Подарунок для Чернівців чи вигідна інвестиція для приватної компанії?
Під час червневої пресконференції міського голови пан Клічук, підбиваючи підсумки попереднього періоду, повідомив про запуск міського цифрового сервісу (мобільного застосунку і платформи) «СмартСіті Чернівці», створеного для того, щоби чернівчани могли отримувати різні міські послуги через смартфон.
Презентація цифрового застосунку.
Проєкт реалізувала Чернівецька міська рада спільно з компанією Portmone в межах концепції цифрової трансформації міста.
Застосунок об’єднав в одному місці оплату комунальних послуг, передачу показників лічильників, оплату паркування, звернення до влади, послуги ЦНАПу, відстеження транспорту, мапу укриттів і сповіщення про тривоги. А ще тут зібрана вся довідкова інформація про міські служби та сервіси і подаються міські новини та проводяться опитування.
Одне слово, чернівчани отримали дуже зручний застосунок. І як зауважив Роман Васильович, уже 4 тисячі містян його скачали. Зрозуміло, що це тільки початок…
Варто зауважити, що Чернівці стали першим містом, де такий продукт запрацював у повному форматі. Утім, цим мер навіть не похвалився. Хоча фактично це аналог «Києва Цифрового» тільки для меншого міста.
Однак давайте уважніше розглянемо цей унікальний поки що навіть для України продукт.
Переглянувши доступні публікації про проєкт «СмартСіті Чернівці» та співпрацю міської ради з Portmone, редакція виявила багато інформації про сам запуск, а ось про фінансову модель та юридичні умови співпраці – аж занадто мало.
Що відомо про фінансування
Під час запуску застосунку міський голова Чернівців Роман Клічук наголосив, що для громади проєкт коштував 1 гривню, а розробником виступила компанія Portmone. Водночас сама Portmone ще під час презентації проєкту повідомляла, що фактично створила новий продукт SmartCity власним коштом як окремий напрямок бізнесу. Першим містом-партнером обрані саме Чернівці.
У відкритих джерелах згадувалося також, що інвестиції Portmone у створення платформи перевищили 100 тис. доларів США. Наразі виявити офіційний фінансовий звіт про витрати не вдалося.
Що відомо про умови співпраці
9 квітня 2025 року між Portmone та Чернівецькою міською радою був підписаний меморандум про співпрацю у сфері цифровізації послуг для населення.
Однак у відкритому доступі поки що немає таких документів, як:
• текст меморандуму;
• додатки до нього;
• технічне завдання;
• умови передачі та використання даних;
• інформація про розподіл доходів від платіжних сервісів;
• інформація про можливі майбутні платежі міста за підтримку системи.
Тому й постає головне питання:
Якщо місто заплатило 1 гривню, де бізнес-модель?
Найімовірніше, Portmone розраховує на:
• комісії з платежів;
• масштабування продукту на інші міста;
• використання платформи як комерційного продукту SmartCity;
• додаткові цифрові сервіси для громад.
Але це лише наші припущення. Так би мовити, «гадання на кавовій гущі». Відповідь має бути в документах, з якими варто було б ознайомити громаду.
Серед таких документів мають бути:
1. Меморандум або договір між міською радою та Portmone з усіма додатками до меморандуму.
2. Умови використання міських даних у застосунку.
3. Інформація про витрати бюджету громади на запуск та супровід проєкту.
4. Дані про власника та розпорядника персональних даних користувачів.
5. Інформація про майбутні бюджетні зобов’язання міської ради щодо підтримки платформи.
*А ще хотілося б знати, чи передбачені комісії з платежів і хто їх отримує.
*Хто є власником статистики платежів користувачів.
*Чи матиме місто фінансові зобов’язання після завершення пілотного періоду тощо.
Крім того, станом на сьогодні немає оприлюднених показників щодо кількості активних користувачів; обсягу проведених платежів; економії бюджетних коштів; зменшення навантаження на ЦНАП; ефективності комунікації влади з мешканцями тощо. Втім, про це говорити,може, ще й зарано. Та все ж хотілося б почути про успіх проєкту мовою цифр.
Попри неймовірну зручність і сучасність проєкту, саме відсутність оприлюдненого меморандуму та фінансової моделі наразі є найслабшим місцем «Смарт Сіті Чернівці». Адже для громади важливо не лише те, що застосунок коштував «1 гривню», а й те:
• які дані мешканців збираються;
• хто їх обробляє;
• чи є альтернативні способи отримання послуг;
• чи не виникає залежність міста від одного приватного оператора;
• які майбутні витрати можуть лягти на бюджет.
Це суттєві запитання. Бо саме відповіді на них, зазвичай, становлять предмет суспільного контролю в подібних проєктах цифровізації.
Сподіваємось, найближчим часом усе це з’явиться в публічному доступі на сайті Чернівецької міської ради. Якщо ж цього у планах мерії немає, то просимо розглядати публікацію як інформаційний запит.
Людмила Чередарик, Медіа-Версії
