чи Інваліди розумової праці?
У внутрішніх паспортах громадян СРСР існувала графа «Національність», де позначалося етнічне походження людини, і за порядковим числом вона була п’ятою. Після Другої світової війни в країні набирала обертів антисемітська кампанія, тому євреї із сумом називали себе «інвалідами п’ятої графи». Не лише вони були жертвами дискримінації на цій основі: значних обмежень зазнавали кримські татари, чеченці, інгуші, німці…
Не дивно, що після розпаду Радянського Союзу в нових державах, що виникли на його руїнах, дискримінаційну графу паспортів скасували. Проте з’ясувалося, що існує чимало прибічників відновлення цього запису. На останніх парламентських виборах в Україні ВО «Свобода» отримала достатнього голосів для проходження до Верховної Ради і формування у ній власної фракції. Однією з її перших парламентських ініціатив є відновлення сумнозвісної п’ятої графи. І тут свободівців підтримують комуністи: ретрогради раді будь-якому відродженню символів минулої епохи. Це може бути і пам’ятник Сталіну, і запроваджена за сталінською вказівкою пресловута графа «національність». Чого доброго, захочуть відродити і статтю Кримінального кодексу, що карала за «антирадянщину», і навіть сумнозвісні «трійки», які виносили смертні вироки поза судовою системою!
Але чого свободівцям так полюбився один із найгірших символів радянської епохи? Кажуть – так підкреслюють свою гордість за те, що належать до української нації. Можна зрозуміти, коли українці пишаються власними здобутками на професійній, творчій чи якійсь іншій ниві. Але як пишатися записом у паспорті? Й кому цей запис рядовий громадянин показує? Найчастіше – міліціонеру, який перевіряє документи, або чиновнику при оформленні документів, довідок тощо. Важко збагнути, для чого простому громадянинові потрібна п’ята графа. Проте вона потрібна владі, коли та готується до масових репресій на етнонаціональній основі. Недарма в тому ж СРСР запис «національність» у паспортах запровадили напередодні хвилі репресій проти цілих народів.
Звертає на себе увагу той факт, що і в Росії нині, синхронно з нашими законодавцями, тамтешні думці розглядають аналогічне питання. Щоправда, громадяни РФ можуть не відповідати на питання про власне етнічне походження, тоді їм в паспорти запишуть «безон». Це не назва тварини з помилкою, канцелярською мовою це означає «без определенной национальности». Взагалі російський «канцелярит» полюбляє подібні абревіатури. Наприклад, «бомж» – «без определенного места жительства». Цьому словесному покручеві відповідає українське «безхатченко». А «безону» відповідатиме, мабуть, «безбатченко»?
Україна все глибше поринає у системну кризу. Замість термінових заходів, спрямованих на її порятунок, новий склад парламенту переймається обговоренням п’ятої графи чи забороною вживання образливих слів «жид», «москаль», «хохол»: такий проект підготував відомий законописець-«язичник» Колесниченко.
Економіка країни летить у прірву, демократія згортається, корупція зростає, а народні обранці активно підтверджують свій статус «інвалідів розумової праці», займаючись далеко не першочерговими справами. Невже забули, що Радянському Союзові не допомогли зберегтися ні «п’ята графа», ні заборона вживання національно-образливих слів?
Ігор БУРКУТ
