Споживача захистить… совість підприємця

На цьому наголошують спеціалісти контрольних структур, яких позбавили практично всіх повноважень.

На початку літа «Версії» розповіли про… «нову» страву їдальні «Нектар» –  «волохату солянку». Її скуштував молодий чоловік, постійний відвідувач закладу, який затишно розташувався у підвалі Шевченківської райради (див.  №25 за 20-26 червня). Обличчя, з яким він прибіг до редакції, важко навіть описати.

Разом з потерпілим, Владиславом ГНАТЮКОМ, газета вирішила з’ясувати, хто ж винен у тому, що відвідувачу довелося блювати, коли він розгледів те, що побувало у нього в роті. І журналістське розслідування вивело газету на інший рівень проблеми…

Потерпілий: Крок перший і… незроблений

Наступного дня після неприємної пригоди, а було це 19 червня, п. Владислав подав заяву до Інспекції з питань захисту прав споживачів. Через півмісяця отримав звідти  відповідь такого змісту: «Станом на 5 липня Інспекцією ще не отримано згоди Держспоживінспекції України на проведення позапланової перевірки їдальні. За результатом розгляду Вас буде повідомлено».

Річ у тім, що з нового року і місцевий Держспоживзахист, і місцеву Держсанепідслужбу (колишня Держсанепідстанція) позбавили контрольних функцій. Щоби когось перевірити, вони повинні отримати дозвіл від своїх вищих інстанцій з Києва. Тож у споживача, який вміє логічно мислити, одразу виникає закономірне питання: а навіщо нам такі «беззубі» органи захисту? Тим паче, що на їхнє утримання йде чимало коштів з державного бюджету, який ми, українці, наповнюємо своїми податками. Бо, як наслідок, утримувати їх ми повинні, а захисти нас вони практично не здатні. Перевірку їдалень та ресторанів раз на 5 років до уваги не беремо. Бо, наразі ці заклади ще й попередити треба за 10 днів про свій прихід.

Забігаючи наперед, для навчання клієнтів, зауважимо, чого потерпілий не зробив: він не відніс до лабораторії санепідслужби те, що, вибачайте, виплюнув у раковину… Таким чином докази були змиті водою, тому довести щось тепер дуже важко. Хоча санітарній службі все одно довелося б чекати на дозвіл з Києва… Але, за словами, спеціалістів, така розмова була б предметнішою.

Відповідач: Крок перший і… останній?

Щоби захистити себе, наступного ж дня після неприємності з відвідувачем у їдальні, Оксана БРУС, керівник закладу «Нектар», здала на аналізи до лабораторії санепідемслужби хліб, у якому, як вона твердить, і ховалася те, що опинилося в роті клієнта. Лабораторія того ж таки дня зробила його дослідження і видала протокол такого змісту:

«Доставлений зразок хліба пшеничного формового має м’якуш пропечений, еластичний. Має множинні грудочки й розводи чорного кольору невідомого походження». Дослідження провела лікар-лаборант Тетяна Доманіна. Висновок же санітарного лікаря Валерія Вострікова звучав так: «Доставлений зразок з органолептичних показників не відповідає вимогам ДСТУ 28808»

Виходить на те, що на цьому в нашій історії можна ставити крапку? Нас годуватимуть бозна чим, а ми все це безмовно будемо ковтати? Та все ж вирішили послухати  керівництво контрольних органів, бо дуже хотілося почути їхні коментарі щодо «беззубості» служб, покликаних захищати громадян.

«Підприємець повинен усвідомлювати ступінь своєї відповідальності».

Так має бути. Але чи так є?  

Головний санітарний лікар краю  Наталія Гопко, глянувши на протокол, зауважила, що з документа бачить: проведений фізико-хімічний аналіз зразка хліба, який доставив сам підприємець. Тобто повного спектру досліджень немає. Ніхто не робив бактеріології, а недоліки зразка визначили за зовнішнім виглядом. Лаборант побачив чорні розводи на продукті, що не відповідає ДСТУ, те й написав…

– А як все мало би відбуватися? – поцікавилася у спеціаліста.  

– Щоби встановити причинно-наслідковий зв’язок на підставі результату дослідження або трактувати результати досліджень і потім вживати певних кроків, ми повинні самостійно відбирати зразки на місці виробництва чи споживання. – каже Наталія Василівна. – Бо тільки спеціаліст служби гарантує правильність відбору, транспортування та доставки зразка до лабораторії. Адже тривалість цих дій іноді має значення. Бувають випадки, коли для результативності і достовірності треба вкластися у двогодинний термін. А це є найголовнішим у нашій справі. У цьому ж випадку, наскільки я розумію, зразок до лабораторії доставили самостійно. Тому стверджувати, що його відібрали у закладі  чи придбали і доставили, ми не можемо. Нас просили провести аналіз і ми його зробили. Адже лабораторія акредитована на такі дослідження, а керівник їдальні отримала результат того, що вона давала на дослідження. Та, підкреслю, побудувати на підставі цього дослідження будь-який причинно-наслідковий зв’язок даної події нереально. У нас є зразок хліба, який не «пришиєш» до справи. От і усе.

