Про професійні наслідки, які спричинила війна для журналістів локальних медіа, говорили на засіданні Чернівецького пресклубу.
Керівниця пресклубу Тетяна Заволічна презентувала результати дослідження «Регіональна журналістика України в розбудові толерантного інформаційного простору». Дослідження в лютому-березні 2024-го провели на замовлення ВОГО «Вінницький прес-клуб», а аналіз отриманих даних зробили соціологи ГО «Інститут соціальних досліджень і політичного аналізу». Ідея полягає в тому, щоби на основі спільних проблем, потреб та викликів напрацювати можливості об’єднання журналістської спільноти регіональних медіа для подальшої розбудови інформаційного простору.
Опрацювавши 591 анкету з 24 областей України, відповіді журналістів в областях згрупували за 4-ма регіонами для визначення регіональної специфіки (центр, схід, південний захід і північний захід)
З’ясувалося, що наразі локальні ЗМІ в переважній більшості мають сьогодні жіноче обличчя (77% жінок і 23% чоловіків), дві третини з опитаних мають значний фаховий досвід (10 і більше років у професії).
Журналісти відзначають різносторонні негативні професійні наслідки для своєї роботи, що проявилися після початку повномасштабної війни Росії проти України: збільшення навантаження (58%), зростання небезпек під час роботи (41%), закриття медіа (40%) та скорочення колективу (пішли до лав ЗСУ/ТрО/виїхали) – 37%.
Умови воєнного стану в країні змінили вимоги до підготовки журналістських матеріалів. Тому частина опитаних вказували на недостатність знань та навичок для верифікації достовірності інформації (29%) і звуження вибору тем, про які є можливість писати (21%).
«Помірно позитивно» оцінює журналістська спільнота доступ своїх ЗМІ до інформації, матеріалів та рішень органів місцевого самоврядування щодо доступності/інклюзії для вразливих груп людей. Більшість підкреслює наявність часткового доступу (52%). Кожен п’ятий журналіст вказав, що у їхніх ЗМІ існує повний доступ з цих питань до рішень влади (20%). Негативні оцінки доступності до матеріалів і рішень ОМС також присутні: кожен сьомий респондент вказав на відсутність доступу (14%).
Натомість більшість стверджувала, що публічний діалог у місцевих громадах за участю ЗМІ щодо прийняття рішень стосовно послуг вразливим групам населення існує лише щодо окремих рішень (45%). Майже четверть представників регіональних медіа (23%), вважають, що діалог між владою і громадою за участі ЗМІ у них відсутній.
Журналістське середовище добре усвідомлює загрозу ворожої пропаганди. Третина опитаних журналістів (30%) відзначили широкий вплив фейків та дезінформації у своїх громадах. Та найбільша частка журналістів (54%) вважають, що фейки та дезінформація в їхніх громадах мають помірний вплив. Лише 5% опитаних не надають йому жодної ваги.
Абсолютна більшості опитаних представників регіональних ЗМІ володіють критеріями визначення фейків та дезінформації. Водночас абсолютна більшість регіональних журналістів відчувають потребу в навчанні інструментам перевірки інформації. Підтвердили це сумарно 78%.
Журналісти місцевих медіа в усіх регіонах країни в абсолютній більшості схвально поставилися до ідеї створення Всеукраїнської коаліції регіональних медіа. Переважно одностайно висловили і своє бачення ролі майбутньої Коаліції: навчання, підвищення кваліфікації (74%), реалізація спільних проєктів (71%), обмін досвідом (68%) та обмін інформацією (59%).
Рівень готовності журналістів особисто долучитися до Коаліції та стати членом/членкинею організації менший, хоча в цілому баланс також позитивний.
Маріанна Антонюк,
фото Чернівецького пресклубу
