• 
• Дослідження передбачало оцінку рівня доброчесності за шкалою від 0 (відсутня культура доброчесності) до 10 (дуже високий рівень культури доброчесності). Найвищі оцінки отримали Президент України та сфера освіти – 6,0, сфера медицини – 5,4 та органи місцевого самоврядування -5,1.
• Доброчесність державних служб загалом опитані українці оцінили у 4,9 бали, поліції – у 4,3; судів – у 3,7 бали. Найнижчі оцінки рівня доброчесності отримали Кабінет міністрів (3,3) та Верховна рада України. Молодь та мешканці сіл загалом вище оцінюють рівень доброчесності у більшості сфер.
• Половина опитаних вважає, що одним з основних принципів, якими мають керуватись держслужбовці є чесність. Дещо частіше таку позицію мають жителі невеликих міст та сіл та старші опитані. 38% висловили думку, що основними принципами має бути відповідальність, ще 34% вказали професіоналізм, про який частіше вказували мешканці міст. Кожен четверний опитаний зазначив про необхідність держслужбовців керуватися принципом прозорості у роботі. Респонденти з великих міст, молодь та опитані середнього віку зазначали про нього частіше. Вміння ефективно комунікувати з громадянами відзначили 16%, необхідність регулярного звітування про результати діяльності – 12%, швидкість прийняття рішень – 7%, відкритість до критики – 4%.
• На думку 45% респондентів, держслужбовці у прийнятті рішень переважно керуються особистою вигодою, ще близько 20% вважають, що службовими інструкціями. Третина опитаних вважає, що державні службовці керуються як особистими інтересами, так і службовими інструкціями.
• На думку більшості опитаних (77%), зростанню доброчесності державних службовців може сприяти жорсткість покарань за корупцію. Заборона займатись державною службою, у випадку викриття корупційного правопорушення, сприятиме зростанню доброчесності на думку третьої частини опитаних. Суворість покарань тих, хто дає хабарі вбачають дієвою 20%. Збільшення регулярності перевірок, спрямованих на виявлення корупції вважають ефективним 16%, підвищення прозорості звітності, диджиталізацію процесів ухвалення рішень – 14%, підняття заробітної плати державним службовцям – 8%, запровадження принципу анонімності та колегіальності при ухваленні рішень – 2% і 4% відповідно.
