Чернівецький художній музей має у своїй колекції унікальні іконописні твори Олександра Понегальського. Та до нинішнього року вони значилися як ікони, знайдені на горищі дзвіниці дерев’яної церкви Покрови Пресвятої Богородиці у селі Шпетки на Вижниччині. Сталося це під час кількох музейних експедицій на початку 90-х років ХХ століття, здійснених науковцями Чернівецького художнього музею на чолі з тодішнім директором музею Тетяною Дугаєвою. Минулого ж року румунський науковець-дослідник Александру Бабош встановив автора цих іконописних творів. І про це розповідь нашого постійного автора, мистецтвознавиці Тетяни Дугаєвої.
Ці експонати знайшли своє відображення у винятково цінній та напрочуд захопливій книзі-альбомі румунського науковця Александру Бабоша «Ікони Олександра Понегальського. Жертвопринесення грішника Олекси” (Alexandru Baboș. ”The Icons of Alexander Ponekhalsky. Jertfa di la mine zugrău Alexa cel păcătos”, яка нещодавно побачила світ.
Обкладинка книги Александру Бабоша.
Олександр Понегальський. Пресвята Богородиця. Початок 1760-х років. Церква Булені, м. Селіштя-де-Сус ( рум. Buleni, Săliștea de Sus)
Автором книги є архітектор, доктор наук Александру Бабош (Alexandru Baboș). Його наукові праці вирізняє глибокий аналіз культурної спадщини архітектури та історії мистецтв європейських регіонів.
А саме ця його праця присвячена дослідженню сакрального мистецтва і є фундаментальним науковим виданням, у якому вперше з надзвичайною ретельністю досліджено характерні особливості унікальних творів релігійного мистецтва та скарбів дерев’яного зодчества регіону Південного Марамуреша в Румунії в Карпатах.
Неймовірно цікава й чудово оформлена книга-альбом, уперше знайомить широке коло читачів з каталогом ікон, створених Олександром Понегальським, який мав українське походження. Він працював у Марамуреші у другій половині XVIII століття, а також на Покутті та Буковині.
Прикметно, що у цьому виданні репродуковані також іконописні твори, які є експонатами Чернівецького художнього музею. Звернення румунського науковця до них становить для нас особливий інтерес.
Александру Бабош. Фото
Александру Бабош – фахівець з історії релігійного мистецтва. Його публікації зосереджені на іконографії та архітектурі дерев’яних церков у регіоні Марамуреш (Румунія) і вирізняються глибоким зануренням у тематику сакрального мистецтва та прагненням детального вивчення культурної спадщини.
Належить зауважити, що матеріал книги про творчість іконописця Олександра Понегальського зручно й вдало структурований. Продуманий апарат видання, що яскраво виявляє практичну цінність книги, полегшує читачеві сприйняття тексту та численних репродукцій мистецьких творів.
Зразок підпису художника Олександра Понегальського (Олекси)
Зміст книги: «У пошуках Олекси. Митець. Скульптор. Писар. Досконалий художник. Бібліографія. Хронологія. Каталог ікон»
Надзвичайно важливим є те, що в своїй книзі дослідник Александру Бабош виявляє автора цих творів, називає його ім’я та прослідковує життєвий шлях іконописця.
У центрі уваги автора книги творчість самобутнього художника Олександра Понегальського (Alexander Ponekhalsky), який народився на території сучасної України (на Покутті) та прожив чотири десятиліття серед румунів Марамуреш у Карпатах, ставши одним із найвідоміших художників регіону.
Плідна діяльність Олександра Понегальського (Олекси) «задокументована майже повністю його датованими роботами, між 1746 і 1782 роками… Велика кількість робіт (близько 800 ікон), залишених нам іконописцем Олексою в Марамуреші, свідчить про його значний художній успіх». (А. Baboș, стор. 15, 25).
Доктор Александру Бабош дбайливо досліджує час, коли були створені перші іконописні композиції художника Олекси у Марамуреші (Румунія). Автор книги доходить висновку, що Олександр Понегальський приїхав туди на початку 1740-х років, а його роботи з’являлися там між 1746 і 1782 роками.
Після 1783 року, як зазначає автор книги, «Олекса упродовж 10 років працював у долині Черемош, що на кордоні між Покуттям та Буковиною. Ми не знаємо точно, скільки йому було років коли він помер, але, найімовірніше, він прожив понад сімдесят років і більшу частину часу працював у Марамуреші» (стор.23, 24). Останній період творчості Олекси припадає на 1790-і роки.
Водночас науковець досліджує масштабну значимість творчості іконописця та стверджує, що «Олекса був найпліднішим та найуспішнішим художником у південній частині регіону та, ймовірно, в усю домодерну епоху… Твори Олекси складають від половини до двох третин ікон XVIII століття, що збереглися в усіх румунських селах Марамуреша». І продовжує: «Олекса був не лише людиною тонкого пензля…», але він «досяг успіху як живописець, скульптор та писар» (часом він доповнював свої малюнки пояснювальними богословськими текстами).
Результатом всебічної роботи дослідника є збагачення знань про історичну й мистецьку сутність народної ікони та храмових розписів Марамуреші, створених легендарним Олексою — іконописцем та монументалістом.
