Тут лампочки мерехтять не яскравіше за свічку:
«Світло жевріє як черв’ячок!»
А іноді електрики взагалі нема:
«Чотири доби не було світла, у морозилці все розмерзлося. Все, що заготовила восени дітям, усе викинула!»
Тому, щоби зробити уроки, тутешнім дітям часто доводиться вставати о третій-четвертій ранку.
«Я купила хату 22 роки тому – і весь час такі проблеми…»
Через низьку напругу люди не можуть ні випрати брудний одяг, ні зігріти оселі:
«Перемо тільки вночі, бо машинки не можемо ввімкнути. Зідзвонюємося: ти сьогодні вночі переш, значить я – завтра…»
А ще люди бояться, що коли прийде тепло, гнилі стовпи просто впадуть.
«Гнилий стовп стоїть – поки мороз тримає!»
Ні, це не уривок з апокаліптичного роману. «Ми тут пропащі, ні телефону нема жодного, ні радіоточки. Живемо як у Сибіру!»
Це сторожинецькі реалії.
«Ми просили їх, а вони перли нас матюками!». Ось такі розпачливі розповіді жителів вулиці Вашківської…
– Подивіться який тут стовп! – побивається місцева жителька Тетяна Граб, махаючи розпачливо рукою на похилений стовп біля своєї хати. – Він гнилий, але поки мороз тримає, стоїть ще. А в мене четверо дітей тут бігає, грається. Мені їх страшно на вулицю пустити! Коли ввечері вітер звивається – тут все замикається, світло жевріє як черв’ячок, свічку більше видно! Я особисто була в РЕМі – мене виганяли з кабінету, погрожували, що викличуть міліцію, бо я казала що не вийду, доки не скажуть, коли буде світло: «Буде, буде, трактор поїхав…»
З РЕМу нас перли матюками
Старі електроопори та низька напруга – одвічні проблеми жителя буковинського села чи районного центру. Так, у Сторожинці мешканці вулиці Вашківської роками просять РЕМ замінити аварійні стовпи і підняти напругу.
– Нещодавно, чотири доби в нас не було світла, – розповідає Ірина Кобальт. – Десятки разів куди тільки не дзвонили. До міської ради – до Миколи Карлійчука, в райадміністрацію до заступника Георгія Пожоги … І от ввечері, пів восьмої, вони прийшли… Посвітили ліхтариком по лінії. І питають: «А ви чого встановили котли газові на світлі?»
Люди кажуть, що навіть коли ремівці замінюють гнилі стовпи… то замість них кладуть старі!
– Вони (працівники рему, – авт.) кажуть: трактор поїхав у інший бік, а без вишки ми не ліземо, бо стовпи гнилі і ми боїмося за своє життя!
– І що толку з того? – обурюється пані Порейко. – Два дні світло було добре, а далі погане, напруга 150 удень на лінії, а ввечері взагалі нема. В мене вдома з насосу слабенького «Струмок» вода качається ніби через лієчку. Зверталися в РЕМ – матюками нас звідти перли! Пожога трошечки поміг, що оце світло підключили, два стовпи поміняли – і то старі привезли! А лінія – від 63-го року! Я особисто воюю за це світло вже 10 років. Жодних зрушень. А за світло платимо як слід: пришла квитанція – заплатили. І хотілось би щось зробити, бо ми теж хочемо жити!
Тож люди просять допомоги. У влади, депутатів, журналістів… Протестують проти бездіяльності РЕМу та обленерго. Обурюються, що ті пропонують замінювати гнилі опори… за рахунок самих людей. Мовляв, збирайте гроші, ми проведемо вам світло. «А з чого пенсіонер дасть гроші?» – розпачливо запитують люди.
Проте влада вплинути на монополіста не здатна. Зокрема, заклики та звернення сторожинецького мера навести лад на лініях обленергівці ігнорують.
