До різдвяних свят голова громадської організації «Вишиваний дивотвір» і господарка рукодільної мережі «Санта» Одарка Кучерява зробила Чернівцям і чернівчанам розкішний подарунок. У старовинному будинку на одній із центральних вулиць міста, яка носить ім’я Антона Кохановського, відомого громадсько-політичного діяча Буковини, котрий 26 років перебував на посаді бургомістра і 42 роки був депутатом міської ради, відбулося відкриття Мистецького центру «АРТпростір на Кохановського». Випадково чи зовсім не випадково тут на початку 90-х подружжя Кучерявих відкрило перший приватний спеціалізований магазин, де можна було придбати крам для рукоділля. Саме звідси їхні мистецькі починання – від виставок до фестивалів, а тепер тут розпочав роботу заклад культури, який об’єднуватиме мистецьку спільноту, сприятиме розвитку творчого потенціалу та естетичному вихованню мешканців краю. Задля цього майже тридцять років довелося долати довгу дорогу, докласти багато зусиль і чимало коштів, щоб у будинку із зношеними інженерними комунікаціями в двох рівнях з’явилися зала для творчих зустрічей, презентацій, майстер-класів і виставок, а також магазин із буковинськими сувенірами ручної роботи і великим вибором вишитих сорочок, майстернею з відновлення вбрання, прикрашеного вишивкою.
Цій великій творчій роботі прислужаться найактивніші та найдосвідченіші учасниці виставок «Вишиваного дивотвору» та Школи буковинської тайстри. Адже завдяки їм здійснилися мистецькі проєкти, що ввійшли до «Книги рекордів України» – зокрема, вишита скатертина «Обрус Георгія Гараса» та вишитий раритетний альбом Еріха Кольбенгаєра «Взори вишивок домашнього промислу на Буковині».
Перший крок у виставковій діяльності центру зробила мисткиня планетарного екстракласу, докторка Академії вишуканих мистецтв у Флоренції Вікторія Ельгісер-Тучинська. Вона вирішила показати в рідному місті свою унікальну колекцію авторських масок під назвою «ГРИмаски часу», розшитих шовком, мікробісером, лелітками, стразами і натуральними каменями. Перші в дні коронавірусної пандемії пошила для свого сина, потім для всієї родини, а відтак для людей, які прагнули захисту і краси. Так зародився великий благодійний проєкт, завдяки якому вдалося пролікувати і прооперувати онкохворих дітей. Свою 518-у маску Вікторія Йосипівна пошила напередодні відкриття цієї креативної виставки в Чернівцях.
Не можна не захоплюватися цими творами декоративно-ужиткового мистецтва. В експозиції розміщено 38 робіт, які перед цим побачили наяву та в інтернетмережі відвідувачі Рейксмузею в Амстердамі, Музею Вікторії і Альберта в Лондоні, Пинакотеки Брера в Мілані та Артвідділу Великого андронного колайдеру в ЦЕРНі. Захисні маски, виконані на натуральних тканинах із дотриманням анатомічних, психологічних і медичних вимог, вражають філософським баченням нашого неспокійного часу, досконалим володінням виконавських технік і вишуканим оздобленням добірними матеріалами. Вони декоративні й практичні водночас. У них легко дихається людям здоровим і тим, які мають різні захворювання.
– Пандемія вдягла людей в маски, сховала обличчя, посмішки, міміку і водночас викликала в них бажання зберегти й підкреслити свою індивідуальність, – ділилася думками пані Ельгісер-Тучинська під час відкриття виставки. – Художня авторська маска стала предметом самоідентифікації, персональним аксесуаром і набула рис психологічного захисту. Форма маски дає можливість втілювати найрізноманітніші теми – від природи, квітів і пташок до патріотичних почуттів. Саме такими на виставці є маски, присвячені Чернівцям. Особливе місце в експозиції посіла маска «Хто ми?», щойно створена для молодого режисера Олександра Ткачука під впливом вражень від його документального фільму «Хто ми? Психоаналіз українців», прем’єрний показ якого нещодавно відбувся в Культурно-мистецькому центрі імені Івана Миколайчука…
У день відкриття «АРТпростору на Кохановського» і виставки «ГРИмаски часу» на адресу Одарки Кучерявої та Вікторії Ельгісер-Тучинської прозвучало багато похвальних слів. Та й не могло бути інакше під час такої знакової святкової події, бо своєю натхненною і безкорисливою працею на славу рідного міста над Прутом вони заслужили подячних вітань, гарних подарунків і красивих живих квітів. Їхні заслуги перед культурою важко перелічити в одній статті, але можна окресленими двома вагомими штрихами. Одарка Іллівна організувала і провела 17 виставок вишиваних робіт, відомих під назвою «Вишиваний дивотвір», аби піднести рівень вишивального мистецтва на Буковині. А Вікторія Йосипівна на свої понад пів тисячі масок витратила понад 4 тисячі годин ручної праці, щоб створити гарні речі й врятувати вісім юних життів.
Авторка цієї чудової колекції оприлюднила надзвичайно цікавий факт. Виявляється, уродженець Чернівців, хірург Ян Мікуліч-Радецький наприкінці ХІХ століття вперше запровадив носіння медичних масок під час операцій, щоби захистити пацієнтів від заражень, які передаються від лікаря повітряно-крапельним шляхом. До речі, його батько Андреас Мікуліч фон Радецькі був міським архітектором, чернівецька ратуша – його творіння. А ми стали свідками сенсаційної новини вже ХХІ століття. В наш тривожний час чернівчанка Вікторія Ельгісер-Тучинська першою цей медичний виріб перетворила на мистецький твір.
Людмила ЧЕРНЯК.
