістану, потім незалежної України та Індії, тож нині йому вдалося успішно провести виборчий корабель БДМУ через підступні рифи.
Хоча напередодні голосуванні пристрасті настільки розпалилися, що міський голова Микола Федорук офіційно відмежувався від того, що відбувалося у стінах вузу:
– Ні міська рада, ні міський голова жодного стосунку до виборів ректора Буковинського державного медичного університету не мають і участі в цьому процесі не беруть. Це справа виключно колективу вузу та Міністерства охорони здоров’я. Заяви одного з кандидатів на посаду ректора університету про те, що міська рада причетна якимось чином до цього процесу, не відповідають дійсності, не мають під собою жодного підґрунтя, є аморальними і неприпустимими методами ведення виборчої боротьби, – наголосив п. Федорук у заяві, розповсюдженій для ЗМІ напередодні виборів.
Та хвилювання мерії були даремні. Учасники «двобою», від яких залежала доля претендентів, поводилися розумно, а точніше, навіть, хитромудро. Бо, як зауважив, наприклад, професор Юрій Ахтемійчук, не має альтернативи ректору Пішаку, і не має альтернативи проректору Коломойцю.
Та чи залишаться вони у парі після виборів – нині не зможе передбачити ніхто. Час покаже.
За результатами голосування у дамки прорвався 68-річний Пішак. 103 голоси віддали за нього працівники ДБМА. Коломійцю, молодшому за нього на 10 років, дісталося 36 голосів. Певно, люди вирішили не ризикувати і не шукати добра від добра.
Як наголосила у приватній розмові одна працівниця медуніверситету, коли скрізь в Україні видавали зарплату горілкою, в них платили грошима. Тож Василь Пішак ще тоді показав себе талановитим кризовим менеджером. Тож і замінити його сьогодні, у період кризи, було б ризиковано.
Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»
