Право на світло

Людина у своєму щоденному житті стикається з безліччю товарів і послуг. Серед них є такі, що майже нікому не потрібні, як от земельні ділянки на Місяці чи тури в космос. Але маємо й ті, без яких людина просто не зможе існувати. Це, зокрема, забезпечення громадян доступом до електроенергії. Бо саме від споживання електрики залежить якість життя громадян, громади, країни. Чи світять лампочки в оселях людей та чи є вода у кранах? Чи працюють телевізор, холодильник, комп’ютер? Чи освітлені вулиці, чи їздять тролейбуси? А медичне обладнання в лікарнях, від якого залежить ЖИТТЯ людей? Та й праця верстатів і різного обладнання на підприємствах, які обслуговують громадяни (наймані працівники) і наслідком яких є  заробітна плата, що забезпечує гідний рівень життя їхнім родинам – усе це напряму пов’язане з електроенергією.

ПЛАКАТ-  ПРАВО НА СВІТЛО!

Споживання електроенергії – це суспільно важливий фактор існування громади, краю, держави!            

Електроенергія – суспільне благо

Та хто нам її надає? Донедавна цю функцію виконувала держава. Електростанції – теплові, атомні та гідро-, тисячі кілометрів електромереж будувалися кількома поколіннями – нашими дідами, батьками й нами також. Мільйони людей вкладали свою працю, здоров’я та життя в загальнодержавну справу. Та час змінює все, диктуючи свої умови. І державні електропостачальні компанії стали приватними.

На початку створення Приватбанку пан Тігіпко влучно зауважив, що для банку  «дорожче за золото є тільки клієнт».

Це усвідомили тисячі підприємств і підприємців незалежної України, які, створюючи  її нову економіку, конкурували й щодня змагалися за клієнта, споживача, покупця, пропонуючи кращі умови, якість, ціни, відстрочку платежу, зручність в отриманні послуг… Але певні галузі економіки «законсервувалися», залишилися, так би мовити, у минулому, принаймні, у ставленні до клієнтів-споживачів. Перш за все це стосується підприємств з числа так званих ПРИРОДНИХ МОНОПОЛІСТІВ.

Можна стверджувати, що найбільшим і тотальним монополістом є енергопостачальні компанії. Адже ви можете вибрати чим їхати – машиною, потягом, літаком або йти пішки, розмовляти по мобільному чи стаціонарному телефону, пити воду з крану чи з колодязя, опалюватися централізовано чи електронагрівачем, пічкою, чи, може, й грітися під ковдрою. Але точно  ніхто не погодиться жити без електрики, без СВІТЛА. Відтак це питання життя не тільки кожної окремої людини, а й суспільства і країни загалом.

На цьому тлі виглядають безглуздо чи загрозливо білборди ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго»,  розміщені наприкінці минулого року в Чернівцях:  «ПЛАТИШ – СВІТИШ, НЕ ПЛАТИШ – СЛІПНЕШ!» Що це? Пряма погроза громадянам від нових власників дротів чи дискримінаційні, принизливі висловлювання щодо людей з вадами зору?

Найімовірніше, «креативні» посадовці Обленерго не зрозуміли, що перестали бути частиною тоталітарної державної системи, а стали ЗВИЧАЙНИМ СУБ’ЄКТОМ ГОСПОДАРЮВАННЯ, який  не стоїть над Законом! Утім, можливо, це бажання монополіста – закарбуватися в суспільній свідомості як власник та розпорядник рубильника – вмикача-вимикача?

Принаймні, про таке свідчить манера спілкування працівників Обленерго зі споживачами, для яких клієнт – це той, хто «платить за все». Складається враження, що залишилися ще місця, де «Сталін та його справа живі!». Адже від самого початку потенційному споживачу  електроенергії відводиться роль своєрідної  жертви, яка проходить через велику кількість перешкод, випробувань, навіть принижень за окремо вигаданою енергомонстром непрозорою, незрозумілою процедурою, перш ніж в оселі, офісі, цеху загориться лампочка.

Виключно «електрики» визначають, чи правий споживач, чи вірно та вчасно він заплатив кошти, чи правильно вчинив. І відповідь на ці запитання однозначна: тільки споживач завжди винен в усьому, це  він на 100% програє в судах, сплачуючи величезні штрафи, збагачуючи монополіста.

А вони – «володарі світла» – карають споживачів  на свій розсуд, відрізаючи дріт від оселі, офісу, виробництва, медичного закладу. І не зважають на те, що це може призвести до серйозних наслідків для життєдіяльності громадян, до нанесення фактичних матеріальних і моральних збитків, позбавлення громадян звичайної можливості покликати на допомогу, в т.ч. медичну. В їхніх діях присутня загроза нанесення економічних збитків іншим суб’єктам господарювання: зупиняються виробництва, підприємці несуть додаткові збитки, скорочуючи працівників і сплачуючи компенсації, люди втрачають робочі місця й заробітки, а держава – податки.

Уявіть наслідки відключення лікарні від електропостачання, коли лікарі борються за життя людини! Наслідки можуть бути непоправні. А чого варті стовпи, що ледь тримаються на прогнилих опорах, відкриті двері трансформаторних будок, які постійно створюють загрозу життю, особливо дітей.

Натомість Обленерго стверджує: мільйони гривень нам винні комунальні та бюджетні установи, є люди, які роками не платять за світло. Так, але для цього потрібна співпраця з споживачами, щоби зрозуміти причини ситуацій та знайти вихід з них. Чи замислювались над цим керівники та співробітники підприємства, яке надає громаді ЖИТТЄВО-НЕОБХІДНІ ПОСЛУГИ?

