Парадокс Пшонки

Українська влада запізнюються з реформою органів прокуратури.

Ще в середині 1990-х Київ зобов’язався перед Радою Європи перетворити каральні органи прокуратури радянського зразка на цивілізований інститут обвинувачення.

Зараз є три законопроекти, які можуть докорінно змінити прокуратуру.

Перший – від Комісії із зміцнення демократії та утвердження верховенства права, другий – від опозиції, третій – від Адміністрації президента. Найбільше шансів стати законом має, звісно, останній.

На початку жовтня 2013 року народний депутат з фракції Партії регіонів Віталій Журавськийзаявив, що законопроект “Про прокуратуру” спричинить скорочення 15 тис прокурорських посад.

Пізніше радник президента Андрій Портнов додав: крім спеціалізованих прокуратур будуть ліквідовані й міські або районні прокуратури, де вони діють паралельно.

Чиновник також розказав про плани з реформування органів прокуратури, які можна охарактеризувати як суттєве скорочення функцій та чисельності прокурорів.

Наприклад, будуть скасовані “совкові” функції загального нагляду та попереднього слідства. Повноваження органів прокуратури у суспільних сферах, не пов’язаних з криміналом, зведуться лише до представництва в судах.

Законопроект містить чіткий перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді. Щодо захисту громадян в суді, то на послуги прокурора матимуть право лише неповнолітні, визнані судом недієздатні або обмежено дієздатні громадяни.

Які висновки може зробити звичайний платник податків? Тільки позитивні.

Через структурні зміни і скасування більшості повноважень повинна скоротитися армія привілейованих бюджетників.

Очевидно, на посадах втримаються лише найкращі прокурори. За рахунок звільнених колег вони отримають більшу зарплату, тож корупція втратить підґрунтя.

Проте, схоже, в Генпрокуратурі мають особливу думку. Поки що процеси розгортаються у зворотному напрямку.

Прокуратура нарощує м’язи

Протягом 2012-2013 років кількість прокурорів зросла в усіх областях, крім Миколаївської. Цифри показують, що така тенденція триває.

Найшвидше кількість працівників органів прокуратури зростає в Івано-Франківській області. 1 січня 2012 року їх було 284, 1 січня 2013 року – 308, а 1 жовтня – 446.

У Дніпропетровській області з 1 січня 2012 року по 1 січня 2013 року чисельність співробітників органів прокуратури зросла з 819 до 956.

У прокуратурі Києва за десять місяців чисельність працівників зросла на 121 особу до 891. Однак найбільше прокурорів має Одеська прокуратура: 1 142.

* – на 16 липня 2013 року

“У структурі загальної чисельності штату зростає і кількість слідчих посад у зв’язку із змінами, які відбулися на підставі наказів генерального прокурора України”, – пояснив старший прокурор Закарпатської області Микола Мокрянин у відповіді на запит ЕП.

За його словами, штатна чисельність 1 січня 2013 року становила 403 особи, з яких 278 осіб – прокурорсько-слідчі працівники. На 9 жовтня 2013 року у штатному розписі прокуратури області налічувалося 434 посади, з них 303 – прокурорсько-слідчі.

Мокрянину вторить старший прокурор Київської області Алла Іллінська. “На 1 січня 2013 року штатна чисельність працівників прокуратури області становила 619 осіб, з них 450 – прокурорсько-слідчі працівники. На 1 січня 2013 року – 698 і 489 осіб відповідно”, – повідомила вона.

Відомство генпрокурора Віктора Пшонки теж збільшує кількість слідчих. У листі до автора заступник начальника відділу забезпечення доступу до публічної інформації ГПУ Валентин Прокіпчук повідомив наступне.

Штатна чисельність працівників ГПУ 1 січня 2012 року становила 1 232 посади, у тому числі 748 посад прокурорсько-слідчих працівників, 1 січня 2013 року – 1 448 і 875 посад, 1 жовтня 2013 року – 1 709 і 944 посади відповідно.

