Згідно із статтею 251 Цивільно-процесуального кодексу України до суду подається заява про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування за місцем їхнього проживання.
Заява про усиновлення повинна містити: найменування суду, до якого подається заява, ім’я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім’я та по-батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання, відомості про стан здоров’я дитини.
Заява про усиновлення дитини може також містити клопотання про зміну призвища, імені, по-батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника матір’ю або батьком дитини.
До заяви про усиновлення дитини за наявності мають бути додані такі документи:
1) копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, – при усиновленні дитини одним із подружжя;
2) медичний висновок про стан здоров’я заявника;
3) довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;
4) документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням;
5) інші документи, визначені законом.
Суддя під час підготовки справи про усиновлення дитини до розгляду вирішує питання про участь у ній як зацікавлених осіб відповідного органу опіки та піклування, а у справах, провадження в яких відкрито за заявами іноземних громадян, ще й уповноваженого органу виконавчої влади.
Орган опіки та піклування повинен подати до суду висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.
До висновку органу опіки та піклування мають бути додані:
1) акт обстеження умов життя заявника, складений за місцем його проживання;
2) свідоцтво про народження дитини;
3) медичний висновок про стан здоров’я дитини, про її фізичний і розумовий розвиток;
4) у випадках, встановлених законом, згода на усиновлення батьків, опікуна, піклувальника дитини, закладу охорони здоров’я або навчального закладу, а також самої дитини.
Суд розглядає справу про усиновлення дитини за обов’язковою участю заявника, органу опіки та піклування або уповноваженого органу виконавчої влади, а також дитини, якщо вона за віком і станом здоров’я усвідомлює факт усиновлення, з викликом зацікавлених осіб, яких суд визнає за потрібне допитати.
Суд розглядає справу про усиновлення повнолітньої особи з обов’язковою участю заявника (заявників), усиновлюваної особи, з викликом зацікавлених та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати.
Для забезпечення таємниці усиновлення у випадках, встановлених Сімейним кодексом України, суд розглядає справу в закритому судовому засіданні.
Суд перевіряє законність підстав для усиновлення, в тому числі наявність згоди усиновлюваної дитини, якщо така згода є необхідною, або наявність згоди усиновлюваної повнолітньої особи.
За результатами розгляду заяви про усиновлення суд ухвалює рішення. У разі задоволення заяви суд зазначає у резолютивній частині рішення про усиновлення дитини або повнолітньої особи заявником (заявниками).
За клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища, по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, про зміну імені, прізвища, по-батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновлювачів батьками. Судові витрати, пов’язані з розглядом справи про усиновлення, відносяться на рахунок заявника (заявників).
Якщо після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили батьки дитини відкликали згоду на її усиновлення, суд скасовує рішення і поновлює розгляд справи.
У разі відкликання заяви про усиновлення після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили, суд скасовує своє рішення і залишає заяву без розгляду. Усиновлення вважається здійсненим з дня набрання законної сили рішенням суду.
Для внесення змін до актового запису про народження усиновленої дитини або повнолітньої особи копія рішення суду надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, а у справах про усиновлення дітей іноземцями – також до уповноваженого органу виконавчої влади.
