Володимир СЕРЕДЮК: «Чернівці перебувають нині у дуже крихкому стані, у бажанні та передчутті змін. Ще трохи – і ми втратимо момент, якщо не почнемо модернізацію й розвиток уже сьогодні»
Володимирові СЕРЕДЮКУ трохи за тридцять. Але це не заважає, а, може, навпаки сприяє тому, що з перших кроків на посаді заступника міського голови він намагається не просто вникати у проблеми, а знаходити для них оптимальне вирішення.
Середюк – менеджер нового зразка, який бачить користь громади, а не тільки окремої групки чиновників. Це засвідчив і «круглий стіл», який він організував цими днями, де, на вимогу громадськості , зокрема газети «Версії», обговорювався проект модернізації системи водопостачання Чернівців за кошти кредиту німецького державного банку.
Довідка «Версій»:
Середюк Володимир Богданович – новообраний заступник міського голови. Навчався у Чернівецькому торговельно-економічному університеті, потім в аспірантурі у Києві. 2012-го здобув науковий ступінь кандидата економічних наук. Від червня до вересня 2015-го навчався у школі мерів при Києво-Могилянській бізнес-школі, де, за словами самого Володимира, отримав максимально корисні знання. Від 2006-го працював на посадах асистента, старшого викладача, доцента кафедри економічної кібернетики та програмної інженерії. Від жовтня 2014 року – голова ради голів ОСББ, ЖБК, ЖБТ та ТКЗ Першотравневого району міста Чернівці
– Давай домовимося: без обіцянок, добре? А то всі обіцяють – і не роблять. А коли мені обіцяють і не роблять – я засмучуюсь» – з такого посилу почалася наша розмова.
Я не заперечувала, бо слово «обіцяємо» найчастіше сприймаю як своєрідний рефрен без жодного змістового навантаження…
– Отже, заступником міського голови вас обрано нещодавно. Чи встигли вже побачити, чим живе місто та які в нього найбільші проблеми? Хотілося б почути від вас і про те, що заважає Чернівцям розвиватися стабільно?
– Коли дивишся на проблеми міста з політичної точки зору, а не суспільної, усвідомлюєш, що це питання є складнішим, ніж уявлялося. Коли розумієш, що у твоїх повноваженнях змінити ситуацію на краще – починаєш аналізувати.
Перша проблема – вже до смішного, вибачайте, всім нам знайома – погані дороги. Що далі від центру – то гірше покриття під колесами. «Латання» доріг повинне стати пройденим етапом. У стратегії розвитку інфраструктури міста це питання має стояти першочерговим: від доріг залежить дуже багато.
Ще одне болюче питання, про яке говориться не менше, ніж про дороги – «тінізація» економіки. Значна частина населення отримує зарплатню в конвертах, ухиляючись від сплати податків. І це є проблемою. Так само як і відсутність стратегії розвитку комунальних підприємств, надто збиткових. Усе помітнішою стає також відсутність чіткого та комплексного плану дій, який враховував би інтереси всіх категорій населення. Чіткість – ось що потрібно. На мою думку, ці невирішені питання завдають місту чималих збитків.
– Розмова про проблеми міста без пропозицій щодо їхнього вирішення не має сенсу, бо є звичайнісінькою демагогією. Питання, мабуть, стоїть по-іншому: як знайти їхнє раціональне вирішення?
– Погоджуюсь. Принаймні на початку потрібно відремонтувати дороги в центрі, а далі рухатися до околиць. Розумієте, винайдення компромісу в одному питанні обов’язково позитивно відгукнеться в іншому. Багато українських політиків наголошують на тому, що Чернівці – місто унікальне. Та щоби люди з інших міст самі в цьому переконалися, вони мають якимсь чином до нас дістатися і пересуватися Чернівцями. Тож першочергово потрібен ремонт доріг у центральній частині міста, а потім перейти на околиці. Думаю, тут я Америк не відкрив.
Щодо комунальних підприємств, то кожний керівник такого підприємства має подати стратегію і план його розвитку. Керівникам збиткових підприємств слід розробити не тільки стратегію, а й програму виходу з критичного стану.
Боротьбу з «тінізацією» економіки треба починати із налагодження роботи з Головним управлінням ДФС. Ми повинні мати інформацію про підприємства щодо сплати ними податків та інших зборів до бюджету.
