В Україні вкотре відмовилися від маркування генетично модифікованих продуктів. Відклали, мовляв. Тепер – до 2010 року. Хоча вперше покривили душею ще 2007-го. Тоді була перша спроба захистити українців від згубної дії харчів-мутантів. Зрештою, бодай, встановити різницю між цінами на екологічно чисті продукти та їх замінники. Бо інакше виробник, який плекає чисту рослинку, просто не витримає конкуренції. Та кому болить чуже горе, коли потрібно захищати свій бізнес? Тож біда на нас чекає велика. Бо Україна практично немає контролю за якістю харчової продукції.
Намагався виправити ситуацію нардеп Юрій Кармазин, який цими днями звернувся до Мінздоров’я із вимогою «вжити негайних заходів до забезпечення захисту життя і здоров’я громадян України та активізувати контроль за якістю харчової продукції». Річ у тім, що державні норми, за якими перевіряють продукти, застаріли. Сьогодні МОЗ не нормує, отже й не контролює продовольчу сировину та харчові продукти на такі небезпечні забруднювачі як діоксан, бензапірен, трансізомери ненасичених жирних кислот тощо.
Тож і течуть в Україну отруйними ріками харчові добавки, від яких маємо виразки та рак шлунку і ще чимало неприємних болячок, які вкорочують життя.
Приміром, у харчовій промисловості Україна широко використовує гідрогенізовані рослинні жири та їхні суміші з трансізомерами ненасичених жирних кислот вмістом до 60%. Тоді як в Росії, Ізраїлі, Данії та інших країнах Європи дозволяється використовувати їх вмістом від 2% до 8% (!).
А тепер з подачі російських учених ще й стало відомо, що чіпси, виготовлені з модифікованої картоплі, можуть спричинити грип H1N1.
Одне слово, мають рацію спеціалісти ВООЗ, коли стверджують, що до 2030 року населення України зменшиться до 30 млн. Тобто, 16 мільйонів українців вимруть за наступні 20 років! А тих, що залишаться, Європі на обслуговування газової труби вистачить.
Людмила ЧЕРЕДАРИК
