ІСЛАМ ПІДНІМАЄТЬСЯ ПРОТИ «ГЕЙРОПИ»

Ісламським світом прокотилася хвиля нападів на представництва західних держав. Цього разу приводом став аматорській фільм «Невинність мусульман», показаний телеканалами США: мусульмани сприйняли його як образливий. Колись такий сплеск нетерпимості збурили «Сатанинські вірші» Салмана Рушді, якого західні спецслужби й досі ховають від помсти мусульманських фанатиків і охороняють, як зіницю ока. Потім хвилю ненависті викликала данська карикатура на пророка Мухаммеда, через яку постраждали і скандинавські дипломати, і зовсім випадкові люди.

Фанатизм – сила сліпа і страшна. Не варто думати, що в сучасному світі лише ісламські фанатики загрожують нормальним міжконфесійним відносинам. Є свої фанатики і серед християн – католиків, православних, протестантів. Вистачає їх і в інших конфесіях, і не тільки. Адже нещодавно ми були свідками акту нетерпимості з боку переконаних атеїсток. Мається на увазі «хрестоповал», організований дівчатами з організації «Фемен».

Упродовж кількох десятиліть західний ліберальний світ демонстрував свою безмежну толерантність, закликаючи всіх копіювати цей досвід. Проте і в країнах ЄС, і в Сполучених Штатах поступово накопичувався конфліктний потенціал, викликаний несумісністю базових цінностей різних етнічних і конфесійних громад. Ліберальні протестанти й католики звинувачували іммігрантів-мусульман у небажанні інтегруватися у західне суспільство і у невідповідності їхніх звичок стандартам сучасного життя. Натомість прибічники ісламу підкреслювали: західний світ загниває, втрачає елементарну мораль і на очах розкладається.

Подібну критику на адресу західної цивілізації можна почути і з боку православних фундаменталістів. Особливу критику з їхнього боку спричиняє толерантне ставлення до гомосексуалізму, характерне для сучасного західного суспільства. Дехто з православних фундаменталістів навіть називає Європу «Гейропою». Католиків і протестантів вони критикують за «бездуховність», зайвий раціоналізм і відсутність «справжньої віри».

Позиція Російської православної церкви віднедавна виглядає більш зваженою. Наприклад, цими днями патріарх Московський наніс візит до Варшави, де підписав спільний документ з ієрархами Польської католицької церкви. Зроблений крок до примирення російських православних і польських католиків, позитивно розцінений і Українською греко-католицькою церквою. Її віряни сподіваються, що наступним кроком російського православ’я буде примирення з українськими греко-католиками. На фоні зростаючої хвилі релігійної нетерпимості, що піднімається у світі, таке зближення є необхідним. Римський папа Бенедикт XVI зі свого боку намагається протистояти шквалу ненависті. Він побував із візитом на Близькому Сході, де спробував примирити християн з мусульманами.

Релігійні конфлікти є надзвичайно запеклими і вкрай небезпечними. Вони ірраціональні, тому залагоджувати їх дуже складно. Значно легше  їм запобігти або загасити їх на ранніх стадіях. На жаль, нову хвилю нетерпимості попередити не вдалося, тож необхідно її якнайшвидше локалізувати. Інакше світ може опинитися у непримиренному протистоянні, вийти з якого буде зовсім непросто.

Ігор БУРКУТ