Право дітей-сиріт на призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника визначено ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Такий вид пенсії призначається дітям померлого годувальника (незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), зокрема: * дітям, які не досягли 18 років або старше цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років (у тому числі дітям, які народилися до закінчення 10 місяців від дня смерті годувальника); * дітям, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років).
Дітям – сиротам, які втратили обох батьків, пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається до досягнення ними 23 років незалежно від факту їх навчання чи роботи.
Усиновлені діти мають право на пенсію нарівні з рідними дітьми. Пасинок і падчерка мають право на призначення такої пенсії, якщо вони не одержують аліментів від батьків. Неповнолітні діти, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, зберігають це право і в разі їхнього подальшого усиновлення.
Право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника виникає за наявності в померлого годувальника на день смерті страхового стажу:
* до досягнення особою 23 років включно – 2 роки; * від 24 років до досягнення особою 26 років включно – 3 роки; * від 27 років до досягнення особою 31 року включно – 4 роки; * для осіб 32 років і старших – 5 років.
В разі смерті пенсіонера чи особи, яка померла в період проходження строкової військової служби чи внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби – незалежно від наявності страхового стажу.
Положення цього закону поширюються і на сім’ю особи, визнаної безвісті відсутньою або оголошеною померлою у встановленому законом порядку.
Наталія НАЗАРЕНКО, головний спеціаліст управління пенсзабезпечення ГУ ПФУ в області