Ще один аспект «особливого» становища  монополіста – фінансовий. Як можна зрозуміти й пояснити громадянам, суспільству «перехід» на баланс «Чернівціобленерго» – тобто у власність приватника – устаткування та обладнання, мереж, лічильників, трансформаторів, які належали сільським чи міським громадам, чи які придбані за власні кошти споживачів? Це як в мультику: «безвоздмездно, т.е. даром». Громадськість зазначила, що поведінка ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» нагадує продавця магазину, який від покупця, що платить гроші за товар, вимагає принести з собою власну вагу, яку потім забирає у нього собі… Цікавий бізнес, шановне панство, чи не так?

«А судді хто?»

Виникає ще й таке питання: хто контролює таку «законослухняну» діяльність монополіста? Це – державні контрольні органи, установи, перш за все, Антимонопольний комітет, представництво НКРЕ, інспекції Держенергонагляду, захисту прав споживачів, яким ми – громада, платимо досить пристойні зарплати і діяльність яких ПОВИННА БУТИ прозорою, відкритою та спрямованою на НАШ захист – споживачів електропостачання.

З досвіду 9 місяців діяльності Буковинського громадського об’єднання складається враження, що  керівництва представництва НКРЕ та інспекції енергонагляду в Чернівецькій області «забули», по-перше, що «Чернівціобленерго» перестало бути державним підприємством, а є звичайним підприємством із  статусом МОНОПОЛІСТА, а, по-друге, що самі вони утримуються вони за кошти тих, кого чомусь не хочуть захищати.

Споживачі електроенергії – вся наша буковинська громада.

На 900 тисяч мешканців Буковини – 350 тисяч абонентів Обленерго, тобто кожна родина, підприємство, установа. При цьому до Буковинського громадського об’єднання надходять численні нарікання на систему та якість обслуговування. Більшість з них усно, приватно і часто з острахом… Контролера РЕМу люди бояться більше за чужоземного загарбника! Бо, хоча ви нічого й не порушували, та контролер може скласти на вас акт і «відрізати від світла». Та й підприємець не йде скаржитися в «Обленерго», його вже привчили «домовлятися». Контролери ж від держави мовчать. Бо працюють не на благо людини та громади, а сумлінно й віддано слугують монополісту.

Вихід є: права споживача й особлива відповідальність підприємства  

Тож як бути всім нам? Що робити? Що треба негайно міняти? І як зробити так, аби енергопостачальна компанія – монополіст надавала послуги чесно, прозоро й відкрито. Адже громада потребує якісних послуг за зрозумілими цінами, які повністю задовольняли б усіх споживачів і були би прийнятними для обох сторін.

На наш погляд, споживачі повинні  усвідомити СВОЇ ПРАВА, які вони мають відстоювати, знати, як це робити, підтримувати один одного, діяти спільно з громадськими організаціями.

ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» слід  усвідомити, що підприємство надає СУСПІЛЬНО – ВАЖЛИВІ послуги громадянам, підприємствам, підприємцям, установам. Але при цьому є  звичайним суб’єктом господарювання, як і всі інші підприємства, тож не має права ставити власний бізнес в особливі, привілейовані умови відносно інших суб’єктів господарювання, не має права перешкоджати діяльності інших суб’єктів господарювання.

Статус монополіста покладає на нього ОСОБЛИВУ  відповідальність перед громадянами та Законом. Підприємство, що надає суспільно необхідні послуги зобов’язано співпрацювати з громадськістю краю, працювати відкрито, чесно, прозоро, чути сигнали суспільства і своєчасно на них реагувати, долаючи проблеми, змінюючи ситуацію на краще.

 

Сподіваємось також на те, що державні контрольні органи усвідомлять, по-перше, що їхнє призначення – захист інтересів і прав громадян, споживачів енергопостачання у відносинах з монополістами – постачальниками суспільно та життєво необхідних послуг. По-друге, що вони утримуються за рахунок державного бюджету, який наповнюється заробленими коштами споживачів. По-третє, що ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» – це звичайнісінький суб’єкт господарювання зі статусом монополіста, а не «священна корова». І, нарешті, що представництва державних інституцій зобов’язані взаємодіяти з громадськістю на забезпечення прав громадян.

Одночасно спільнота краю в особі інституцій громадянського суспільства має стати суб’єктом представлення інтересів усіх громадян краю у відносинах з енергопостачальником, іншими монополістами, стороною суспільного діалогу з надавачем суспільно та життєво необхідних послуг, здійснювати постійний контроль за діяльністю підприємств – монополістів.

Особливу роль «вартових демократії» відіграють засоби масової інформації, які, на нашу думку, крім «великої політики», криміналу та сенсацій повинні постійно тримати руку на пульсі гострих проблем громади.

Наше прагнення до європейських стандартів та європейської інтеграції не може обійти системи побудови цивілізованих відносин громади з монополістами – надавачами послуг, є життєво важливих для громади й економіки. Від того, як кожний громадянин, підприємець, керівник підприємства чи установи усвідомлює та захищає свої законні права, залежить якість та рівень життя співгромадян.

Зусилля ж Буковинського громадського об’єднання слугують інтересам громадян, громади, країни. Для цього воно і було створене

Лідія  АНЦИПЕРОВА, голова обласної ради Конфедерації профспілок недержавного сектору економіки Чернівецької області, координатор Буковинського громадського об’єднання

Контакти:

(0372)57-30-34, (099) 204-28-24. 

email: kpnse_cv@bigmir.net

 

 

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

4 коментарі “Право на світло”