Нагороди з рук космонавта

Перший космонавт незалежної України, генерал-майор авіації, льотчик-випробувач 1-го класу, Герой України
Леонід Костянтинович Каденюк 27 жовтня вручив нагороди дипломантам  Всеукраїнського конкурсу учнів та студентів «Мирний космос».

У навчальному центрі «Зоряний», де відбулося підведення підсумків конкурсу, Леонід Каденюк підписав  і подарував кожному дипломанту І ступеня свою книгу «Місія – космос».

Без перебільшення, але те, що в одному місті і в один час зібралися такі зіркові люди,  льотчики-випробувачі, конструктори, ветерани космодрому «Байконур», сприймалося і як подарунок долі.

У вітальному слові Леонід Каденюк зазначив:

“Україна вже на протязі багатьох років є космічною державою, входить до п’ятірки провідних космічних країн світу (Росія, США, Китай, Україна, Франція). Провідні космічні країни визначаються за внеском країни у космічну діяльність. Космічна діяльність передбачає володіння високими технологіями, за що країну і поважають у світі. Тому одна з головних задач – виховання молодого покоління фахівців ракетно-космічної галузі нашої держави. З цією метою і проводяться конкурси, конференції, аерокосмічні школи для молоді, яка захоплюється Космосом.
Ви – наша майбутня зміна. Вам утримувати у майбутньому нашу країну серед провідних космічних держав.”

До космонавта було дуже багато питань і одне з них – про майбутні польоти космонавтів України.

Що стосується польоту в космос чергового космонавта незалежної України, та чому з 1997 року не здійснювали польоти в Космос українські космонавти. По перше – політ космонавтів (не в якості космічного туриста) передбачає виконання певної науково-технічної програми. Ця програма є складовою частиною Космічної програми держави. Досі в Космічній Програмі Національного космічного агентства України такого польоту не передбачалося. В цей самий час, коли ми з вами ведемо бесіду, в Києві проходять переговори з прем’єр-міністром Росії В.В.Путіним, одним з пунктів яких передбачається розглянути питання польоту космонавта України на Міжнародну космічну станцію

Майже 50 учасників з усіх областей України 25-27 жовтня приїхали до Києва на запрошення Українського молодіжного аерокосмічного об’єднання (УМАКО) «Сузір’я».

Очний тур конкурсу, що проходив у науково-природничому ліцеї №145, відбувався у таких секціях: “Людина. Земля. Всесвіт”, “Історія розвитку авіації та космонавтики”, “Астрономія”, “Ракетно-космічна техніка”, “Програмування та обчислювальна техніка”, “Космічна біологія та медицина”.

Чернівецька команда виступила на конкурсі успішно. Анастасія Матвєєва (10 клас, гурток „Основи Космонавтики” КЮТ „Кварц”) нагороджена дипломом ІІІ ступеня за роботу «Вплив на організм людини факторів космічного польоту», Андрій Волков (11 клас, гімназія №2) – диплом ІІ ступеня за роботу «Комплекс астрономічних програм AstroSuite»», Вікторія Угорська (9 клас, гурток «Байт» ОЦ НТТУМ,  гімназія №2) – диплом ІІІ ступеня за роботу «Через терни до зірок або Загін космічних дворняг», Юлія Гакман (8 клас, гімназія №7) – диплом ІІІ ступеня за роботу «Планета Марс».

Анастасія Матвєєва вже п’ять років займається в гуртку “Основи Космонавтики «КЮТ Кварц».

Коли в цей раз мені сказали, що  запросили до Києва, то я дуже зраділа, оскільки  знала, що багато моїх друзів з різних міст України теж їдуть на цей конкурс. Тема моєї роботи: “Вплив на організм людини факторів космічного польоту”(керівник В.В. Яценко). А найбільше в моїй секції сподобалась робота хлопчика Марлена  з Криму,  який розповідав про гібриди рослин, він проводив багато дослідів на дослідницькій станції і визначив, які гібриди рослин найкраще могли б жити в космосі. А у мене у роботі розповідалось про те, як впливає на людину динаміка польоту, як вона діє на системи органів людини.

Броніслав Генріхович Лапідус, заступник директора Київської філії Національного центру аерокосмічної освіти молоді України, заслужений випробувач космодрому «Байконур», голова журі секції “Історія розвитку авіації та космонавтики” відмітив роботу Вікторії Угорської “Через терни до зірок або Загін космічних дворняг” (керівник Т.Т. Спориніна). Метою роботи Вікторії було популяризувати серед молоді інформацію про підготовку та польоти в космос собак та привернути увагу до сучасних проблем братів наших менших, котрі проклали людині дорогу до зірок.

