«ПЛОДИ ГНИЛОГО ДЕРЕВА» – БОЙКО ПРОТИ МУНТЯНА, ДОМБРОВСЬКИЙ ПРОТИ ЦИНТАРЯ.
Судові батли, які супроводжували обрання керівника Чернівецької обласної клінічної лікарні, претендують на звання «Суди року» не тільки за своїм значним суспільним резонансом, високими політично-фінансовими ставками і мильнооперним епістолярним стилем деяких судових рішень.
Вони унікальні ще й тим, що судді Чернівецького окружного адміністративного суду у справі № 600/4427/21-а несподівано побудували свої аргументи на концепції, до якої вкрай рідко звертаються вітчизняні суди при визначенні протиправних дій. Днями вони задовільнили позов нинішнього в.о. гендиректора обллікарні Дмитра Домбровського до сформованої облрадою комісії з проведення конкурсу на зайняття посади керівника цієї установи і визнали її дії незаконними на підставі доктрини «плодів гнилого дерева». Так чорним по білому зазначено в судовому рішенні. Ця доктрина передбачає, що коли джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж.
До речі, ця доктрина прийшла з країн із англо-саксонською системою права і в точному перекладі звучить як «плоди отруйного дерева» – fruit of the poisonous tree. Але слово «гниле» у нашому випадку справді доречніше, оскільки сповна передає атмосферу суперечки за крісло головного лікаря головної лікарні області, а також стан обласної влади і судочинства.
У чому суть суперечки? Спочатку варто нагадати процедуру призначення керівника обласної комунальної установи. Вона дуже проста. Кандидатуру найдостойнішого визначає конкурсна комісія облради, і потім на сесійному засіданні депутати затверджують або відхиляють переможця конкурсу. Керівника з приставкою в. о може призначити голова ради своїм розпорядженням.
16 березня 2020 року така комісія визнала переможцем конкурсу лікаря обллікарні Сергія Цинтаря, а тодішній голова облради Іван Мунтян призначає його керувати цим медичним закладам на правах виконуючого обов’язки.
Інший претендент, також лікар обллікарні Дмитро Домбровський, з цим не погоджується і подає в Чернівецький окружний адміністративний суд позов на комісію і облраду з вимогою скасувати рішення конкурсної комісії від 16 березня 2020 року як протизаконне, оскільки, на його думку, Цинтар не мав необхідного стажу на керівних посадах для обрання його переможцем конкурсу і призначення генеральним директором лікарні.
12 червня 2020 року Чернівецький окружний адміністративний суд виніс рішення у справі № 824/443/20-а . Суд першої інстанції задовільнив позов Домбровського, визнав протиправним та скасував рішення конкурсної комісії від 16 березня 2020 року в частині допуску Цинтаря до конкурсу і в частині визнання його переможцем. Водночас суд зобов’язав конкурсну комісію облради переглянути заново заяву Цинтаря, його документи і визначити, є чи немає у нього необхідний стаж роботи не менше 7 років на керівних посадах у будь-якій сфері діяльності, як того вимагають єдині кваліфікаційні вимоги міністерства охорони здоров’я для керівників закладів обласного рівня.
ГНИЛІСТЬ №1. Прискіпливо вивчаючи трудову біографію Цинтаря, ніхто в облраді не брав до уваги той факт, що переважна більшість керівників обласних медичних закладів призначена з ігноруванням наявності керівного стажу. Не відповідав цим вимогам, приміром, гендиректор обласного онкоцентру Ігор Малишевський. А відповідно до ст.16 Закону «Про основи законодавства України про охорону здоров’я», керівником медичного закладу незалежно від форми власності може бути ЛИШЕ особа, яка відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам МОЗ. Проте Малишевський преспокійно досі керує онкоцентром. Так керує, що звідти летить пух і пір’я разом із провідними спеціалістами, які звільняються через нестерпні умови роботи. Ні керівників облради, ані її постійну медичну комісію це порушення закону України чомусь не обходить.
Та повернемося до судів «Домбровський проти Цинтаря».
Цинтар подає апеляцію. Сьомий апеляційний адміністративний суд 27 жовтня 2020 року залишає без змін рішення першої інстанції.
Цинтар подає касацію. Верховний суд 29 червня 2021 року залишає його скаргу без задоволення.
Наголосимо одразу: в усіх судових рішеннях у справі № 824/443/20-а немає ні слова про недопущення Цинтаря до нового конкурсу і про звільнення його з посади в. о. гендиректора лікарні. Нема там також ні слова про призначення на цю посаду Домбровського.
Усі суди, включаючи постанову Верховного суду України від 29 червня 2021 року, містили одну і ту саму норму: 1) визнати протиправним і скасувати рішення конкурсної комісії Чернівецької обласної ради від 16 березня 2020 року, яким переможцем конкурсу на посаду керівника обласної лікарні визнано С.А. Цинтаря, 2) зобов’язати конкурсну комісію визначити переможця конкурсу на зайняття посади керівника Чернівецької обласної лікарні з врахуванням наявності у претендента на посаду стажу роботи на керівних посадах – не менше 7 років.