Утім, є одна річ, нині першочергова, – збільшення надходжень до місцевого бюджету, до бюджету громади (не люблю словосполучення «кошти міста»). Тут теж потрібна стратегія розвитку міста, що містила б як соціальні, так і економічні питання, а вони тісно пов’язані між собою. Ми вивчаємо досвід як закордонних, так і українських міст, до яких ще маємо тягнутися. А, може, вдасться стрибнути й вище них…
– Чи вирішується питання очисних споруд? Якщо не помиляюся, проект розпочали 2 роки тому…
– Я звітував про роботу над проектом на своїй сторінці у ФБ. Ще 2013 року в рамках реалізації програми «Україна – Румунія» Чернівецька міськрада виступила головним партнером у проекті «Покращення екологічної ситуації річок Прут та Дністер за рахунок поліпшення очищення стічних вод». Європейський союз виділив кошти на побудову системи фільтрації. Протягом реалізації цього проекту постійно виникали як об’єктивні, так і суб’єктивні труднощі, які не дозволяли вчасно його завершити. Сьогодні роботи ведуться в інтенсивному режимі у 3 зміни. Вже повністю забетонована основа, переходять до виведення стін. А з Польщі вже везуть обладнання. Щойно його завезуть, одразу почнемо монтування. До кінця року проект мають завершити.
– Чернівці – потенційно туристичне місто. Та чомусь у нас якось не складається з туристичною мережею. Чому?
– Так, ми маємо туристичний потенціал, маємо інноваційний потенціал. Але, на жаль, не використовуємо їх максимально. Нам потрібна креативна, якісна промоція міста як історичного, релігійного, медичного та культурного центру. Для цього треба розробити бренд або викупити його за 200 тис. грн, підготувати промо-ролики та промо-матеріали. Ми готові вислухати будь-які ідеї, що виникатимуть у чернівчан. З ними можна звернутися до мене у ФБ.
У планах є також проведення прес-туру та промо-туру Чернівцями, встановлення туристичних стел та інших інтерактивних інформаційних стендів (в т.ч. англ. мовою) на головних туристичних маршрутах міста. Треба організувати трансляцію рекламних роликів на місцевих телеканалах сусідніх областей та збільшити кількість подій: подивіться на досвід Кам’янця-Подільського – це ж місто фестивалів!
Необхідні зусилля до відновлення роботи аеропорту та залізничного сполучення з іншими обласними центрами. Є ідеї розробити додатки для мобільних пристроїв для туристів, збільшити точки безкоштовного WiFi по місту. І найголовніше – що ви знаходите, коли вводите у пошуку Google слово «Чернівці»? Інформаційні сайти і рекламні оголошення? А у нас немає сайту, який репрезентував би місто, був його візитівкою, такого собі єдиного інформаційного центру в глобальній мережі. Аби кожен, хто хоче відвідати Чернівці, міг познайомитися з ними до поїздки та ще й номер забронювати. В цьому плані мені подобається сайт Lviv.Travel – офіційний туристичний сайт міста. Там дуже хороший контент і сайт якісно просувають у мережі. Відповідно, і туристів у Львові стільки ж, як у найрозкрученіших містах за кордоном.
– Ви говорили якось про інвестиційний паспорт і його важливість. Розкажіть докладніше, що це таке…
– Бути привабливими для інвесторів в економічному плані – надзвичайно важливо! Саме для цього й створюється інвестиційний паспорт. Він містить актуальну інформацію про переваги, інвестиційні можливості регіону та його потенціал. Ми – регіон з найкращими показниками в екологічному плані. У нас є потенціал у розвитку легкої, харчової, деревообробної промисловості. Ми туристичне місто, та ще й з потужною науковою, освітянською і культурною складовою. Треба зробити все можливе, щоби збільшити іноземні інвестиції у місто, які допоможуть йому розвиватися. У нас є готовий інвестиційний паспорт, але дані у ньому застарілі. До того ж, необхідно продублювати його щонайменше двома мовами і розробити під це сайт. Шляхом аналізу та публічних обговорень потрібно визначити стратегічні цілі міста. Головне – говорити, спілкуватися. Ми хочемо налагодити найтісніший зв’язок із суспільством, адже все варто робити разом.
– Сьогодні чернівчан обурює масова вирубка дерев у місті та на його околицях. Чи раціональні такі швидкі темпи вирубки?
– Це не в полі моєї компетенції поки що. Але з упевненістю можна сказати, що винуватці мають понести покарання за вирубку. Нам потрібна концепція озеленення, над якою вже працюють і будуть впроваджувати…
– Як ви ставитеся до ідеї молодого покоління в органах місцевої влади? Чи важливий досвід перебування на високих посадах?
– Найважливішим є бажання щось робити і вчитися. Це – головне. Безперечно, треба максимально залучати молодих та активних людей до управління містом. Вони креативні, сповнені нових ідей, нестандартних підходів у вирішенні різних питань, вони, зрештою, незаангажовані. І вони не бояться втілювати свої ідеї. Усе це можна організувати шляхом проходження стажування в органах місцевої влади. Після цього можна сформувати з кращих стажерів резерв для служби в органах місцевого самоврядування. Ми й далі проводимо конкурс соціальних проектів, «круглі столи» та інші обговорення актуальних питань життєдіяльності міста. Є багато різних ідей, аби молоде покоління саме хотіло приходити до нас (посміхається – Л.Т.). Щоби працювати в раді на керівних посадах, слід пройти весь шлях від простого працівника до керівника, аби розуміти структуру роботи. Ті ж студенти, які не захочуть залишатися, після проходження практики вже принаймні знатимуть, які повноваження має рада та розумітимуть, як вона працює.
