Щоб ефективно просунути свій товар на ринку, без доброї реклами у наш час не обійтися. І вона – реклама, насувається на нас з усіх усюд: із телевізора, радіоприймача, газетних шпальт, поштової та електронної скриньок, у транспорті, вздовж вулиць… Тільки встигай слухати, читати, споглядати!
І хтось же цю рекламу вигадує: якою вона має бути, як її краще подати, кого і з якою вірогідністю вона зацікавить… Такі премудрості і не тільки знають рекламісти.
Є така Спілка… або Професійні рекламісти тримаються разом
Регіональний осередок Спілки рекламістів України у Чернівцях створений 2004 року. Це творчий союз, в якому, передусім, зібрані люди, зайняті в галузі реклами. Кожен із членів Спілки робить свою справу і долучається власними ресурсами до різноманітних подій у рекламному світі. Серед нещодавніх проектів, до яких долучилася буковинська Спілка, – Студентський фестиваль реклами, Марафон бізнес-ідей, Дебати віртуальних урядів. Члени об’єднання допомогли з банерами, нагородними грамотами, плакатами.
Рекламний процес передбачає творчість. І творчі ідеї найчастіше приходять до голови у найнепередбачуваніший момент. Саме це – відмінна ознака рекламістів, яка виокремлює їх серед представників інших професій. Бо ж це люди, які можуть «схопити» ідеї, візуалізувати їх і запропонувати споживачеві.
Нині в обласній організації 15 членів-рекламістів, які мають спільні інтереси. Щоби увійти до Спілки, власного бажання замало. Перш за все, потрібен досвід роботи та визнання хоча б двома дійсними членами об’єднання.
З 2010 року створений і молодіжний напрямок – молодіжна Спілка рекламістів. Бути її членом можна до 24 років. Щоправда, у Чернівцях такий молодіжний осередок перебуває на стадії формування. Молодіжне крило у Спілці рекламістів покликане допомогти молодій людині визріти в професійному сенсі, тобто дати можливість творити справжній продукт і перетворити його на товар, який би мав попит.
– Уже будучи студентами, молоді люди можуть братися за професійний напрямок рекламної діяльності і зростати, – каже голова обласної організації «Спілки рекламістів України», викладач рекламної справи у ЧНУ ім. Ю. Федьковича та ЧТЕІ КНТЕУ, директор рекламної агенції «Аркан» Вардан ВАРДЕВАНЯН. – Бо загальна політика Спілки полягає й у тому, щоби створити гідне наступництво своєї діяльності. Тим більше, що фах рекламіста вже введений до переліку професій України.
Реалізувати себе можна… зайнявшись рекламою
Вардана Вардеваняна в рекламу привела не випадковість, а клопітка робота, яка передувала результатові. Працював він і працює нині в торговельно-економічному інституті, займається науковою роботою, пов’язаною з рекламою.
– Оскільки вивчаю і навчаю рекламній справі, то з’явилося бажання створити власну рекламну агенцію, – згадує рекламіст свої перші кроки до практичного втілення теоретичних набутків. – З’явилися підприємства, які зацікавилися напрямком розробки концепцій рекламних кампаній. І першим таким підприємством стала торгова марка «Декс», яка у 2009 році отримала визнання року – «Імідж року в Україні».
Та, щоби закріпитися на буковинському ринку реклами, потрібні були або значні капіталовкладення, або власний комунікаційний ресурс. І тоді Вардан з колегою Віктором Савєльєвим винайшли новий носій реклами – пристрій для утримання знімних інформаційних листів, який кілька років тому можна було побачити в громадському транспорті Чернівців. Це й дало змогу Варданові Вардеваняну увійти на чернівецький ринок реклами, який відчиняє двері далеко не всім та й не з першого разу.
– Рекламна справа цікава і складна водночас, – каже пан Вардан. – Цікава, передусім, творчістю. Щоправда, яскравий образ рекламіста більше навіяний фільмами, романами. Хоча насправді це достатньо рутинна робота й її успіх залежить від правильної організації цієї справи. Тут досить багато моментів, коли випробовується на міць твоя віра щодо проекту, який ти пропонуєш. І головне – не схибити. А це те, на що обов’язково натикаються рекламісти-початківці. Бо тільки потім твоє ім’я працює на тебе, а напочатках за своє ім’я треба боротися.