– Ситуація і справді напружена, наші стосунки з РЕМом – неординарні, – каже Микола Карлійчук, міський голова Сторожинця: – До міської ради звертаються зі скаргами місцеві жителі, ми звертаємось з листами до РЕМу, проте реакції – жодної. Позиція РЕМу – незрозуміла. Мені боляче дивитися на людей, які перед новим роком дзвонять, що немає світла. Що казати, якщо я особисто два роки наполягав, щоби у центрі нашого Сторожинця замінили аварійну опору біля будинку культури! Сьогодні там ще одна така ж – її не замінюють. Роками звертаються інваліди-візочники: вони не можуть проїхати тротуаром до аптеки в центрі Сторожинця: заважають три опори. Хіба РЕМу важко це зробити? Я вже не кажу за нашу периферію!
Тому Микола Карлійчук звернувся до обласних депутатів по допомогу, зокрема, до Руслана Мельника, який і організував поїздку чернівецьких журналістів до постраждалих людей.
Низька напруга, бо люди електрику крадуть
Те, що у РЕМі несподіваних гостей приймають не надто приязно, одразу ж продемонстрував його начальник, Віталій Федоров:
– Я жодних коментарів давати не буду! Тільки з дозволу голови правління комерційної дирекції. Ви сюди прийшли без дозволу, це режимний об’єкт!
Зрештою, обласному депутату Руслану Мельнику вдалося пояснити пану Віталію, що він працює насправді в адміністративному приміщенні… для обслуговування клієнтів! І вручив минуле число газети «Версії», де надрукований фоторепортаж про аварійні стовпи на заіржавілі трансформатори в сторожинецьких селах. Слово за словом, суворого начальника вдалося-таки розговорити. Та низьку напругу в будинках сторожинчан енергетик рішуче заперечив:
– Ми вчора робили заміри і напруга була в межах норми!
– Ремівці вчора вдень міряли тут вольти, – каже Микола Карлійчук. Проте одразу ж зауважує: – Приходять, коли люди на роботі, коли навантаження нема, – то й складають акти, що є напруга!
За словами Віталія Федорова, втрати електроенергії сторожинецького РЕМу сягають 50%. Тобто, він натякає, що низька напруга у людей через те, що вони електрику крадуть?!
У Сторожинецькому районі – близько 40 тисяч електроопор. Щороку РЕМ замінює щонайбільше 2 тисячі.
– Це мені 20 років треба міняти опори! – апелює п. Федоров.
Отож, скрізь і одразу замінити старі опори на нові сторожинецький РЕМ не має можливості.
Щоправда, депутат облради Руслан Мельник, який активно опонував пану Федорову, із такою позицією не погодився:
– Дивна ситуація: Держенергонагляд не цікавить, чи є в підприємця гроші чи немає: при порушенні правил користування він вимагає усунути недоліки у місячний термін. А ви розповідаєте, що вам 20 років треба міняти – це ж ваші проблеми! Ви приватна структура. Ви хочете продавати електроенергію, але щоб стовпи міняли і, все решту робили за вас!
І наостанок. У РЕМі переконані, що зі стовпами на вулиці Вашківській ситуація не така й плачевна…
– Ті опори стояли, стоять і будуть ще стояти, і нас переживуть!, – твердять енергетики.
Ми ніби в дореволюційному містечку
Микола Карлійчук, сторожинецький мер, каже, що був у Олексія Шекети, голови правління ПАТ «Чернівціобленерго», і той запевнив його, що із залізобетонними опорами проблем нема.
– Він казав, що енергетики отримують їх по 5-8 вагонів… Я поскаржився йому на нашу складну ситуацію і думав, що буде реакція… Проте, наскільки я знаю, вулицю Вашківську не включили на 2013 рік на заміну цих дерев’яних опор!
– Не дай Бог, бабця на три дні затримається з оплатою за електроенергію – штрафують і відключають. А напруги 220 нема! На нарадах мене лише питають: як оплата? А ви мені розкажіть, де нормативна якість електроенергії, – обурюється міський голова.
– Сьогодні ХХІ століття і не можна жити в такому стані, ніби ми в дореволюційному місті. Я думаю, що якась повинна бути відповідальність. Не можна обіцяти і нічого не робити!
Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»
Депутат облради Руслан Мельник (справа) знайомить начальника сторожинецького рему із газетою «Версії»
Люди просять допомоги. У влади, депутатів, журналістів…