– Як, на вашу думку, налагодити діалог з суспільством найкращим чином? Адже саме зараз потреба у цьому найвища…
– Усі розуміють, що громадяни за свої гроші замовляють певні послуги у міста, держави. Але є одне «але»: нині, через втрату довіри до влади, все це виглядає дуже… сумно. Громадськість дає вказівки виконавцям міської ради, подекуди не замислюючись над доцільністю, реальністю виконання цих «наказів» та ефективністю витрачання коштів платників податків на реалізацію їхніх ідей. Нам, виконавцям, треба пояснювати зміст нашої роботи, аби у людей не виникало почуття, що їх надурили. Необхідно раз на півроку чи раз на рік організовувати громадські обговорення, «круглі столи», де ми всі разом зможемо розглянути головні проблемні питання, які виникають у роботі ради, і вже колективно приймати рішення. Своєю чергою громадськість повинна не тільки генерувати ідеї, але й надавати пропозиції стосовно їхньої реалізації та можливих джерел фінансування. Я готовий вислухати всіх, хто запропонує конструктивні ідеї чи способи вирішення тих або інших проблем.
– Як повернути довіру громадян? Адже більшість нині скептично ставиться до дій влади?
– Повернути довіру можна лише одним чином – показати перші, швидкі, реальні результати роботи в будь-якій сфері – чи то в соціальній, чи то в економічній. Якщо ми підтримаємо громадян, вони підтримають і повірять у нас. Певний сегмент людей, який не сплачує податки як у місцевий, так і у державний бюджет, гадає, що кошти потраплять «не в ті руки». У країнах Європи суспільство сплачує податки, бо розуміє, що за допомоги цих грошей зроблять нові дороги, відновлять будинки, збудують дитячий садочок. Тому треба збільшувати доходи місцевого бюджету, робити це чесно і відкрито.
– Як на вашу думку, що зробить Чернівці сильним і конкурентоспроможним містом?
– У першу чергу – чернівчани, активні, творчі і вільні у своїх поглядах. І всі вони, так само як і я, варті того, щоби жити в місті, яким хочеться пишатися. Велику роль відіграє також історична особливість та краса Чернівців. У нас розвинена інфраструктура закладів харчування, культурних, наукових центрів. У нас чудове географічне розташування, регіон є екологічно чистим, має великий медичний потенціал. Але Чернівці нині перебувають у дуже крихкому стані, вони зараз у бажанні та передчутті змін. Ще трохи – і ми втратимо момент, якщо не почнемо модернізацію та розвиток вже зараз.
– Може, я не запитала у вас про те, що ви хотіли би сказати…
– Знаєте, зараз у мене такий період, який можна назвати «охопити все». Це достатньо-таки складно, враховуючи, що сьогодні я поєдную різні посади. Головний сектор, із яким я працюватиму – економічний. При визначенні головних напрямів розвитку економіки потрібно орієнтуватися перш за все на найбільших підприємців нашого регіону. Будемо розробляти програми муніципального публічного партнерства. Особливістю такого підходу є співпраця влади та бізнесу через реалізацію спільних проектів. Місто надає територію, землю чи приміщення, інвестор виділяє гроші та бере на себе ризики, пов’язані з веденням підприємницької діяльності. Саме тому співпраця з підприємцями не має розглядатися у негативному плані. Це не лише гроші. Це великий досвід ведення економічної діяльності представників приватного сектору. Тут і ризики вирахувати легше, і спрогнозувати результат тієї чи іншої дії. Крім того, ми спрямуємо сили на пошуки інвесторів, донорів, грантодавців на розвиток екотранспорту, медицини, створення інноваційних підприємств.
До речі, я нещодавно був у Львові на семінарі, який проводився у рамках Міжнародного інституту IRI. Він об’єднав представників усіх регіонів України, щоби поділитися досвідом у сфері управляння містом. IRI (International Republican Institute) є авторитетною організацією, що займається розробкою навчальних програм з розвитку міст і демократії у них.
Я сподіваюся, що Чернівці зазнають нині динамічних змін на краще. Як заступник міського голови, я зацікавлений у промоції та зростанні нашого міста. IRI – це інструментарій, який допоможе нам розкрити свій потенціал, стати на шлях справді ЄВРОПЕЙСЬКИХ підходів та підвищення ефективності систем управління. Як я вже казав, зараз можливе все. Головне – не проґавити момент. І, насамкінець, – усе ж у наших руках!
Ліна ТОМУЛЕЦЬ, «Версії»