На сторінках книги Александру Бабоша подані репродукції низки монументальних творів Олександра Понегальського, які дають яскраве уявлення про такі грані його творчості, як створення грандіозних багатофігурних композицій, якими він щільно розписував церковні стіни і стелі храмів.
Наприклад, іконостас в с. Ончешть (рум. Oncești.) в регіоні Марамуреш, верхня частина якого є монументальним розписом на стіні, «художник Олекса виконав до 1751 року і він є найстарішим».
Олександр Понегальський
Монументальний розпис. Початок 1750-х років. Церква Різдва Пресвятої Богородиці в Еуд (на пагорбі) (рум. Biserica din Ieud Deal)
Велику художню спадщину Олекси дослідник простежує у розділі «Хронологія» і подає список, який ілюструє появу ікон художника за період від 1740-их років у румунському селі Ончешть (Oncești) по 1790-і роки в українському селі Шпетки. Водночас автор вказує 50 пунктів місць перебування творів (церква, місцевість) або місць їхнього зберігання.
Видання щедро проілюстроване. Окремий великий розділ відведений каталогу ікон, що містить 265 кольорових репродукцій на майже 300 сторінках; ще понад 20 репродукцій творів митця розміщено у тексті.
НИЗКА ВИБРАНИХ РЕПРОДУКЦІЙ ТВОРІВ ОЛЕКСАНДРА ПОНЕГАЛЬСЬКОГО
1748 – 1793 РОКІВ .
Частина з них є експонатами музеїв Румунії та Чернівецького художнього музею.
Олександр Понегальський.
Ончешть (рум. Oncești). Святий Миколай міста Мира. 1748 р.
Музей Марамуреш
Олександр Понегальський
Походження невідоме. Зішестя в пекло. 1750 р. Національний музей мистецтв Румунії
Олександр Понегальський
Борша де Сус (рум. Borșa de Sus). Христос — справжня Виноградна Лоза. 1755 р.
Музей Марамуреш.
Олександр Понегальський
Будешть Йосані (рум. Budești Josani), Три святителі. 1760 р.
Олександр Понегальський
Борша де Сус (рум. Borșa de Sus). Коронація Діви Марії. 1765 р.
Етнографічний музей в Будапешті.
Олександр Понегальський
Вішеу-де-Міжлок (рум.Vișeu de Mijloc). Сорок мучеників Севастії. 1768 р.
Олександр Понегальський
Борша де Жос (рум. Borșa de Jos). Архангел Михаїл перемагає Сатану.1770 р.
Олександр Понегальський
Шпетки (Україна). Знамення Божої Матері. 1792 р.
Чернівецький художній музей
Олександр Понегальський
Шпетки (Україна). Знамення Божої Матері. 1793 р.
Чернівецький художній музей
Александру Бабош свій дослідницький матеріал унаочнює не лише репродукціями, а й скрупульозно ілюструє час створення і географію розміщення ікон роботи Олександра Понегальського на схемі. Читач має можливість побачити, що твори маляра збереглися у церквах 31 населеного пункту на території історичного румунського культурного простору Марамуреш.
Дослідник зауважує, що ікони авторства іконописця містилися і на другому боці Карпат — у селі Шпетки в Усть-Путильській сільській громаді Вижницького району Чернівецької області України.
На поданій схемі позначені румунські громади, де збереглися творіння художника Олекси. Серед них — місце проживання художника — Бербешть (Berbești).
Нанесено також і буковинські Шпетки — єдине відоме місцезнаходження іконописних творів Олександра Понегальського на іншому боці Карпат.
До книги румунського дослідника увійшли репродукції десяти іконостасних ікон Олекси, знайдених на горищі дзвіниці дерев’яної церкви Покрови Пресвятої Богородиці у Шпетках під час кількох музейних експедицій, здійснених науковцями Чернівецького художнього музею, починаючи з початку 1990-х років. Після проведеної реставрації ці експедиційні матеріали стали музейними експонатами, про які 2003 року було опубліковано низку статей.
Ім’я автора цих десяти творів встановив доктор Александру Бабош і подав ікони Олекси у своїй книзі “The Icons of Alexander Ponekhalsky. Jertfa di la mine zugrău Alexa cel păcătos” на сторінках 370-379.
Ще три композиції роботи Олександра Понегальського з інтер’єру церкви у Шпетках із зображеннями пророків і ангела Серафима (хрест) репродуковані на стор. 380-382.
***
Результатом новаторської роботи румунського науковця Александру Бабоша є збагачення знань про історичну й мистецьку сутність народної ікони та храмових розписів. У своїй грунтовній роботі автор подає масштабність творчості художника Олександра Понегальського, ретельно поетапно аналізує створені ним твори сакрального мистецтва і відкриває нові й цікаві грані оригінальної творчості Олекси не лише у Марамуреші, а й за межами регіону.
Ця праця доктора Александру Бабоша свідчить про його вагомий внесок у науку.
Тетяна Дугаєва, мистецтвознавиця, членкиня Національної Спілки художників України>
P.S.
Репродуковані твори у цій публікації зроблені з люб’язного дозволу автора книги Александру Бабоша.
