Позавчора в Муніципальній бібліотеці ім. Добрянського відома чернівецька журналістка – і сподіваюсь, у найближчому майбутньому – відома письменниця відпустила у вільне плавання другу книгу своєї прози – роман «Зілля» (Чернівці, Букрек, 2015). І супроводила презентацію чаюванням саме на тему «зілля».
Назва дуже пасує презентованій книзі: що може бути простішим, ніж трава – і що робить цю траву зіллям – вмістом мудрості, жіночності і… містики. Читач, не «зіпсований» літературними асоціаціями, знайде в книжці Оксани «про життя». А хто захоче заглибитися в перегуки, асоціації, шари й сфери – будь ласка, це також для вас.
Редактор книги Інга Кейван лише назначила для присутніх легенькі стежечки-асоціації у світ образів Оксани Драчковської:
«Хто головний герой роману? Очевидно, що цей вибір залишається за читачем. Усі особисті історії, показані авторкою, рівноцінні й взаємопов’язані. Та у центрі – жіноча доля і боротьба за просте жіноче щастя, навіть виборювання його як привілею…».
У цьому представленні є гарне, ключове слівце: «показані» авторкою. І це правда: динаміка прози Оксани Драчковської робить те, про що вона розповідає, зримим, як у кіно.
Секрет прози Оксани Драчковської відтак дуже простий: її треба… прочитати. Як прочитаєте – стільки й вичитаєте.
А прийняли відпущену до читача книгу – із доброзичливими автографами та пророчими цитатами до пакетиків із зіллячком – перш за все, колеги авторки – журналісти, письменники, літературознавці, бібліотекарі, студенти – одне слово, усі, кому не байдуже Слово.
Лариса ХОМИЧ, «Версії»