Тобто суди обнулили конкурс. Комісія під головуванням хірурга обллікарні Олега Харабари (а її ніхто не відміняв) повинна була виконати рішення зазначених судів і на новому своєму засіданні, не беручи до уваги своє рішення від 16 березня 2020 року, визначити переможця конкурсу з врахуванням наявності у кожного претендента необхідного стажу роботи. Вона так і вчинила.
І тут пішла спека.
Наріжним питанням стає факт наявності чи не наявності у Цинтаря стажу роботи на керівних посадах не менше 7 років. Цинтар подає конкурсній комісії пакет документів з усіма потрібними довідками. На момент нового засідання комісії, на вимогу виграних Домбровським судів, тобто на 12 липня 2021 року, ні у Харабари, ні у будь-кого іншого не було жодних законних підстав не допустити Цинтаря до конкурсу.
Більше того, стаж Цинтаря ретельно перевірили суди. В результаті Першотравневий районний суд Чернівців задовольнив його заяву про встановлення факту необхідного стажу роботи. Чернівецький апеляційний суд у справі № 725/5655/21стаж підтвердив.
Це означає, що, по-перше, стаж не менше 7 років на керівних посадах був у Цинтаря ще на момент першого конкурсу у березні 2020 року. По-друге, уся колотнеча з боку власника обласної лікарні – Чернівецької облради була затіяна не заради встановлення справедливості й законності, а винятково з метою будь-яким способом, хай навіть несправедливим і незаконним, вибити Цинтаря з крісла керівника обллікарні і посадити туди Домбровського, однопартійця облрадівського голови Олексія Бойка.
Скажіть, що це не схоже на політичну корупцію, яка процвітала при Мунтянові.
Проте фактично новий конкурс визнав переможцем на посаду гендиректора обллікарні знову Цинтаря.
Дмитро Домбровський знову не погодився з цим рішенням і подає черговий позов до Чернівецького окружного адміністративного суду з вимогою скасувати рішення конкурсної комісії від 12 липня 2021 року. Позивач вважає, що комісія порушила закон, коли допустила до нового конкурсу Цинтаря і визнала його переможцем, а також ущемила його інтереси як учасника конкурсу (оскільки не вибила з гри сильного конкурента).
ГНИЛІСТЬ №2.
У численних переказах і варіантах цієї історії (а вони різняться між собою прямо як в знаменитому оповіданні Агутагави про вбивство у хащах) звучить наголос на тому, що Харабара і Цинтар мали конфлікт інтересів, бо вони працюють в одній лікарні.
Але ж абсолютно такий самий конфлікт інтересів через одну з приватних медичних фірм мали Домбровський і на той момент в.о. ректора медуніверситету Максим’юк, якого в авральному порядку ввели в члени комісії розпорядженням № 235 за підписом голови облради Олексія Бойка.
Згадане розпорядження про внесення змін до складу комісії Бойко підписує якраз у день її конкурсного засідання – 12. 07.21. Неугодного Харабару він викидає за борт, заводить інших членів і призупиняє роботу комісії до сформування її остаточного персонального складу.
Того ж дня Бойко підписує одне за одним ще два розпорядження – № 236 про звільнення Цинтаря з посади в.о. гендиректора лікарні і № 237 про призначення на цю посаду Домбровського на підставі (упс!) його заяви на таке призначення.
Підставою для звільнення Цинтаря Бойко називає рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.06.2020, підтвердженого постановою Верховного Суду України від 29.06.2021 у справі № 824/443/20-а. Хоча насправді у зазначених рішення про це немає ні слова.
У нещодавньому своєму рішенні, про яке йшлося з самого початку, Чернівецький окружний адміністративний суд у справі № 600/4427/21-а чомусь замовчує про ці «плоди гнилого дерева» в діях Чернівецької облради. Хоча згадані розпорядження її голови якраз і є чистої води fruit of the poisonous tree, з якими таки варто комусь окремо розібратися.
Загалом висновки окружного адміністративного суду, який скасовує рішення за 12 липня 2021 року вже переламаної Бойком через коліно конкурсної комісії, заслуговують на те, щоб ознайомитися з ними детально і самим в усьому розібратися. Це повинні зробити в першу чергу члени постійної медичної комісії облради, якою керує Ігор Шкробанець, і постійна комісія із дотримання законності, якою керує Світлана Фочук. А прочитати їх дослівно можна, приміром, на сайті обласної ради і отримати море задоволення від дещо дивної юридичної логіки і епістолярного стилю суддів. Але знову ж таки виникає питання – чому орган представницької влади області так зухвало відверто і вперто демонструє свою прихильність лише до одного з конкурентів-«аграріїв»? Навряд тому є об’єктивні причини, неупереджено порівняти діяльність на посаді керівника обллікарні Цинтаря і Домбровського.
Саме доречно ще раз згадати доктрину «плодів гнилого дерева»: якщо джерело дій є гнилим, то всі подальші дії на його основі також будуть гнилими.
Утім, є в згаданому рішенні чернівецьких суддів золоті слова, які заслуговують бути гаслом у кожному владному кабінеті: «Довіра до органу влади виникає у разі передбачуваності та відкритості його діяльності, на противагу цьому кулуарне прийняття рішення породжує недовіру та підриває його легітимність».
Світлана Ісаченко, журналіст