Справжні причини такого зростання Генпрокуратура не розголошує.

На запитання автора начальник відділу забезпечення доступу до публічної інформації ГПУ Лариса Мілевич зауважила, що чисельність органів прокуратури формується з урахуванням вимог щодо належного виконання ними функцій, визначених Конституцією та законом “Про прокуратуру”, в межах фонду зарплати.

Затверджує структуру і штат органів прокуратури генеральний прокурор.

Такі дії ГПУ суперечать офіційним планам Адміністрації президента.

Відповідно до перехідних положень нового КПК, слідчі органів прокуратури до створення Державного бюро розслідувань розслідують лише кримінальні правопорушення службових осіб, яких віднесено до першої-третьої категорій посад, а також суддів та працівників правоохоронних органів.

До речі, подейкують, що Державне бюро розслідувань може очолити колишній перший заступник генпрокурора Ренат Кузьмін.

Колишній політв’язень Юрій Луценко має власну думку. “В нормальних країнах прокурор – адвокат держави. Їх кількість залежить від кількості процесів. У нас прокуратура – інструмент позбавлення волі та власності на користь влади. Тому їх чисельність залежить від масштабів фабрикацій та політичних репресій”, – каже він.

У такій ситуації має право на життя версія про тиск керівників обласних прокуратур на ГПУ, адже в кількості підлеглих зацікавлені насамперед вони.

За регламентами обласних прокуратур, чисельність апарату розробляє відділ роботи з кадрами на підставі пропозицій заступників прокурора області, які погоджуються з організаційно-контрольним відділом.

Однак відповідно до закону “Про прокуратуру” генпрокурор затверджує структуру і штатну чисельність підпорядкованих органів прокуратури. Підлеглі прокурори можуть вносити зміни до встановлених штатів підлеглих прокуратур в межах затвердженої чисельності, але тільки за погодженням з генеральним прокурором України.

Голова комітету Верховної ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Віктор Чумак висунув свою версію розбіжності між словами АПУ та діями ГПУ: “Права рука не знає, що робить ліва, або навпаки: спеціально збільшує штат, щоб в результаті “зменшення” вийти на той самий рівень”.

Ціна парадоксу

Автор звернувся до АПУ, ГПУ та низки парламентарів, які представляють владу. Однак ніхто з них не наважився пояснити, чому зростає чисельність прокурорів, незважаючи на гучні заяви Адміністрації президента про їх скорочення.

Генпрокуратура на запит ЕП не відповіла. Адміністрація президента уникнула відповіді, пообіцявши надати інформацію “у встановлені законом терміни”.

Які це може мати наслідки для звичайного платника податків? Теоретично – “справедливості в Україні побільшає”. Практично – держбюджет у 2014 році отримає додаткове навантаження.

Автору статті вдалося отримати копію витягу паспорта програми ГПУ “Здійснення прокурорсько-слідчої діяльності, підготовка та підвищення кваліфікації кадрів прокуратури” на 2011-2015 роки. У документі є приблизні розрахунки, необхідні для забезпечення фінансування органів прокуратури.

На жаль, розрахунки дещо занижені. Для прикладу, в паспорті програми розробники на 2013 рік для функціонування органів прокуратури заклали 2 555 659 200 грн, тоді як реально в бюджеті закладено 3 201 659 000 грн.

Однак і приблизні розрахунки показують, що в наступні роки послуги радників юстиції не подешевшають. Так, у 2014 році на оплату здійснення справедливості передбачено 2 787 816 000 грн, у 2015 році – 2 976 996 000 грн.

“Збільшення чисельності прокурорів не веде ні до зменшення злочинності, ні до покращення якості розслідувань, ні до підвищення довіри громадян до прокуратури. Зростають лише видатки та корупційна рента”, – переконаний Чумак.

Гліб Канєвський, Центр політичних студій та аналітики

Джерело http://www.epravda.com.ua/