Щоби стати рекламістом, недостатньо мати комп’ютер і навики роботи з дизайнерськими програмами. Потрібні й спеціальні знання. У Чернівцях їх можна здобути в Чернівецькому національному університеті та Київському торговельно-економічному інституті, навчаючись за напрямком «Маркетинг». А на практиці в цю професію приходять й економісти, й журналісти, які є дотичними до галузі реклами. Серед успішних рекламістів нашого міста є фізики, програмісти та дизайнери.
Реклама – саме та царина, яка дозволяє реалізовувати власні можливості, отримувати прибутки і задоволення від роботи. Все залежить від того, на що ти розраховуєш і які маєш можливості. Бо організація рекламної агенції вимагає знаходження балансу між адміністративною частиною і творчою складовою.
– Так вже склалося, що є кілька компаній, які мають достатній виробничий ресурс, і саме вони навколо себе й формують зв’язки з дрібними рекламними майстернями або рекламними агенціями, – каже пан Вардан. – Потужні рекламні компанії, як правило, створюються на базі тих компаній, які вже володіють таким ресурсом, маючи власні газети, телевізійні чи радіоканали.
Реклама перетворюється на мистецтво
– Людина, яка займається рекламою, повинна вміти вихоплювати настрій споживачів, бачити картину дійсності очима замовника і знаходити той образ і той формат реалізації, який дозволить передати цю картину споживачу і буде спонукати його до потрібної дії, – каже голова обласної організації «Спілки рекламістів України».
На його переконання, реклама – це процес безперервний, який реалізовувати треба постійно. Бо ж зробивши в рекламній справі щось одноразово, мети не досягнеш – дію потрібно здійснювати систематично. Щоби вплинути на споживача, на його світ потрібно подивитися не ззовні, а зсередини.
Рекламісту доводиться зважати і на те, що суспільство поділилося на дві частини: та, яка отримує інформацію з телебачення, і та, яка отримує її через інтернет. Якщо раніше була тенденція до пошуку нетрадиційних місць розміщення реклами – вуличні лавиці, урни для сміття, зупинки, брендмаузери, то сьогодні значна ставка робиться саме на інтернет-мережу, де реклама еволюціонувала та зайняла своє чільне місце. Актуальними залишаються й газети та телебачення.
– Та щоби привабити додаткову кількість споживачів, нові способи донесення інформації треба шукати постійно, – каже Вардан. – І при цьому обов’язково треба враховувати чинник поколінь: нове покоління має нові комунікаційні канали.
Донедавна, приміром, рекламний продукт транслювався на масового споживача, а тепер споживач індивідуалізується і вже потрібно орієнтуватися на окремі субкультурні групи. І надважливе завдання в цьому контексті – запропонувати в одному рекламному зверненні продукт, який зацікавить одразу кілька таких груп, які ніде не перетинаються.
– Інформаційне перевантаження – ті ж самі телебачення, інтернет чи листівки, які надходять у поштову скриньку, вже виробили в людей своєрідний бар’єр-фільтр, який не дозволяє отримувати та сприймати інформацію повноцінно, – переконаний голова обласного осередку Спілки рекламістів. – Тому потрібно шукати якісь інші, нові, зачіпки, щоби донести інформацію. Але всі вони мають застосовуватися в комплексі.
Зокрема, на думку фахівця, якщо говорити про «партизанський маркетинг», тобто формування чуток, то ці чутки обов’язково повинні бути підтвердженими чи в газетах, чи на телебаченні, чи в інтернеті: якщо людина зацікавилася і здійснила якийсь крок, щоб отримати інформацію, то тут важливо дати їй можливість отримати цю інформацію швидко. Можна застосовувати й «пошук лідерів думок» – такі лідери мають значний вплив на формування загальної думки, тож варто відшукати своєрідні «гачки», які дадуть змогу привернути увагу аудиторії.
У будь-якому разі, реклама вже стала звичним явищем для сучасної людини. Своєї мети, тобто свідомості споживача, рекламна кампанія досягне тоді, коли буде побудована грамотно. І не має значення, що ви хочете розрекламувати: зубну щітку, дитячий підгузок чи ціле потужне підприємство – аби рекламований продукт купили, треба довіряти цю справу фахівцям. А коли наступного разу, як пересічний споживач, вибиратимете банку шампуню чи пральний порошок у магазині, зверніть увагу, яку марку ви оберете – чи не ту, часом, яка розрекламована більш вдало?
Любов НЕЧИПОРУК, «Версії»
