Одна з найстаріших книгозбірень України – наукова бібліотека Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича – відзначила 160-ліття. За цей час з першої бібліотеки на Буковині, яка мала в своєму фонді півтисячі книг і кілька десятків періодичних видань, вона стала однією з найбільших у Західній Україні.
Перші бібліотекарі працювали на власному ентузіазмі
Усередині ХІХ століття Європою прокотилася хвиля меценатства й підтримки публічних книгозбірень. Не стала виключенням і Буковина: 1852 року за кошти меценатів тут створили першу бібліотеку. Саме тоді з віддаленої провінції Буковина стрімко набула статусу перспективних земель Австрійської імперії, і цей загальний розвиток відбився й на науковій бібліотеці. Їй допомагали чимало відомих далеко за межами краю меценатів. Опікувався цим і місцевий поміщик Михай Зотта, зусиллями якого поповнювалися фонди не лише бібліотеки, а й крайового музею.
Серед ентузіастів, які всіляко підтримували книжкову справу, – майбутній директор Львівської консерваторії, відомий піаніст, учень Фредеріка Шопена, шанований чернівчанин Карл фон Мікулі. Він передав бібліотеці всю виручку від своїх концертів зими 1850/1851 року – 1030 флоринів. На той час це були дуже великі гроші.
Перша чернівецька публічна бібліотека розташувалася в будинку на вул. Панській, 41. Обслуговували читачів тут двічі на тиждень. Але це були не штатні бібліотекарі, а ентузіасти книжкової справи, готові працювати на громадських засадах.
Бібліотеку поповнювали приватні книгозбірні
Наприкінці позаминулого століття в крайовій публічній бібліотеці майже не було книг українською мовою, за винятком кількох десятків примірників, подарованих професором Львівського університету, письменником Яковом Головацьким.
З відкриттям у Чернівцях університету в жовтні 1875 року, Крайова бібліотека Буковини стала університетською. Тоді фонди бібліотеки налічували 15544 примірники. За два десятиліття громаді Чернівців вдалося збільшити їх у 30 (!) разів. Уряд Австро-Угорщини виділив бібліотеці гроші на придбання необхідної для студентів літератури. За ці кошти закупили приватні бібліотеки у Відні, Мюнхені, Празі, і вже наприкінці 1875-го університетська бібліотека налічувала понад 31 тисячу томів.
Зберігся журнал обліку запитів читачів, датований 1875 роком. Він акуратно заповнений каліграфічним почерком і містить прізвища перших читачів: професорів, студентів університету. Серед книжок, які читали – праці з права, класичних мов, філософії, математики. Одне з перших замовлень – праці Аристотеля.
Від цісарської родини Чернівці отримали так звану «колекцію Габсбургів», 200 книг передав Михай Зотта, який підтримував бібліотеку від часів її створення, поповнювали книгозбірню й тодішні професори університету. Особливе місце серед них належить першому ректору Чернівецького університету Костянтину Томащуку. Подарована вдовою ректора «Бібліотека Томащука», налічувала 2249 томів, 81 підшивку й 51 таблицю.
Унікальна печатка наукової бібліотеки часів Австрії збереглася донині
На початку ХХ століття активно запрацювала власна університетська друкарня, поповнюючи фонди бібліотеки. Це стало черговим поштовхом до розвитку бібліотечної справи. Цим періодом датовані праці видатних істориків Раймунда Фрідріха Кайндля, Йоганна Полека, знавців слов’янської філології Омеляна Калужняцького, Степана Смаль-Стоцького, румунського мовознавця Секстіла Пушкаріу, австро-румунського історика Даніеля Веренка, математика Ганса Гана, правознавця Євгена Ерліха.
Наукову бібліотеку очолювали інтелектуали. До прикладу, з 1903 р. посаду директора обіймав Йоганн Полек – професор філології, краєзнавець, високоерудована людина, поліглот. Й. Полек досконало володів вісьмома мовами: німецькою, англійською, французькою, італійською, чеською, польською, російською, румунською.
Новий період в історії Чернівецької наукової бібліотеки почався з Першою світовою війною, подальшими революцією та геополітичним перерозподілом. У 1918-му книгозбірню перейменували на Бібліотеку румунського університету ім. Кароля ІІ.
Довідка. Нині загальний фонд Наукової бібліотеки ЧНУ ім. Ю. Федьковича налічує понад 2,6 млн. примірників. Бібліотека здійснює книжковий обмін із бібліотеками 24-х країн світу, серед яких США, Англія, Канада. «Фонд рукописів, стародруків, рідкісних видань» і фонд «Буковинензія» Наукової бібліотеки ЧНУ ім. Ю.Фдьковича розпорядженням Кабміну визнано науковим об’єктом, який становить Національне надбання. Окремий підрозділ Наукової бібліотеки ЧНУ – «Австрійська бібліотека». В її фонді 10 тис. книг німецькою мовою з історії, економіки, юридичних наук, філософії, релігії, літературознавства, довідкова література, аудіо-відео матеріали.
Оксана ПЕЛЕХ, науковець Чернівецького обласного краєзнавчого музею