– А що говорить законодавство?

– Із законодавством усе просто. На сьогодні підприємець чи то власник закладу, незважаючи на такий нечастий контроль як з боку інспекції з питань захисту прав споживачів, так і санепідемустанов, повинен усвідомлювати свою цілковиту відповідальність щодо дотримання всіх вимог. Не тільки  санітарного законодавства, а й іншого, оскільки він декларує свою спроможність провадити підприємницьку діяльність у тій чи іншій галузі. Якщо це громадське харчування, то керівник повинен усвідомлювати відповідальність, яку він несе за кожну людину, що в нього харчується.

Після того, що сталося в «Нектарі», власниця їдальні уклала договір з Чернівецьким обласним лабораторним центром Держсанепідслужби України, який щомісяця проводитиме лабораторні дослідження. За таку послугу керівник закладу за квартал сплачуватиме понад 800 грн, а за рік – 3200 грн.

Нарешті в серпні Владислав Гнатюк отримав відповідь з Інспекції у справах захисту споживачів у Чернівецькій області, датовану 26 липня:  

«За вашою заявою Інспекцією проведено позапланову перевірку їдальні «Нектар» фізичної особи-підпрнємця Брус В. П. Факти викладені в заяві частково підтвердились.

Перевіркою встановлено наявність продовольчих товарів, призначених для приготування страв власного виробництва без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про назву продукту, найменування та місцезнаходження виробника, дати виготовлення та терміну придатності. Прейскурант цін не затверджений керівником закладу.

При перевірці солянки відхилень від норм закладки згідно калькуляційної картки та невідповідності вимогам нормативних документів за органолептичними показниками не виявлено (Нагадаємо, інцидент з Гнатюком стався 18 червня, а солянку Інспекція перевіряла в кінці липня – ред.).

Згідно письмового пояснення фізичної особи-підприємця Брус В.П., буде посилено контроль за роботою керуючої закладом та обслуговуючого персоналу щодо належної якості обслуговування відвідувачів та приготування їжі.

За виявлені порушення інспекцією до підприємця застосований адміністративний штраф.

Крім того, за захистом своїх прав Ви можете звернутися з позовом до суду. Згідно статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» – при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав.

Щодо оскарження прийнятого рішення Ви маєте право звернутися до Держспоживінспекції України з питань захисту прав споживачів за адресою вул. Горького, 174, м. Київ.

В.о. начальника Н.Г. Кутиніна»

Коли юрист познайомився з цією відповіддю, то звернув увагу, що в ній немає пропозиції стосовно супроводу потерпілого у суді. Та вже відповідаючи на запитання журналіста, Надія КУТИНІНА, в. о. начальника інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернівецькій області, зауважила, що коли «споживач захоче, щоби ми його супроводжували в суді, нехай звертається. І навіть відвідуватимемо з ним судові слухання. Ми також можемо надати йому допомогу при складанні позовної заяви».

Але ж хіба про це не треба було написати й у відповіді п. Гнатюку?!.

Споживачу на замітку: це треба знати Якщо Ви звернулися зі скаргою до Інспекції у справах захисту прав споживачів, то можете вимагати від цієї служби написання судового позову та  супроводу у суді. Нагадаємо, що споживач на захист своїх справ звертається до суду без сплати судового мита.     

Якщо Ви отруїлися в їдальні, ресторані чи кафе або ж просто почали себе після їх відвідин почувати зле, то Вам необхідно взяти про це довідку від лікаря і прикласти її до скарги, написаної до санепідслужби. Тоді санітарні лікарі матимуть змогу перевірити цей заклад харчування без попередження та погодження з Києвом.

Інспекція з питань захисту прав споживачів у Чернівецькій області  (Держспоживінспекція у Чернівецькій області) – вул. Ватугіна, 6, м.Чернівці, 58002. тел/факс (0372) 52-52-68, 55-31-89 тел. 52-72-02 E–mail: chuzps@ukr.net 

Державна установа «Чернівецький обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» – вул. Гакмана, 7, тел. (0372)52-43-26

 

Людмила ЧЕРЕДАРИК, Лідія КИРИЛЮК, «Версії»