“Перший «Восток», який підняв людину в космос, був таким самим, як той, на якому літали чотириногі космонавти. А поки літали собаки, перша двадцятка відібраних льотчиків готувалась, тренувалась, вивчала та проглядала матеріали про випробувальні польоти з участю тварин за минулі десять років. Це потім їх назвуть «гагарінським набором». За десять років, які були вирішальними при здійсненні давньої мрії людини піднятися до зірок, в космос стартували 48 собак. Двадцять з них загинули. У них не було імен – вони відкликалися на клички: Лиса і Дезик, Мішка і Чижик, Рижий і Рижа, Мишка-2 і Лиса-2, Рита і Кнопка, Дойна і Жульба, Бульба і Пальма, Пушок і Лисичка, Чайка і Лайка, Мушка і Пчілка. Вони не люди, але за свій безцінний вклад в науку, в розвиток космонавтики заслужили вічну пам’ять і золотий обеліск від вдячного людства. Ми повинні пам’ятати, що саме безпритульні собаки пройшли шлях «через терени до зірок», відкривши людям дорогу до Космосу, саме собаки допомогли людині, коли їй так було необхідно, тепер наша черга допомогти, адже ми перед ними в боргу”, – розповідає Вікторія Угорська.

Під час перебування у Києві ми, разом з Володимиром Михайлецем, завідувачем музею дослідження космосу ім. проф. М. Братійчук у м. Ужгороді, обговорили деякі питання подальших спільних проектів, які стосуються вивченню історії розвитку авіації та космонавтики.

Андрій Волков представляв на конкурсі сукупність астрономічних програм «AstroSuite» (керівник Т.Т. Спориніна), створених для широкого спектру користувачів: від астронома-любителя до науковця. Особливість AstroSuite полягає в тому, що вона дозволяє отримати надзвичайно точні дані, основані на ефемеридах DE-406.

Базова програма AstroCalc – це програма, яка проводить найрізноманітніші розрахунки, пов’язані з рухом тіл сонячної системи, а також наслідками їх взаємного розташування, зокрема доступні наступні розрахунки: положення планет; положення зірок, їх видимий блиск, час і дата покриття місяцем; пошук найближчого глобального (локального) затемнення сонця, його місцеві властивості; пошук найближчого затемнення місяця та розрахунок властивостей; пошук покриттів зірок і планет місяцем; розрахунок планетарних феноменів; конвертор часу і координат.

“У секції програмування захист робіт проходив у формі діалогу між доповідачем і журі. Цікавими були роботи, які присвячені, зокрема, прогнозуванню сонячної активності (чисел Вольфа) і управлінню телескопа з комп’ютера. Хоча виникли деякі технічні проблеми, захист пройшов цікаво і нескладно. Моя програма AstroSuite – це набір з чотирьох програм для любителів астрономії. І до останньої з них , що будує карти зоряного неба, було найбільше запитань. У цій програмі існує можливість використовувати різні проекції, масштаб, кількість зірок тощо.” – розповідає Андрій Волков.

Останні дні по телебаченню і в ЗМІ досить часто передають повідомлення про те, що американське космічне агентство NASA вивчає можливість колонізації людьми інших планет, серед яких називається Марс. NASA планує відправити космонавтів на Марс і залишить там назавжди. Експеримент триватимемо в рамках проекту під назвою Столітній зоряний корабель.

Віталій Яценко, завідувач Чернівецьким музеєм авіації і космонавтики, прокоментував цю інформацію.

Що стосується доцільності польоту на Марс і чи відбудеться він взагалі. Людство з давніх часів тягнуло до дослідження незвіданого. Оскільки космічний простір навкруги Землі ми вивчаємо вже 50 років, 30 років тому люди відвідали Місяць, нас тягне далі від нашої планети. В першу чергу будуть відновлені дослідження Місяця, а потім черга Марса. Така складна космічна експедиція не під силу одній державі. Це буде міжнародний проект. Вже йдуться серйозні дослідження Червоної планети. Першочергове завдання – пошуки води. Крім того, розробляється необхідна для польоту космічна техніка. Україна, як космічна держава, має свої пропозиції щодо участі у цьому проекті. Поки що термін польоту на Марс визначається 30-ми роками  ХХІ століття.

А юні дослідники, які повернулися із Києва, впевнені, що вони будуть причетні до польотів не тільки на Марс…

Фото Тетяни Спориніної і Віталія Яценка.

Тетяна СПОРИНІНА