Хтось загубив, а ви – знайшли

У цій ситуації не все так просто. Бо у вас одразу ж виникають як права, так і обов’язки… Отже, про знахідку мовою закону.

Практично не знайдеться людини, яка хоча б раз у житті не знаходила загублену кимось річ. Але, виявивши знахідку, корисно знати, що з цього приводу «каже» закон.

За українським законодавством, особа, яка знайшла загублену річ, не стає її власником. За ст. 337 Цивільного кодексу України, вона зобов’язана негайно повідомити про це особу, яка її загубила, або власника речі і повернути знайдену річ цій особі.

Якщо річ знайдено у приміщенні або транспортному засобі, то необхідно передати чужу річ власнику цього приміщення чи транспортного засобу.

А як же бути, коли власник загубленої речі невідомий? У такому випадку, особа, яка знайшла річ повинна повідомити про знахідку міліцію чи орган місцевого самоврядування.

За українським законодавством, особа, яка знайшла загублену річ, не стає її власником. Законодавча колізія у тому, що на неї покладаються обов’язки за зберігання знайденого.

Особі, яка знайшла річ, необхідно знати про обов’язки, які покладаються на неї за збереження даної знахідки. У випадках, коли знахідка швидко псується, або її зберігання потребує великих витрат порівняно з її вартістю, вона може бути продана. Продаючи чужу знайдену річ, необхідно одержати письмові докази, що підтверджують суму виторгу (квитанцію, чек). Сума грошей, одержаних від продажу знайденої речі, має бути повернута власнику речі або особі, яка її загубила.

Особа, яка знайшла річ, буде нести відповідальність за загублення, знищення чи пошкодження знахідки в межах її вартості за наявності умислу чи грубої необережності.

Проте, ст. 338 Цивільного кодексу України передбачає підстави, за яких в особи, яка знайшла загублену річ, після спливу шести місяців з моменту заявлення про знахідку міліції або органу місцевого самоврядування, виникає право власності на неї.

Такими підставами будуть: по-перше, якщо не буде встановлено власника або іншу особу, яка має право вимагати повернення загубленої речі; по-друге, якщо власник або інша особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі, не заявить про свої права на річ особі, яка її знайшла, міліції або органові місцевого самоврядування.

У випадку, коли протягом шести місяців вдалося знайти власника загубленої речі, то особа, яка знайшла річ, має право вимагати від власника відшкодування необхідних витрат, пов’язаних із знахідкою (зберігання, розшук власника, продаж речі тощо). Крім цього, особа, яка знайшла загублену річ, має право вимагати від її власника винагороду за знахідку в розмірі до 20% вартості речі.

На практиці ми досить часто зустрічаємося з оголошеннями, що містять обіцянку виплатити винагороду за повернення загубленої речі. У цьому випадку винагорода виплачується саме в тому розмірі, який був зазначений в оголошенні.

Якщо особа, яка знайшла чужу річ, не заявила про знахідку або вчинила спробу приховати її, то права на отримання винагороди в неї вже немає.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.